СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2026 року м. Харків Справа № 922/4670/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А. , суддя Россолов В.В.,
при секретарі судового засідання , Погребняк А. М .,
за участі представників сторін,
позивача, Корнейко О. С .,
відповідача , Тищенко А. В .,
третя особа, Бондарєва В. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача, за вх.№1332 х, на рішення Господарського суду Харківської області від 02.04.2026 ( 06.04.2026, суддя Лавренюк Т. А.) у справі №922/4670/25
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області , м. Харків,
3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Український державний університет залізничного транспорту , м. Харків,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна" , м. Харків,
про стягнення 1 042 806,26грн та повернення майна
ВСТАНОВИВ:
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м.Харків, за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Український державний університет залізничного транспорту м. Харків, звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна" м. Харків про стягнення 1 042 806,26грн та повернення майна
У позовній заяві позивач просив:
- стягнути з відповідача на користь державного бюджету збитки, завдані державі внаслідок неналежного збереження об`єкта державної власності у розмірі 236 300,00грн, неустойку у розмірі 806 506,26грн;
- зобов`язати відповідача повернути балансоутримувачу - Українському державному університету залізничного транспорту, шляхом підписання акту приймання-передавання про повернення майна, державне окреме індивідуально визначене майно нежитлові приміщення на 1-му поверсі (за технічним паспортом № 1-1 площею 174,0 кв.м, № 1-2 площею 14,9 кв.м, №1-3 площею 30,5 кв.м, № 1-4 площею 8,3 кв.м, № 1-5 площею 6,2 кв.м, № 1-6 площею 35,6 кв.м, № 1-6а площею 10,5 кв.м, № 1-7 площею 40,6 кв.м, № 1-7а площею 23,8 кв.м, № 1-7б площею 38,4 кв.м, № 1-8 площею 2,4 кв.м, № 1-9 площею 3,3 кв.м) 1-поверхової будівлі ливарної лабораторії, інв. № [номер приховано], літ. "А-1", реєстровий № 01116472.21.ПВПСЦЧ089 площею 388,5 кв.м; нежитлові приміщення на 1-му поверсі (за технічним паспортом № 1 площею 1,8 кв.м, № 2 площею 21,6 кв.м) та на 2-му поверсі (за технічним паспортом № 3 площею 26,9 кв.м) 2-поверхової будівлі учбової лабораторної бази, інв. № [номер приховано], літ. "Г-2", реєстровий №01116472.21. ПВПСЦЧ091, площею 50,3 кв.м; нежитлові приміщення на 1-му поверсі (за технічним паспортом № 1 площею 88,6 кв.м) 1-поверхової будівлі трансформаторної, інв. №[номер приховано], літ. "Б-1", реєстровий № 01116472.21.ПВПСЦЧ092, площею 88,6 кв.м, загальною площею 527,4 кв.м, за адресою: м. Харків, вул. Бориса Шрамка, 5 (вул. Дацько, 5).
Судові витрати зі сплати судового збору покласти на відповідача.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 02.04.2026 у справі №922/4670/25 позовні вимоги задоволено повністю.
Не погодившись з ухваленими судом першої інстанції судовими рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фортуна» (апелянт) звернувся до Східного апеляційного господарського суду зі скаргою в якій просить рішення по справі скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Вважає, що рішення по справі прийнято з порушенням норм матеріального права та без урахування усіх обставин справи.
Зокрема посилається, що відповідно до умов договору оренди саме на орендодавця покладається складання акту приймання-передачі майна після закінчення строку дії договору. Свої зобов`язання щодо складання акту позивач ( орендодавець) не виконав, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо повернення орендованого майна. Наполягає, що права позивача не є порушеними, оскільки позивачем у встановленому договором порядку акт приймання-передачі не складався та не надсилався на адресу відповідача. Крім того, вважає, що відсутні підстави для стягнення збитків, оскільки позивачем не доведено, що погіршення майна сталося саме з його вини. Крім того не доведено сам розмір збитків. Звертає увагу суду, що строк позовної давності щодо вимоги про стягнення збитків, які було спричинено у 2013 році, на цей час сплив.
До апеляційної скарги було долучено копію листа ТОВ «ФОРТУНА» на адресу Українського державного університету залізничного транспорту про готовність повернути орендоване майно з доказами направлення цього листа. ( а.с. 135, 136, 137,138 т.2)
Апелянт також просив поновити процесуальні строки для оскарження судового рішення .
Для розгляду справи шляхом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів: головуючий суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А., суддя Сгара Е.В.
У зв`язку з перебуванням у відпустці судді Сгари Е.В. на підставі розпорядження керівника апарату суду призначено повторний автоматизований розподілу судової справи між суддями за наслідками якого визначено колегію суддів: головуючий суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.06.2024 поновлено процесуальний строк відповідачу на оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 02.04.2026 у справі №922/4670/25, відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача, за вх.№1332 х, на рішення Господарського суду Харківської області від 02.04.2026 у справі №922/4670/25, встановлено учасникам справи строк до 10.07.2026 включно для подання відзивів на апеляційну скаргу з доказами їх надсилання (доданих до них документів) іншим учасникам справи, витребувано у Господарського суду Харківської області матеріали оскарження у справі , зупинено дію рішення Господарського суду Харківської області від 02.04.2026 у справі №922/4670/25.
25.06.2026 через систему Електронний суд від Українського державного університету залізничного транспорту надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому просять рішення по справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Підтверджують факти не повернення майна з оренди та звертають увагу суду, що третя особа фактично несе збитки щодо податку на землю.
10.07.2026 від позивача по справі через систему Електронний суд надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому просять рішення по справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Наполягають, що апелянтом не доведено, що саме з вини позивача, орендоване майно не було повернуто після закінчення строку дії договору оренди. Крім того, представники відповідача під час розгляду справи у суді першої інстанції не заявляли клопотання про застосування строку позовної давності, а тому посилання апелянта з цього приводу під час апеляційного провадження є безпідставним.
16.08.2026 від апелянта надійшли додаткові пояснення в яких йде посилання на відсутність підстав для стягнення неустойки на підставі ч.2 ст.785 Цивільного кодексу України, а також повідомляється, що він не приймав участь під час розгляду справи у суді першої інстанції, а тому має право подати заяву про застосування строків позовної давності під час апеляційного провадження.
Відповідно до приписів частини 1 статті 273 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. В подальшому строк дії воєнного стану було продовжено.
Відповідно до наказу Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2022 №03 «Про встановлення особливого режиму роботи суду в умовах воєнного стану» встановлено особливий режим роботи Східного апеляційного господарського суду в умовах воєнного стану з 01.04.2022 та запроваджено відповідні організаційні заходи, зокрема:
- тимчасово зупинено розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу до усунення обставин, які в умовах воєнної агресії проти України зумовлюють загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів і працівників суду;
- запроваджено з 01.04.2022 роботу Східного апеляційного господарського суду у віддаленому режимі. Режим роботи суду може бути змінений з урахуванням об`єктивних обставин загострення збройної агресії (у тому числі ведення бойових дій) на адміністративно-територіальній одиниці місця розташування суду;
- рекомендовано учасникам судових справ утриматись від відвідування суду, свої процесуальні права та обов`язки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, реалізовувати з використанням офіційної електронної пошти суду: inbox@eag.court.gov.ua;
- забезпечено приймання та опрацювання вхідної кореспонденції, що надходить до суду засобами електронного зв`язку. У разі відсутності об`єктивної можливості дотримання приписів процесуального законодавства та Положення про автоматизовану систему документообігу суду, відповідні дії здійснювати після усунення обставин, що зумовили таку неможливість.
Відповідно до ст.26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.
При цьому, згідно Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
На підставі вищевикладеного, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, суд був вимушений вийти за межі строку встановленого у статті 273 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.07.2026 р. розгляд справи призначено на 17.08.2026 р.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.08.2026 у судовому засіданні оголошувалася перерва до 24.08.2026
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.08.2026 р у судовому засіданні оголошено перерву до 31.08.2026 р.
У судовому засіданні, яке було призначено на 31.08.2026 приймали участь представники позивача, відповідача та третьої особи, які підтримали свої вимоги та заперечення.
Що стосується наданого до апеляційної скарги копії листа ТОВ «ФОРТУНА» на адресу Українського державного університету залізничного транспорту про готовність повернути орендоване майно з доказами направлення цього листа ( а.с. 135, 136, 137,138 т.2), судова колегія зазначає наступне.
Відповідно до приписів статті 269 Господарського процесуального кодексу України, Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Зазначений доказ є новим, який до суду першої інстанції не надавався та судом першої інстанції не оцінювався.
В апеляційній скарзі відсутнє клопотання про долучення нового доказу до матеріалів справи, а також відповідні докази про неможливість надати цій доказ до суду першої інстанції. Само лише посилання на обставини, які зазначені у клопотанні про поновлено строків на апеляційне оскарження, не звільняє апелянта від надання відповідних доказів, з якими стаття 269 Господарського процесуального кодексу України пов`язує можливість залучення нових доказів під час апеляційного провадження.
З огляду на наведене судова колегія не може прийняти новий доказ під час апеляційного провадження та не надає йому відповідної оцінки.
У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. ( ч.1 ст.270 ГПК України)
Заслухавши доповідь головуючого по справі ( суддю доповідача), дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права судова колегія зазначає наступне.
Судом першої інстанції встановлено такі обставини справи.
10.08.2012 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фортуна" (орендар, відповідач) укладено договір оренди державного майна № 5250-Н (далі договір), відповідно до умов якого відповідач прийняв у користування об`єкт державної власності, який перебуває на балансі Українського державного університету залізничного транспорту (балансоутримувач, третя особа), а саме: державне окремо індивідуально визначене майно нежитлові приміщення на 1-му поверсі (за тех. паспортом № 1-1 - 174,0 м.кв, № 1-2 - 14,9 м.кв, № 1-3 - 30,5 м.кв) 1-поверхової будівлі ливарної лабораторії, інв. №[номер приховано], літ. "А-1", реєстровий № 01116472.21. ПВПСЦЧ089, площею 388,5 м.кв; нежитлові приміщення на 1-му поверсі (за тех. паспортом № 1 - 1,8 м.кв, № 2 - 21,6 м.кв) та 2-му поверсі (за тех. паспортом № 3 - 26,9 м.кв) 2-поверхової будівлі учбової лабораторної бази, інв. №[номер приховано], літ. "Г-2", реєстровий № 01116472.21. ПВПСЦУ091, площею 50,3 м.кв, нежитлові приміщення на 1-му поверсі (за тех. паспортом № 1 - 88,6 м.кв) 1-поверхової будівлі трансформаторної, інв. № [номер приховано], літ. "Б-1", реєстровий № 01116472.21 ПВПСЦЧ 092, площею 88,6 м.кв, загальною площею 527,4 м.кв, за адресою: м. Харків, вул.Дацько, 5, вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 22.02.2012 і становить 213 800,00грн.
Відповідно до п.1.2 договору майно передано в оренду з метою розміщення ливарного виробництва.
Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна (п.2.1 договору).
Передача майна в оренду, за умовами п.2.3 договору, не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Орендоване майно залишається на балансі підприємства із зазначенням, що це майно передано в оренду та зараховується на позабалансовий рахунок орендаря із зазначенням, що це майно є орендованим.
Відповідно до п.3.1 договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (зі змінами), і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - червень 2012 року - 2 669,79грн (згідно додатку № 2). Орендна плата за перший місяць оренди - серпень 2012 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за липень- серпень 2012 року.
Сторони у п.3.3 договору погодили, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
Орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу щомісячно, до 12 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до вимог діючої Методики, у співвідношенні:
- безпосередньо до державного бюджету на рахунки, визначені фінансовими органами - у розмірі 50%;
- на рахунок, визначений Балансоутримувачем - у розмірі 50% (п.3.6 договору).
У разі припинення (розірвання) договору оренди відповідач, відповідно до п.3.12 договору, зобов`язався сплачувати орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє відповідача від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету та балансоутримувачу.
Відповідач за умовами договору, взяв на себе зобов`язання:
- забезпечити збереження орендованого майна, запобігати його пошкодженню і псуванню, тримати майно в порядку, передбаченому санітарними нормами та правилами пожежної безпеки, підтримувати орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормативного фізичного зносу, здійснювати заходи щодо протипожежної безпеки (п.5.4);
- у разі припинення або розірвання договору повернути балансоутримувачу по акту приймання-передавання, погодженим з орендодавцем, орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу (п.5.10);
- відшкодувати державі збитки в разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини Орендаря.
Строк дії договору визначено сторонами у п.10, відповідно до якого цей договір укладено строком на 2 (два) роки 11 (одинадцять) місяців, що діє з 10.08.2012 до 10.07.2015.
За умовами п.10.4 договору сторони погодили, що після закінчення терміну дії договору оренди подальше використання об`єкта оренди буде визначатися відповідно до чинного законодавства та за зверненням відповідача.
У п.10.9 договору відповідач, у разі припинення або розірвання цього договору, зобов`язався повернути майно протягом трьох робочих днів балансоутримувачу по акту приймання-передавання, погодженим з орендодавцем. У разі, якщо відповідач затримав повернення майна, він несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження.
Майно вважається поверненим балансоутримувачу та орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання. Обов`язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення майна покладається на орендодавця (10.10 договору).
Відповідно до п.10.11 договору якщо відповідач не виконує обов`язку щодо повернення орендованого майна, позивач має право вимагати від відповідача сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за час прострочення.
На виконання умов договору, між сторонами 10.08.2012 складено та підписано акт приймання-передачі орендованого майна, відповідно до якого позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно, яке є предметом договору.
В подальшому, 06.07.2015 між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду № 1 до договору оренди № 5250-Н від 10.08.2012, за умовами якої сторони п.1.1 виклали в новій редакції, а саме:
"Орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно: нежитлові приміщення на 1-му поверсі (за тех. паспортом № 1-1 - 174,0 м.кв, № 1-2 - 14,9 мкв, № 1-3 - 30,5 м.кв, № 1-4 - 8.3 м.кв, № 1-5 - 6,2 м.кв, № 1-6 - 35,6 м.кв, № 1-6а - 10,5 м.кв, № 1-7 - 40,6 м.кв, № 1-7а - 23,8 м.кв, № 1-7б - 38,4 м.кв, № 1-8 - 2,4 м.кв, № 1-9 - 3,3 м.кв) 1-поверхової будівлі ливарної лабораторії, інв. №[номер приховано], літ."А-1", реєстровий № 01116472.21.ПВПСЦЧ089, площею 388,5 м.кв ; нежитлові приміщення на 1-му поверсі (за тех. паспортом № 1- 1,8 м.кв, № 2 - 21,6 м.кв) та 2-му поверсі (за тех. паспортом № 3 - 26,9 м.кв) 2-поверхової будівлі учбової лабораторної бази, інв. № [номер приховано], літ."Г-2", реєстровий № 01116472.21.ПВПСЦЧ091, площею 50,3 м.кв; нежитлові приміщення на 1-му поверсі (за тех. паспортом № 1 - 88,6 м.кв) 1-поверхової будівлі трансформаторної, інв. № [номер приховано], літ."Б-1", реєстровий №01116472.21ПВПСЦЧ092, площею 88,6 м.кв, загальною площею 527,4 м.кв, за адресою: м. Харків, вул. Дацько, 5, що знаходиться на балансі Української державної академії залізничного транспорту, вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 22.02.2012 і становить 213 800,00грн".
Відповідач, у відповідності до п.10.4 договору, звертався на адресу позивача із заявою (вих.№ 51 від 12.08.2019) про продовження строку дії договору оренди на той самий термін і на тих самих умовах, які ним передбачені.
12.12.2019 на виконання наказу Фонду державного майна України від 14.05.2012 №555 "Щодо виконання контрольних функцій Фонду державного майна України у сфері оренди", згідно з планом-графіком проведення періодичного комплексного контролю з оглядом об`єкта оренди на 2019 рік, наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях від 11.11.2019 № 0078 "Про проведення періодичного комплексного контролю" головним спеціалістом відділу оренди державного майна Управління орендних відносин Лопачук Н.І. та головним спеціалістом відділу оренди державного майна Управління орендних відносин Сарбєєм С.С. здійснено періодичний комплексний огляд державного окремо індивідуально визначеного майна, що перебуває в оренді у Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна" за договором оренди від 10.08.2012 № 5250-Н.
За наслідками комплексного огляду орендованого майна встановлено, що частина нежитлових приміщень на 1-му поверсі (за технічним паспортом № 1-4 - 8,3кв.м, № 1-5 - 6,2кв.м, № 1-6 - 35,6кв.м, № 1-6а - 10,5кв.м, № 1-7 - 40,6 кв.м, № 1-7а - 23,8кв.м, № 1-7б - 38,4кв.м, № 1-8 - 2,4кв.м, № 1-9 - 3,3 кв.м) одноповерхової будівлі ливарної лабораторії, інв. №[номер приховано], літ "А-1", реєстровий № 01116472.21.ПВПСЦЧ089 загальною площею 169,1кв.м повністю зруйнована, від якої залишилася капітальна стіна, яка є огорожею по межі ділянки; одноповерхова будівля трансформаторної, інв. № [номер приховано], літ. "Б-1", реєстровий № 01116472.21. ПВПСЦЧ092 (за тех. № 1- 88,6кв.м), площею 88,6кв.м повністю зруйнована, фактично залишились тільки деякі фрагменти цегляної стіни, на які орендарем встановлені металеві конструкції, та використовується орендарем відповідно до п.1.2 договору оренди від 10.08.2012 № 5250-Н, про що 12.12.2019 позивачем складено відповідний звіт.
Відповідач листом № 33 від 25.05.2020 заперечував, що погіршення стану або втрати (повної чи часткової) орендованого майна сталося саме з вини орендаря, однак не надав жодного належного доказу на підтвердження своїх доводів.
25.05.2021 позивач направив на адресу відповідача та третьої особи заяву № 11-05-0062 про припинення дії договору оренди, в якій повідомив, що у зв`язку з тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Фортуна" не надало до регіонального відділення заяву про продовження договору оренди від 10.08.2012 № 5250-Н у зазначений Законом строк, договір оренди підлягає припиненню на підставі закінчення його строку, тобто 10.05.2021. Також позивач у даній заяві вимагав від відповідача повернути майно із оренди.
26.05.2021 позивачем винесено наказ № 00047 щодо прийняття рішення про відмову у продовженні договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 10.08.2012 № 5250-Н, укладеного між позивачем та відповідачем.
Таким чином договір оренди від 10.08.2012 № 5250-Н є припиненим.
Відповідач об`єкт оренди за спірним договором позивачу не повернув, даний факт відповідачем не спростовано, в матеріалах справи такі докази також відсутні.
За замовленням позивача 30.09.2021 суб`єктом оціночної діяльності фізичною особою-підприємцем Дроздом Ю.О. складено звіт про оцінку розмірів збитків, яким визначено розмір збитків, а саме: 236 300,00грн.
Відповідач листом від 10.02.2022 за вих. № 02 звернувся до позивача з проханням зарахувати сплачену надмірну орендну плату в період з 10.06.2013 по 01.02.2022 за зруйновані об`єкти у розмірі 202 113,39грн.
Оскільки відповідач до теперішнього часу орендоване майно балансоутримувачу не повернув, позивач здійснив нарахування відповідачу неустойки в сумі 806 506,26грн.
Регіональним відділенням направлено на адресу відповідача цінний лист з описом від 25.03.2025 № 17-03-01-01306, який отримано останнім 28.03.2025, відповідно до якого відповідач був зобов`язаний сплатити неустойку у двадцятиденний строк, чого ним зроблено не було.
На підставі зазначеного позивач просить стягнути з відповідача збитки за пошкоджене орендоване майно, неустойку за його неповернення та зобов`язати відповідача повернути балансоутримувачу орендоване майно.
Як зазначалося вище, рішенням по справі позовні вимоги задоволено у повному обсязі.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на нижче викладене.
Стаття 509 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).
Відповідно до приписів статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини;
В силу приписів статті 269 Цивільного кодексу України, Договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Як встановлено судом першої інстанції, за своєю правовою природою, укладений між сторонами договір є договором оренди.
За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. ( ч.1 ст.759 ЦК України)
Підставою для припинення договору оренди є, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено. ( ст.291 ЦК України)
Судом першої інстанції встановлено, що договір оренди від 10.08.2012 № 5250-Н є припиненим з 10.05.2021 на підставі закінчення його строку.
Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.
Так, відповідно до приписів частини 1 статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Відповідно до п.10.9 Договору, у разі припинення або розірвання договору майно протягом трьох робочих днів підлягає поверненню балансоутримувачу.
У п.10.10 Договору сторони погодили, що майно вважається поверненим з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання.
Як встановлено судом першої інстанції та не спростовано сторонами під час апеляційного провадження, відповідач зобов`язання за договором не виконав, орендоване майно у строк, визначений договором не повернув.
Акт приймання-передавання орендованого державного майна, якій би свідчив про повернення відповідачем балансоутримувачу об`єкта оренди в матеріалах справи відсутні.
Зазначену обставину ( факт не повернення майна) підтверджує і відповідач по справі.
З огляду на наведене, позовні вимоги позивача щодо повернення майна є такими, що підлягають задоволенню.
Що стосується стягнення неустойки у розмірі 806 506,26грн.
Як зазначалося вище, судом першої інстанції було встановлено, що договір припинив свою дію з 10.05.2021 р.
Судом також було встановлено, що спірне нерухоме майно після закінчення строку дії договору відповідачем не повернуто.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найму речі за час прострочення.
За умовами п.10.11 Договору відповідач взяв на себе зобов`язання у разі прострочення повернення орендованого майна сплатити неустойку у розмірі подвійної орендної плати за весь час прострочення.
Оскільки відповідач після закінчення строку дії договору не повернув об`єкт оренди балансоутримувачу у визначений договором строк, наявні підстав для застосування наслідків, передбачених частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України.
Загальна сума неустойки за користування майном після закінчення терміну дії договору оренди у розмірі подвійної орендної плати за розрахунком позивача складає 806 506,26грн.
Судом першої інстанції було перевірено розрахунок позивача та визнано його арифметично вірним. Доказів зворотного відповідачем не надано
З огляду на наведене, позовна вимога про стягнення з відповідача неустойки є такою, що підлягала задоволенню.
Також позивач просив суд стягнути з відповідача збитки, завдані державі внаслідок неналежного збереження об`єкта державної власності у розмірі 236 300,00грн.
В силу приписів статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Статтею 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
При вирішенні спорів про відшкодування збитків доказуванню підлягає: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, причинний зв`язок між протиправною дією та негативними наслідками. Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди.
Відповідно до п.5.4 Договору відповідач взяв на себе зобов`язання забезпечити збереження орендованого майна, запобігати його пошкодженню і псуванню, тримати майно в порядку, передбаченому санітарними нормами та правилами пожежної безпеки, підтримувати орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормативного фізичного зносу, здійснювати заходи щодо протипожежної безпеки.
За умовами п.5.11 договору відповідач зобов`язався відшкодувати державі збитки у разі погіршення стану або втрати (повної чи часткової) орендованого майна з вини орендаря.
Як встановлено судом, під час комплексного огляду орендованого майна позивачем було встановлено, що частина нежитлових приміщень на 1-му поверсі (за технічним паспортом № № 1-4 - 8,3кв.м, № 1-5 - 6,2кв.м, № 1-6 - 35,6кв.м, № 1-6а - 10,5кв.м, № 1-7 - 40,6 кв.м, № 1-7а - 23,8кв.м, № 1-7б - 38,4кв.м, № 1-8 - 2,4кв.м, № 1-9 - 3,3 кв.м) одноповерхової будівлі ливарної лабораторії, інв. № [номер приховано], літ "А-1", реєстровий №01116472.21.ПВПСЦЧ089 загальною площею 169,1кв.м повністю зруйнована, від якої залишилася капітальна стіна, яка є огорожею по межі ділянки; одноповерхова будівля трансформаторної, інв. № [номер приховано], літ. "Б-1", реєстровий № 01116472.21. ПВПСЦЧ092 (за тех. № 1- 88,6кв.м), площею 88,6кв.м повністю зруйнована, фактично залишились тільки деякі фрагменти цегляної стіни, на які орендарем встановлені металеві конструкції, та використовується орендарем відповідно до п.1.2 договору оренди від 10.08.2012 № 5250-Н, про що 12.12.2019 позивачем складено відповідний звіт.
Судова колегія зазначає, що звіт періодичного комплексного контролю з оглядом об`єкта оренди державного окремого індивідуально визначеного майна від 12.12.2019 та звіт про оцінку розміру збитків від 30.09.2021, є належними та допустимими доказами по цій справі.
Законодавством України на позивача не покладається обов`язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди; діє презумпція вини, тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди. Якщо під час розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. В контексті зазначеного, саме відповідач повинен доводити відсутність своєї вини у спірних правовідносинах.
З матеріалів справи також убачається, що листом від 10.02.2022 за вих. № 02 (а.с.52 т.1) , відповідач фактично визнав факт спричинення збитків, завданих ним державі внаслідок неналежного збереження об`єкта державної власності, а саме: відповідач підтвердив, що за період дії договору оренди відбулося зруйнування частини об`єкта оренди, у зв`язку з чим просив позивача зарахувати сплачену орендну плату в період з 10.06.2013 по 01.02.2022 за зруйновані об`єкти у розмірі 202 113,39грн.
Таким чином, позивачем у справі на підставі належних та допустимих доказів доведено повний склад цивільного правопорушення, що є умовою та підставою для застосування до відповідача такого заходу відповідальності як відшкодування збитків, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.
Що стосується твердження апелянта про відсутність підстав для стягнення неустойки на підставі частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України, оскільки саме з вини позивача (не оформлення ним відповідного акту прийома-передачі, обов`язок складання якого лежить саме на орендодавці) не відбулося повернення майна.
Як зазначалося вище, відповідно до приписів частини 1 статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Згідно до п.10.9 Договору, у разі припинення або розірвання договору майно протягом трьох робочих днів підлягає поверненню балансоутримувачу по Акту приймання-передавання погодженим з Орендодавцем.
Таким чином після припинення договору оренди саме наймач ( орендар) зобов`язаний негайно повернути майно та цей обов`язок виникає безпосередньо із Закону та не залежить від того, чи було підготовлено орендодавцем відповідний акт. Пункт 10.10 Договору, на який посилається апелянт, визначає лише технічний порядок оформлення передачі майна та не змінює імперативну норму частини 1 статті 785 Цивільного кодексу України.
Крім того, Позивач у своєму листі від 25.05.2021 № 11-05-0062 ( додаток № 9 до позовної заяви) повідомив відповідача та балансоутримувача про можливість сформувати проект Акту повернення та додатки до нього автоматично за посиланням на офіційний сайт Фонду державного майна України.
Згідно пояснень позивача, на зазначений лист будь яких запитів від орендаря щодо процедури повернення майна не надходило. Матеріали справи не містять доказів, що позивач вчиняв дії спрямовані на ухилення від обов`язку прийняти майно.
З огляду на наведене, твердження апелянта про те, що не повернення майна відбулося саме з вини позивача, Судовою колегією відхиляються.
Щодо твердження апелянта про те, що ним не було отримано листа про припинення дії договору оренди, то вона спростовується наступними доказами.
До позовної заяви позивач надав лист від 25.05.2021 № 11-05-0062 на адресу ТОВ «ФОРТУНА» про припинення дії договору оренди. ( а.с.36, т.1) Зазначений лист було відправлено АТ УКРПОШТА від 26.05.2021 за трекінгом 61005716131538 та було отримано ТОВ «ФОРТУНА», що підтверджується розпиской у отриманні листа від 27.05.2021 ( а.с.37 т.1) .
Щодо твердження апелянта про те, що позивачем пропущено строк позовної давності щодо вимоги про стягнення збитків, який на його думку повинен обраховуватися з 2013 року.
Відповідно до приписів статті 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. ( ст.257 ЦК України)
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. ( ч.1 ст.261 ЦК України)
Згідно до приписів частини 3 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Предметом спору у даній справі є, зокрема, стягнення з відповідача збитків, спричинених не належним збереженням та пошкодженням майна під час оренди.
Пунктом п.5.7. Договору встановлено, що орендар зобов`язаний своєчасно здійснювати за власний рахунок капітальний, поточний та інші види ремонтів орендованого майна.
Пунктом 5.10 Договору також встановлено, що у разі припинення або розірвання Договору, орендар зобов`язаний повернути Балансоутримувачу по Акту приймання -передавання майна, погодженому з орендодавцем, орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням фізичного зносу.
Пунктом 5.11. Договору передбачено зобов`язання відповідача відшкодувати державі збитки в разі погіршення стану або втрати ( повної або часткової) орендованого майна з вини орендодавця.
При цьому, остаточний розмір збитків, пов`язаних з погіршенням орендованого майна і розмір яких просить стягнути позивач, було встановлено лише після закінчення строку дії договору оренди, оскільки в сулу приписів п.5.4. договору орендар був зобов`язаний забезпечити збереження орендованого майна, запобігати його пошкодженню і псуванню, тримати майно в порядку, передбаченому санітарними нормами та правилами пожежної безпеки, підтримувати майно в належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормативного фізичного зносу, здійснювати заходи щодо проти пожежної безпеки.
З огляду на наведене, твердження апелянта про те, що строк позовної давності щодо стягнення збитків почався ще у 2013 році, судовою колегією відхиляються.
Судова колегія також бере до уваги, що листом від 10.02.2022 за вих. № 02 (а.с.52 т.1), відповідач фактично визнав факт спричинення збитків, завданих ним державі внаслідок неналежного збереження об`єкта державної власності, а саме: відповідач підтвердив, що за період дії договору оренди відбулося зруйнування частини об`єкта оренди, у зв`язку з чим просив позивача зарахувати сплачену орендну плату в період з 10.06.2013 по 01.02.2022 за зруйновані об`єкти у розмірі 202 113,39грн.
Відповідно до приписів статті 264 Господарського процесуального кодексу України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.
Тобто відбулося переривання перебігу строку позовної давності.
Крім того, як убачається з матеріалів справи представники відповідача під час розгляду справи у суді першої інстанції участі не приймали. Про те, процесуальні документи, пов`язані з перебігом справи судом надсилалися до Електронного кабінету відповідача, що підтверджується відповідними довідками про доставку електронного листа ( а.с.61, 98, 101,107,112, т1; а.с.22 т.2)
Та обставина, що керівник підприємства не був обізнаний про існування Електронного кабінету, як стверджується в апеляційній скарзі та в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, не свідчить про те, що судом першої інстанції було не належним чином здійснено повідомлення про час та місце розгляду справи.
Крім того, в матеріалах справи також відсутня письмова заява (клопотання) відповідача щодо застосування строків позовної давності під час розгляду справи, а лише йде посилання на його сплив та право звернутися з такою заявою про застосування строків позовної давності під час апеляційного провадження.
Щодо твердження апелянта про те, що погіршення майна відбулося не з його вини.
Відповідно до приписів статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Апелянтом в порушення приписів статті 74 Господарського процесуального кодексу України не доведено, що погіршення стану орендованого майна за весь період оренди відбулося не з його вини.
Дійсно, на час підписання договору оренди , майно потребувало поточного та капітального ремонту, про що прямо зазначено у Акті приймання-передачі орендованого майна від 10.08.2012 р. ( а.с.28 зворотна сторона, т.1)
Проте, відповідно до п. 5.7. Договору орендар зобов`язаний своєчасно здійснювати за власний рахунок капітальний, поточний та інші види ремонтів орендованого майна.
Таким чином, згідно умов Договору орендар був зобов`язаний здійснювати як капітальний так і поточний ремонт орендованого майна, незважаючи на підстави з яких відбулося погіршення його стану.
Доказів виконання цього пункту орендарем ( відповідачем по справі) до матеріалів справи не надано.
Щодо питання страхування орендованого майна, судова колегія зазначає, що наявність договорів страхування не припиняє цивільно-правового обов`язку особи, яка завдала шкоду, а лише створює додатковий механізм компенсації такої шкоди у разі настання саме страхового випадку. Доказів , що пошкодження майна сталося внаслідок настання саме страхового випадку відповідачем до матеріалів справи не надано.
Крім того, як зазначалося вище за умовами Договору оренди орендар брав на себе зобов`язання здійснювати як капітальний так і поточний ремонт орендованого майна, незважаючи на підстави з яких відбулося погіршення його стану.
Щодо розміру збитків.
Як убачається з матеріалів справи розмір збитків позивач підтвердив Звітом про оцінку розмірів збитків, який було виконано суб`єктом оціночної діяльності ФОП Дроздовим Ю.О. Зазначений Доказ є належним в розумінні статті 73 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до приписів статті 275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення;
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. ( ст.276 ГПК України)
В даному випадку судова колегія приходить до висновку ,що рішення по справі прийнято судом першої інстанції з додержанням норм матеріального та процесуального права у зв`язку з чим рішення по справі залишається без змін, а апеляційна скарга без задоволення.
Судові витрати покладаються на заявника апеляційної скарги .
Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна" , м. Харків, на рішення господарського суду Харківської області від 02.04.2026 у справі № 922/4670/25 - залишити без задоволення.
2.Рішення господарського суду Харківської області від 02.04.2026 у справі № 922/4670/25 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 -289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 10.09.2026.
Головуючий суддя О.І. Склярук
Суддя Р.А. Гетьман
Суддя В.В. Россолов