Справа № 361/8773/25
Провадження № 2/361/3160/25
10.09.2026
У Х В А Л А
про залишення позову без розгляду
10 вересня 2026 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючої судді Гізатуліної Н.М.
за участю секретаря судового засідання Ковандри А.В.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні у приміщенні Броварського міськрайонного суду Київської області справу за позовом ОСОБА_1 до Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області про зняття арешту, -
УСТАНОВИВ:
Адвокат Воропаєв В.В. від імені та в інтересах ОСОБА_1 подав до суду зазначений позов.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 31 жовтня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання 16 грудня 2025 року о 10 год 00 хв.
Розгляд справи відкладався неодноразово з різних підстав.
Так, 16 грудня 2025 року у зв`язку із відключенням електропостачання у судісправу знято з розгляду та призначено на 02 квітня 2026 року о 12 год. 30 хв.
16 грудня 2025 року Вх. № 59423 представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Воропаєв В.В. на офіційну електронну адресу суду подав заяву про участь у підготовчому судовому засіданні у режимі ВКЗ.
Відповідно до ч. 2 ст. 183 ЦПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.
Відповідно до ч. 8 ст. 43 ЦПК України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Статтею 5 Закону України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (далі - Закон № 851-IV) визначено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Відповідно до ст. 6 Закону № 851-IV для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Для підтвердження достовірності походження та цілісності електронного документа може використовуватися електронна печатка. Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.
При цьому ст. 8 цього Закону встановлено, що юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.
Пунктом 27 ч. 1 ст. 1 Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (далі - Закон № 2155-VIII) визначено, що кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
Кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису ( ч. 6 ст. 18 Закону № 2155-VIII).
Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону № 2155-VIII кваліфікована електронна довірча послуга реєстрованої електронної доставки повинна, зокрема відповідати таким вимогам: повинна забезпечуватись ідентифікація відправника (абзац другий); до електронних даних, що відправляються та отримуються, додається створений для них удосконалений електронний підпис чи удосконалена електронна печатка або кваліфікований електронний підпис чи кваліфікована електронна печатка кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг у такий спосіб, що виключає можливість зміни електронних даних, яка не може бути виявлена (абзац четвертий).
Так, направляючи на електронну адресу суду заяву про участь у підготовчому судовому засіданні у режимі ВКЗ, адвокат Воропаєв В.В. не підписав її електронним цифровим підписом, відсутній кваліфікований сертифікат електронного підпису, який надає можливість ідентифікувати особу, що подає документи.
У підготовче судове засідання 02 квітня 2026 року позивач та його представник не з`явились, будь-яких заяв чи клопотань щодо розгляду справи не подавали, причини неявки суду не відомі. Про розгляд позивач ОСОБА_1 та його представник 02 квітня 2026 року повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи (а. с. 28, 29, 31).
У зв`язку з неявкою усіх учасників справи 02 квітня 2026 року, підготовче судове засідання призначено на 21 травня 2026 року о 09 год. 30 хв.
У підготовче судове засідання 21 травня 2026 року позивач та його представник не з`явилися, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, про що в матеріалах справи наявні відповідні докази (а. с. 60, 61, 64, 65).
21 травня 2026 року Вх. № 26367 представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Воропаєв В.В. на офіційну електронну адресу суду подав заяву про розгляд справи за відсутності позивача та представника, просить позовні вимоги задовольнити.
Так, направляючи на електронну адресу суду заяву про розгляд справи за відсутності позивача та представника, адвокат Воропаєв В.В. не підписав її електронним цифровим підписом, відсутній кваліфікований сертифікат електронного підпису, який надає можливість ідентифікувати особу, що подає документи.
21 травня 2026 року розгляд справи знято з розгляду у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Гізатуліної Н.М., наступне підготовче судове засідання призначено на 15 червня 2026 року о 10 год. 30 хв.
15 червня 2026 року розгляд справи знято з розгляду у зв`язку з відрядженням судді Гізатуліної Н.М., наступне підготовче судове засідання призначено на 04 серпня 2026 року о 14 год. 00 хв.
Будь-яких заяв чи клопотань щодо розгляду справи 15 червня 2026 року позивач та його представник не подавали. Про розгляд справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи (а. с. 69, 70, 73).
У підготовче судове засідання 04 серпня 2026 року позивач та його представник не з`явились, будь-яких заяв чи клопотань щодо розгляду справи не подавали, причини неявки суду не відомі. Про розгляд справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи (а. с. 75, 76, 79, 80).
У зв`язку з неявкою усіх учасників справи 04 серпня 2026 року, підготовче судове засідання призначено на 10 вересня 2026 року о 14 год. 00 хв.
Крім того, ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 04 серпня 2026 року визнано обов`язковою участь позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні 10 вересня 2026 року о 14 год. 00 хв., роз`яснено право взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з дотриманням вимог та строків передбачених у статті 212 ЦПК України.
Про розгляд справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи (а. с. 75, 76, 79, 80).
У підготовче судове засідання 10 вересня 2026 року позивач та його представник не з`явились, будь-яких заяв чи клопотань щодо розгляду справи не подавали, причини неявки суду не відомі. Про розгляд позивач ОСОБА_1 та його представник 10 вересня 2026 року повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи (а. с. 85, 86, 89, 90, 92, ).
Броварський відділ державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області у судове засідання не направив представника, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про що в матеріалах справи наявні відповідні докази. Причини неявки суду невідомі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Перевіривши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Відповідно до статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі -ЦПК України) передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Нормами процесуального закону визначено право кожної особи на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів у порядку, встановленому ЦПК України.
Ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати участь у судовому процесі. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Проте слід враховувати, що будь-яке суб`єктивне право має межі, оскільки суб`єктивне право є мірою свободи, мірою можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах.
Згідно зі статтею 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.
Частинами 1, 2 ст. 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, в тому числі з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (ч. 5 ст. 223 ЦПК України).
Отже, повторна неявка позивача у підготовче засідання є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки.
Суд встановив, що позивач, його представник про розгляд справи повідомлявся судом завчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Позивач, його представник будь-яких клопотань чи заяв щодо розгляду справи 15 червня 2026 року, 04 серпня 2026 року, 10 вересня 2026 року не подавали.
Відповідно до ч.1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Частиною 4 ст. 44 ЦПК України передбачено, що суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Суд повинен контролювати процесуальну поведінку осіб, які беруть участь у справі, так як на нього поширюється порядок цивільного судочинства, а значить обов`язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки, а також нести відповідальність за зловживання правом. В прямі обов`язки осіб, що беруть участь у справі, входить дотримання процесуальної дисципліни на протязі всього провадження у справі.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Учасники справи, які задіяні в ході судового розгляду, зобов`язані з розумним інтервалом часу цікавитися щодо провадженням у справі, добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (див. рішення Європейського суду прав людини у справі Каракуця проти України, Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії та інші).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи викладене, встановивши, позивач, як особа, яка ініціювала судовий процес розглядом справи протягом тривалого часу не цікавиться, на виклики до суду не реагує, повторно не з`явився у підготовче судове засідання, не зважаючи на те, що його участь у підготовчому судовому засіданні 10 вересня 2026 року судом була визнана обов`язковою, позивач та його представник будучи належним чином повідомленими про розгляд справи, клопотань про перенесення розгляду справи не подавали, суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
Керуючись ст. 43, 223, 257, 260-261, 353-355 ЦПК України,
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 до Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області про зняття арешту - залишити без розгляду.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Н.М. Гізатуліна