Судові рішення

Ухвала № 139650112 у справі № 609/990/26 від 10.09.2026

Ухвала від 10.09.2026 у цивільній справі № 609/990/26 (категорія «За законом»). Суд: Шумський районний суд Тернопільської області, суддя Харлан М. В.

Справа№ 609/990/26
СудШумський районний суд Тернопільської області
СуддяХарлан М. В.
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяЗа законом
Дата ухвалення10.09.2026
Надійшло до реєстру11.09.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/139650112

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 609/990/26

2/609/847/2026

10 вересня 2026 року суддя Шумського районного суду Тернопільської області Харлан М.В., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до Шумської міської ради - територіальної громади про визнання права власності в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В:

09 вересня 2026 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Манчук Сергій Григорович звернувся до Шумського районного суду Тернопільської області із позовом до відповідача Шумської міської ради - територіальної громади про визнання права власності в порядку спадкування.

Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист (стаття 55) та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (стаття 124), а статтею 18 Закону України «Про судоустрійі статус суддів» визначено, що суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Проте, вирішуючи питання про відкриття провадження по справі, суди повинні перевірити відповідність вимог, з якими позивач звертається до суду для захисту, а також дотримання ним вимог, передбачених статтями 175, 176, 177 ЦПК України.

Перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали, вважаю за необхідне залишити її без руху з огляду на таке.

Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження (п. 2 постанови ВСУ від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування»).

Із позовної заяви вбачається, що встановлення юридичного факту - факту родиних відносин, факту постійного проживання впливає на спадкові права позивача, тому останній звернувся до суду у порядку позовного провадження, об`єднавши три вимоги: немайнову - встановлення факту родинних відносин, встановлення факту постійного проживання та майнову - про визнання права власності в порядку спадкування.

Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Аналогічне положення міститься в п. 12, 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», відповідно до якого у випадках об`єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру. При цьому судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами. Якщо в позовній заяві об`єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов`язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою).

Позивачем в позовній заяві заявлено три позовні вимоги, зокрема останній просить встановити факт родинних відносин, встановити факт постійного проживання та визнати право власності на спадкове майно, яке залишилось після смерті брата - ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Таким чином позивач заявив вимоги майнового та немайнового характеру.

Згідно вимог п.3 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Однак, всупереч вимогам п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України позивачем в позовній заяві не вказана ціна позову за вимогами майнового характеру.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за поданням до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно пп. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Таким чином, позивачу необхідно зазначити ціну позову за вимогами майнового характеру, та на підтвердження оплати судового збору надати оригінал квитанції про сплату судового збору у встановленому законом розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, надати оригінал платіжного документу на підтвердження сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, ЗУ "Про судовий збір", суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Шумської міської ради - територіальної громади про визнання права власності в порядку спадкування залишити без руху і надати позивачу строк до десяти днів з дня вручення ухвали суду, для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути її позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Ухвала суду складена 10 вересня 2026 року.

Суддя: М.В. Харлан

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
02.11.2026 Ухвала № 141124173 Шумський районний суд Тернопільської області
24.09.2026 Ухвала № 140040551 Шумський районний суд Тернопільської області
15.09.2026 Ухвала № 139763875 Шумський районний суд Тернопільської області
10.09.2026 Ухвала № 139650111 Шумський районний суд Тернопільської області