УХВАЛА
10 вересня 2026 року
м. Київ
справа № 440/15894/25
адміністративне провадження № К/990/41579/26
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Ханової Р. Ф.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області
на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19 січня 2026 року
та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2026 року
у справі № 440/15894/25
за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства «ОРАЧ»
до Головного управління ДПС у Полтавській області
про скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
07 вересня 2026 року до Верховного Суду вдруге надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19 січня 2026 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2026 року у справі № 440/15894/25, предметом якої є визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Полтавській області від 06 листопада 2025 року:
№ 0[телефон приховано] - у частині збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість за основним платежем на 327 916 гривень та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 81 979 гривень;
№ 0[телефон приховано] - про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на 5 417 гривень;
№ 0[телефон приховано] - про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 1 721 763 гривень 30 копійок, у тому числі за основним платежем - 1 254 685 гривень 69 копійок, штрафними (фінансовими) санкціями - 183 054 гривень 03 копійок та пенею - 284 023 гривень 58 гривень;
№ 0[телефон приховано] - про збільшення суми грошового зобов`язання з військового збору на 143 480,28 грн, у тому числі за основним платежем - 104 557 гривень 14 копійок, штрафними (фінансовими) санкціями - 15 254 гривень 50 копійок та пенею - 23 668 гривень 64 копійок.
Перевіривши повторно подану касаційну скаргу на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, Суд дійшов висновку про наявність підстав для її повернення з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Абзацом першим частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, передбачених пунктами 1- 4 цієї частини.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України в касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) вона подається, з визначенням передбаченої статтею 328 цього Кодексу підстави.
Як на підстави касаційного оскарження скаржник посилається на пункти 3, 4 частини четвертої статті 328 та пункт 1 частини другої статті 353 КАС України.
Обґрунтовуючи посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування підпунктів 14.1.36, 14.1.181, 14.1.231 пункту 14.1 статті 14, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, а також статей 162, 164, 168 Податкового кодексу України та статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
На думку скаржника, формуванню підлягає висновок щодо належного документального підтвердження походження товару, його придбання у постачальників, наявності сертифікатів якості, підтвердження ділової мети господарських операцій, а також можливості визначення середньоринкової вартості сільськогосподарської техніки на підставі Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів і цін, розміщених на інтернет-ресурсі AGRO.RIA.
Водночас у разі оскарження судових рішень на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник повинен чітко зазначити конкретну норму права, щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, конкретизувати зміст правовідносин, у яких такий висновок відсутній, обґрунтувати необхідність його формування та навести власне розуміння правильного застосування цієї норми.
Натомість скаржник, посилаючись одночасно на значну кількість норм Податкового кодексу України, які регулюють різні за змістом правовідносини, не сформулював конкретного проблемного питання права, яке потребує вирішення Верховним Судом, та не пояснив, у чому саме полягає неправильне застосування кожної із зазначених норм судами попередніх інстанцій.
Викладені у касаційній скарзі твердження про відсутність висновку Верховного Суду щодо належного документального підтвердження господарських операцій, їхньої ділової мети, джерела походження товару та визначення ринкової вартості сільськогосподарської техніки сформульовані узагальнено, без урахування змісту конкретних норм права та встановлених судами обставин цієї справи.
Крім того, у касаційній скарзі зазначено про необхідність формування висновку щодо включення до складу витрат заробітної плати, виплаченої працівникам у періоді, відмінному від періоду виконання ними робіт. Водночас скаржник не пояснив, яким чином це питання пов`язане з предметом спору у справі, що розглядається, який стосується реальності операцій із придбання товарів, формування податкового кредиту та визначення звичайної ціни реалізованої сільськогосподарської техніки.
Фактично доводи скаржника в цій частині зводяться до цитування норм законодавства, викладення обставин справи та висловлення незгоди з висновками судів попередніх інстанцій, що не є належним обґрунтуванням підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Щодо посилання скаржника на пункт 4 частини четвертої статті 328 у взаємозв`язку з пунктом 1 частини другої статті 353 КАС України Суд зазначає таке.
За змістом пункту 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1-3 частини четвертої статті 328 цього Кодексу.
Отже, посилання на пункт 1 частини другої статті 353 КАС України як на підставу касаційного оскарження можливе лише за умови належного обґрунтування однієї з підстав, передбачених пунктами 1- 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Оскільки скаржник належно не обґрунтував підставу, визначену пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, наведені ним доводи про недослідження судами доказів не можуть бути самостійною підставою для касаційного перегляду судових рішень.
Крім того, посилаючись на недослідження доказів, скаржник не конкретизує, які саме докази не були досліджені судами, які обставини вони підтверджують та яким чином їх дослідження могло вплинути на вирішення спору.
Зі змісту оскаржуваних судових рішень убачається, що суди попередніх інстанцій дослідили первинні документи, надані на підтвердження господарських операцій позивача, надали оцінку доводам контролюючого органу щодо відсутності в контрагентів необхідних трудових і матеріальних ресурсів, походження товару, його транспортування та сертифікатів якості, а також перевірили обґрунтованість визначення контролюючим органом середньоринкової вартості реалізованої сільськогосподарської техніки.
Суди встановили, що операції позивача з його контрагентом підтверджені належно оформленими первинними документами та пов`язані з господарською діяльністю підприємства, а контролюючий орган не надав належних і допустимих доказів їх безтоварності.
Також суди встановили, що висновок контролюючого органу про заниження вартості реалізованої сільськогосподарської техніки ґрунтується на аналізі оголошень, розміщених у мережі Інтернет, без проведення експертної оцінки, залучення відповідних спеціалістів та використання офіційних довідкових чи статистичних джерел.
Натомість доводи касаційної скарги у цій частині спрямовані на переоцінку досліджених судами доказів і повторне встановлення фактичних обставин справи, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, визначених статтею 341 КАС України.
Саме лише цитування норм матеріального та процесуального права, викладення обставин справи й незгода з наданою судами оцінкою доказів не свідчать про наявність передбачених КАС України підстав для касаційного оскарження судових рішень.
Суд також звертає увагу, що ухвалою Верховного Суду від 25 серпня 2026 року вперше подану касаційну скаргу було повернуто скаржнику. Проте під час повторного звернення скаржник не усунув недоліків, які стали підставою для її повернення, та не виклав належного обґрунтування передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України підстав касаційного оскарження.
Отже, касаційна скарга не містить належного викладення підстав, за яких оскаржувані судові рішення можуть бути переглянуті судом касаційної інстанції відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України.
Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у ній не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин касаційна скарга Головного управління ДПС у Полтавській області підлягає поверненню як така, що не містить належного викладення передбачених Кодексом адміністративного судочинства України підстав касаційного оскарження.
На підставі викладеного та керуючись статтями 328, 330, 332, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19 січня 2026 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2026 року у справі № 440/15894/25 за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства «ОРАЧ» до Головного управління ДПС у Полтавській області про скасування податкових повідомлень-рішень - повернути скаржнику.
Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
Суддя Р.Ф. Ханова