Справа № 991/11461/26
Провадження 2-з/991/29/26
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
11 вересня 2026 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Антипенка В. П., суддів Корягіна В. О., Тесленко І. О.,
за участю:
секретаря судового засідання Темракович С. В.,
прокурора Слабковської О. О.,
розглянувши заяву прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Слабковської Ольги Олексіївни про забезпечення позову до подання позовної заяви Держави Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення у дохід держави,
ВСТАНОВИВ:
10.09.2026 до Вищого антикорупційного суду надійшла заява про забезпечення позову до подання позовної заяви особою, яка може набути статусу позивача, Державою Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про визнання необґрунтованими активів на суму 9 043 878,93 грн, а саме:
-визнання необґрунтованою частини активу - квартири загальною площею 71,6 кв .м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 270[телефон приховано]), розміром 2 379 158,31 грн. та стягнення з ОСОБА_1 в дохід держави Україна вартості необґрунтованої частини активу у розмірі 2 379 158 грн. 31 коп.
-визнання необґрунтованим активу - квартири загальною площею 70,2 кв. м., розташованої за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2829577980000), вартістю на дату набуття 4 075 549,26 грн. та стягнення з ОСОБА_2 в дохід держави Україна квартири.
-визнання необґрунтованою частини активу - квартири загальною площею 70,7 кв. м., розташованої за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 291535580000), розміром 2 589 171,36 грн. та стягнення з ОСОБА_1 в дохід держави Україна вартість необґрунтованої частини активу у розмірі 2 589 171 грн. 36 коп.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.09.2026 для розгляду справи визначено колегію суддів Вищого антикорупційного суду у складі головуючого судді Антипенка В. П., суддів Корягіна В. О., Тесленко І. О.
У поданій заяві прокурор вказує на те, що згідно з інформацією, наданою Державним агентством України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм від 04.06.2025 № 1-7.2-5/3367-25 (вх. від 06.06.2025 № 91775/0/03-25), ОСОБА_1 з 15.02.2024 по цей час перебуває на посаді заступника начальника управління - начальника відділу рибоохоронного патруля № 1 Азовського басейнового управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, тобто відповідно до пп. «в» п. 1 ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції», п. 3 ч. 8 ст. 290 ЦПК України є особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
На переконання прокурора, активи, щодо яких ставиться питання про необґрунтованість у даній заяві, є нерухомим майном загальною вартістю 9 043 878,93 грн., набутим після 28.11.2019 року та не перевищують межу, встановлену у ст. 368-5 КК України, тобто на них поширюється дія Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів», і до них може бути пред`явлено позов про визнання активів необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави.
Квартиру АДРЕСА_4 ), набуто у власність ОСОБА_1 . Встановлено, що на дату набуття мінімальна ринкова вартість квартири становила 3 743 271 грн., тоді як законні доходи ОСОБА_1 та можливі кошти від родини сестри (1 364 112,69 грн.) у сукупності не покривають цю вартість. Різниця, яка є необґрунтованою, складає 2 379 158,31 грн. На час подання клопотання ОСОБА_1 01.08.2025 відчужив цю квартиру ОСОБА_4 , (не пов`язана із суб`єктом декларування особа), що унеможливлює звернення стягнення на сам актив.
Квартиру АДРЕСА_5 ), придбано за договором купівлі-продажу від 22.08.2025 та зареєстровано на праві власності за ОСОБА_2 , колишньою дружиною ОСОБА_1 , з якою він продовжує спільно проживати та вести спільний побут. ОСОБА_2 не мала доходів, достатніх для придбання цього активу вартістю на дату набуття 4 075 549,26 грн.
На переконання прокурора квартира АДРЕСА_6 придбана за дорученням та в інтересах ОСОБА_1 , зокрема з огляду на таке.
Показ квартири потенційним покупцям на майданчику olx.ua здійснював син ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , за дорученням суб`єкта декларування, а не власниці ОСОБА_2 .
Станом на дату придбання ОСОБА_1 не мав жодної власної квартири, (кв. АДРЕСА_7 відчужено ним 01.08.2025), а за місцем фактичного проживання, вказаним у власній декларації за 2025 рік ( АДРЕСА_8 ), є орендарем. Незважаючи на це, саме з банківського рахунку ОСОБА_1 після укладення договору купівлі-продажу здійснено оплату будівельних матеріалів, меблів, освітлення та побутової техніки на загальну суму понад 356 213 грн. (163 516,95 грн. за категоріями МСС-кодів торговельних мереж «Епіцентр», «Комфі», «Техно Сіті» тощо; 192 696,00 грн. - переказами фізичним особам за конкретні замовлення меблів, посуду тощо). Перший такий платіж здійснено 26.08.2025 - вже через 4 дні після укладення договору купівлі-продажу.
Через півроку після придбання, з облікового запису ОСОБА_1 на сайті olx.ua розміщено оголошення про продаж цієї квартири з описом «з якісним ремонтом», «укомплектована технікою» та вказівкою на наявність «фото і відео всіх етапів ремонту» - тобто саме ОСОБА_1 , а не власниця, мав у розпорядженні фотофіксацію ремонтних робіт.
Крім того, з картки ОСОБА_2 № НОМЕР_1 (AT КБ «ПриватБанк») у період з 04.05.2025 по 30.04.2026 сплачувались комунальні послуги одночасно за всі три спірні квартири в ЖК «Грейт» (кв. АДРЕСА_9 ) з відповідним призначенням платежу «ТОВ «Управляюча компанія «Дім 9000», що додатково підтверджує єдиний контрольований центр управління усіма трьома об`єктами, а не окреме розпорядження ними титульними власницями.
Прокурор стверджує, що у зв`язку з тим, що весь актив визнається необгрунтованим, підлягає стягненню в дохід держави сама квартира.
Квартиру АДРЕСА_10 ), придбано за договором купівлі-продажу від 27.08.2025 та зареєстровано на праві власності за ОСОБА_3 , рідною сестрою ОСОБА_1 .. Ні ОСОБА_3 , ні її чоловік, ОСОБА_6 , не мали доходів, достатніх для придбання цього активу вартістю на дату набуття 4 123 119,36 грн.
Встановлено обставини, аналогічні наведеним щодо квартири АДРЕСА_6 .
Показ квартири на майданчику olx.ua також здійснював син ОСОБА_1 , який під час перегляду об`єкта неодноразово зазначав, що квартирою займався саме його батько, зокрема особисто робив у ній ремонт.
Комунальні послуги за цю квартиру сплачувались через рахунок ОСОБА_2 (картка № НОМЕР_1 ), а не через рахунки титульної власниці ОСОБА_3 чи її чоловіка ОСОБА_6 , що прямо свідчить про відсутність фактичного розпорядження цим активом з боку осіб, на яких формально оформлено платежі за утримання будинку.
Оголошення про продаж цієї квартири розміщувалось з того самого облікового запису ОСОБА_1 на olx.ua, що й оголошення щодо квартир АДРЕСА_7 та АДРЕСА_6 , з ідентичним описом («з якісним ремонтом», «укомплектована технікою», наявність фото і відео всіх етапів ремонту), що підтверджує систематичність і єдність джерела контролю над усіма трьома об`єктами.
Прокурор вказує на те, що оскільки виділити частку в натурі неможливо, необґрунтована частина активу у розмірі 2 589 171,36 грн. підлягає стягненню у грошовій формі з ОСОБА_1 як особи, уповноваженої на виконання функцій держави, в інтересах якої відповідний актив фактично набувався та який здійснював щодо нього реальний економічний контроль і є дійсним бенефіціаром його набуття та використання.
За таких обставин, прокурор вважає, що є підстави для забезпечення позову.
Позиція суду щодо розгляду заяви без повідомлення осіб, які можуть бути відповідачами по справі
Згідно з ч. 5 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на активи, які є предметом спору у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, чи на інші активи відповідача, які відповідають вартості оспорюваних активів, розглядається судом не пізніше трьох днів з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням сторін. Суд може прийняти рішення про розгляд такої заяви без повідомлення відповідача у разі, якщо позивач у заяві наведе у достатньому обсязі дані про те, що внаслідок такого повідомлення ефективність заходу забезпечення позову може бути поставлена під загрозу.
Прокурор, просить розглядати заяву про забезпечення позову без повідомлення інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи. Обґрунтовує це тим, що повідомлення вказаних осіб про розгляд заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартири АДРЕСА_11 , поставить під загрозу ефективність заходу забезпечення позову.
Відповідачі обізнані про проведення Національним агентством з питань запобігання корупції моніторингу способу життя ОСОБА_1 та збору доказів Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою, (їм направлялись запити, вони надавали пояснення), у зв`язку із чим можуть передбачати наслідки у вигляді визнання активів необґрунтованими.
Відтак, спірні квартири можуть бути відчужені / виведені у будь-який час, що не сприятиме захисту інтересів позивача та унеможливить здійснення належного захисту майнових прав та законних інтересів держави.
На підтвердження факту відчуження майна в короткі строки, прокурор просив врахувати, що здійснити оформлення відчуження нерухомого майна можливо у досить короткі строки. Крім того, укладення правочину дарування із членом сім`ї першого та другого ступеня споріднення згідно із підпунктами 165.1.15, 174.2.1, пунктами 174.6, 174.8 Податкового кодексу України оподатковується за нульовою ставкою, а ринкова вартість таких об`єктів з метою оподаткування не визначається. У такому випадку відчуження майна може бути здійснено у короткі строки та без додаткових фінансових затрат.
Суд погоджується з доводами прокурора у тій частині, що повідомлення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про розгляд заяви про забезпечення позову може поставити під загрозу ефективність відповідного заходу, оскільки існують реальні ризики відчуження активу, законність набуття якого наразі оспорюється. Повідомлення про розгляд такої заяви могло б надати потенційним відповідачам час для вчинення дій, спрямованих на ускладнення або унеможливлення виконання майбутнього судового рішення у випадку задоволення позовних вимог, що, своєю чергою, суперечить завданням цивільного судочинства та меті розгляду справ про визнання активів необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави.
Такі висновки стали підставою для ухвалення судом рішення про розгляд заяви про забезпечення позову без повідомлення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які, у разі подання позову, будуть відповідачами у справі, з метою забезпечення ефективного судового розгляду та запобігання можливим діям, що можуть перешкодити виконанню судового рішення (у разі його постановлення).
За таких обставин суд прийняв рішення про розгляд заяви про забезпечення позову без повідомлення осіб, які можуть набути статусу відповідачів.
Прокурор у судовому засіданні підтримав заяву про забезпечення позову з підстав наведених у ній, та просив її задовольнити. Зазначив, що вказана заява подається до моменту подання позовної заяви з метою забезпечення схоронності майна, яке може бути предметом позову про визнання активів необгрунтованими та стягнення їх у дохід держави. Різниця між законними доходами та вартістю придбаних ОСОБА_1 активів становить біля 9,043 млн. грн., що є підставою для звернення до суду з позовом про визнання активів необгрунтованими.
Встановлені обставини, мотиви та оцінка суду
Вислухавши прокурора, дослідивши зміст заяви про забезпечення позову та додані матеріали, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 4 ст. 23 ЦПК України, Вищий антикорупційний суд розглядає справи про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.
Позов про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави подається та представництво держави у суді здійснюється прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (ч. 1 ст. 290 ЦПК України).
Заява про забезпечення позову до подання позовної заяви подається за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо, що передбачено п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України.
Отже, заява про забезпечення позову, що подається до пред`явлення позову, надійшла від належного суб`єкта та підлягає розгляду Вищим антикорупційним судом.
Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити заходи забезпечення позову, що допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Під забезпеченням позову слід розуміти сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20).
Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави. Також позов забезпечується забороною вчиняти певні дії (п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України).
Звертаючись із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на активи, які є предметом спору у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, представник позивача повинен навести в достатньому обсязі дані, які дають змогу вважати активи необґрунтованими (ч. 3 ст. 151 ЦПК України).
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Такий висновок узгоджується із п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006, правовими позиціями, викладеними в постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18, від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17.
Суб`єкти, до яких може бути пред`явлено позов про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.
Вичерпний перелік суб`єктів, до яких може бути пред`явлено позов про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, передбачений ч. 4 ст. 290 ЦПК України. До таких суб`єктів віднесено особу, яка, будучи особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, набула у власність активи, зазначені у частині другій цієї статті, та/або до іншу фізичну чи юридичної особи, яка набула у власність такі активи за дорученням особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або якщо особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може прямо чи опосередковано вчиняти щодо таких активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними.
Відповідно до змісту поданої прокурором заяви, особами, які можуть отримати статус відповідача у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення у дохід держави, є:
-ОСОБА_1 , заступник начальника управління - начальника відділу рибоохоронного патруля № 1 Азовського басейнового управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, тобто який відповідно до пп. «в» п. 1 ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції», п. 3 ч. 8 ст. 290 ЦПК України є особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та який, за твердженням прокурора, придбав квартиру АДРЕСА_4 , та яку 01.08.2025 відчужив ОСОБА_4 (не пов`язана із суб`єктом декларування особа), що унеможливлює звернення стягнення на сам актив;
-ОСОБА_2 , колишня дружина ОСОБА_1 , з якою він продовжує спільно проживати та вести спільний побут, та яка є власницею квартири АДРЕСА_5 , яка, на думку прокурора, придбала квартиру за дорученням та в інтересах ОСОБА_1 ;
-ОСОБА_3 , рідна сестра ОСОБА_1 , яка є власницею квартири АДРЕСА_10 . На думку прокурора, ні ОСОБА_3 , ні її чоловік, ОСОБА_6 , не мали доходів, достатніх для придбання цього активу вартістю на дату набуття 4 123 119,36 грн.
Колегія суддів, не надаючи оцінку доведеності тверджень про необґрунтованість активів, яке може бути здійснене під час розгляду позовної заяви по суті, констатує належність осіб, які можуть отримати статус учасника справи, до суб`єктів, до яких може бути пред`явлено позов про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави та заяву про забезпечення позову.
Підстави для забезпечення позову
Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України, у заяві про забезпечення позову шляхом накладення арешту на активи, які є предметом спору у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, мають бути наведені у достатньому обсязі дані, які дають змогу вважати активи необґрунтованими, а у заяві про забезпечення позову шляхом накладення арешту на інші активи відповідача, які відповідають вартості активів, які є предметом спору, - також обґрунтування неможливості накладення арешту саме на оспорювані активи.
Положеннями абз. 2 ч.2 ст. 290 ЦПК України передбачено, що позов пред`являється щодо: активів, набутих після дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів", якщо різниця між їх вартістю і законними доходами особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у сімсот п`ятдесят і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день набрання чинності зазначеним Законом, але не перевищує межу, встановлену статтею 368-5 Кримінального кодексу України.
У розумінні інституту цивільної конфіскації діапазон, у межах якого визначається різниця із законними доходами, має становити від 1 505 250,00 грн (2007 грн х 750) до 9 084 000 грн (3028 грн. х 3000), (щодо активів набутих у 2025 році).
Різниця між вартістю придбаних активів, з приводу яких прокурор звертається до суду, і законними доходами ОСОБА_1 знаходиться у межах діапазону сум, визначених абз. 2 ч. 2 ст.290 ЦПК України.
Прокурор вказує на те, що на дату набуття мінімальна ринкова вартість квартири АДРЕСА_7 становила 3 743 271 грн, тоді як законні доходи ОСОБА_1 та можливі кошти від родини сестри (1 364 112,69 грн) у сукупності не покривають цю вартість. Різниця, яка є необґрунтованою, складає 2 379 158,31 грн.
Крім того, прокурор вказує на те, що ОСОБА_2 не мала доходів, достатніх для придбання квартири АДРЕСА_6 , вартістю на дату набуття 4 075 549,26 грн. Встановлено, що квартира придбана за дорученням та в інтересах ОСОБА_1 .
Зі змісту заяви прокурора вбачається, що квартиру АДРЕСА_12 придбано за договором купівлі-продажу від 27.08.2025 та зареєстровано на праві власності за ОСОБА_3 , рідною сестрою ОСОБА_1 . Але ні ОСОБА_3 , ні її чоловік, ОСОБА_6 , не мали доходів, достатніх для придбання цього активу вартістю на дату набуття 4 123 119,36 грн.
На підтвердження інформації про необґрунтованість вказаних активів та факту придбання їх саме в інтересах та за дорученням ОСОБА_1 , прокурор надав такі докази:
-лист Національного агентства з питань запобігання корупції від 23.09.2025 № 283-03/78506-25;
-наказ Державного агентства меліорації та рибного господарства України від 07.02.2023 № 15-ТО «Про призначення ОСОБА_1 »;
-декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 за 2024 та 2025 роки;
-відомості з ДРФО щодо доходів ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 ;
-договір купівлі-продажу квартири № 115 від 24.02.2025;
-договір купівлі-продажу квартири № 202 від 22.08.2025;
-договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_12 від 27.08.2025;
-договір купівлі-продажу квартири № 115 від 01.08.2025, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 ;
-лист ТОВ «Ємаркет Україна» від 10.06.2026 № 27211С;
-скріншоти із сайту OLX ;
-пояснення ОСОБА_7 від 09.06.2026;
-актовий запис № 04 від 24.01.1976 про народження ОСОБА_1 ;
-актовий запис № 39 від 30.11.1982 про народження ОСОБА_3 ;
-актовий запис № 457 від 28.08.2018 про укладення шлюбу ОСОБА_1 з ОСОБА_8 ;
-відповідь ТОВ «УК «Дім 9000» від 11.06.2026 та від 23.06.2026 з додатками;
-Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про право власності ОСОБА_2 № 493402277 від 09.09.2026 (актуальна інформація про квартиру АДРЕСА_6 ) (арк. 83 - 84);
-Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про право власності ОСОБА_3 № 493402636 від 09.09.2026;
-Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про право власності ОСОБА_1 № 493402012 від 09.09.2026;
-оптичний диск з виписками по банківських рахунках ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
Досліджені колегією суддів додатки до заяви про забезпечення позову дають підстави для висновку про ймовірне існування спору між сторонами щодо визнання необґрунтованими активів, з приводу якого прокурор планує звернутися до суду.
Суд звертає увагу, що питання необґрунтованості активів та інших вимог позивача вирішуватимуться виключно за результатами розгляду справи згідно з положеннями глави 12 ЦПК України.
Ураховуючи необхідність дослідження всіх обставин набуття ОСОБА_1 , а також в інтересах та за дорученням ОСОБА_1 , активів, щодо яких порушується питання про їх необґрунтованість, а також ризик їх відчуження, суд вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до унеможливлення виконання рішення суду (у разі задоволення позовної заяви у разі її подання).
Суд звертає увагу на те, що відповідно до ст. 292 ЦПК України, активи, визнані судом необґрунтованими стягуються в дохід держави.
Загроза для осіб, які можуть отримати статус учасника справи втратити майно породжує ризик його відчуження до закінчення розгляду справи по суті та ухвалення остаточного судового рішення. А тому, у випадку задоволення позову, виконати це рішення буде неможливо або суттєво утруднено.
Отже, наявність вказаних ризиків допускає вжиття такого заходу забезпечення позову, як арешт майна, і такий захід спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Але питання щодо обґрунтованості цього твердження та вимог прокурора вирішуватиметься за результатами розгляду справи по суті.
Щодо співмірності заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами
Відповідно до частини 3 статті 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
У постанові від 7 серпня 2026 року у справі № 363/1304/23 Верховний Суд зазначив, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
У заяві про забезпечення позову ставиться питання про накладення арешту на квартири, які прокурор вважає необґрунтованими активами.
Арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна.
Суд звертає увагу, що арешт майна у розумінні п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, не передбачає встановлення обмежень у праві користування майном, тож не призведе до невідворотних наслідків та порушення прав титульних власників на користування відповідним майном.
Отже, накладення арешту не має на меті позбавити особу належного їй на праві власності майна, а лише тимчасово обмежити її право розпоряджатись ним на певний час до вирішення судом спору по суті.
А тому такий вид забезпечення позову є найменш обтяжливим для осіб, які можуть отримати статус учасника справи, та не порушить їх прав на користування житлом і одночасно таким, що забезпечить виконання майбутнього судового рішення у разі, якщо позов буде задоволено.
Водночас колегія суддів не погоджується із позицією прокурора у тій частині, що дотримання принципу співмірності ґрунтується на тому, що вартість квартир, про арешт який йдеться у вказані заяві про забезпечення позову (8 198 668,62 грн.) є співмірною із ціною позову (9 043 878, 93 грн.) та не перевищує її.
Суд звертає увагу, що у даній справі розглядається питання обмеження прав титульних власників квартир, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , при цьому право власності ОСОБА_1 ніяк не обмежуються. Тому дотримання принципу пропорційності втручання у право власності слід розглядати через призму об`єму обмеження прав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , не включаючи права ОСОБА_1 .
Отже, враховуючи пов`язаність заходів забезпечення позову з предметом спору, наявність обставин, які свідчать про можливість утруднення або унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову та невжиття заходів забезпечення позову, застосування заходів забезпечення позову є доцільним.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви про забезпечення позову у повному обсязі та накладення арешту на майно, яке на праві власності належить ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Керуючись ст.ст.149-150, 153 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Заяву прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Слабковської Ольги Олексіївни про забезпечення позову до подання позовної заяви Держави Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення у дохід держави, - задовольнити повністю.
2. Накласти арешт на:
- квартиру загальною площею 70,2 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2829577980000), яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 );
- квартиру загальною площею 70,7 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 291535580000), яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ).
3. Арешт накладається без заборони користування майном.
4. Примірник ухвали про забезпечення позову надіслати Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, особам, які можуть набути статусу відповідачів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також органам реєстрації прав на нерухоме майно для виконання.
5. Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
6. Строк пред`явлення ухвали до виконання - три місяці.
7. Стягувачем на підставі цієї ухвали є Держава Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (код ЄДРПОУ 45252419, адреса: 01135, м. Київ, вул. Ісаакяна, 17),
боржниками:
ОСОБА_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_13 , РНОКПП НОМЕР_2 ;
ОСОБА_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_14 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Ухвала про забезпечення позову може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення її повного тексту. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Роз`яснити, що згідно зі статтею 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Роз`яснити прокурору, що відповідно до приписів ч. 4 ст. 153 ЦПК України, у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, якщо інші строки не встановлено законом. Відповідно до п. 1 ч. 13 ст. 158 ЦПК України, заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом у раз і неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини третьої статті 152 цього Кодексу.
Повний текст ухвали складено 11 вересня 2026 року.
Головуючий суддя В. П. Антипенко
Судді В. О. Корягін
І. О. Тесленко