Справа № 130/1479/26
Провадження № 22-ц/801/2540/2026
Категорія: 36
Головуючий у суді 1-ї інстанції Роздорожна А. Г.
Доповідач :Ковальчук О. В.
УХВАЛА
11 вересня 2026 року Справа № 130/1479/26 м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі судді Ковальчука О. В., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шаргородського районного суду Вінницької області від 05 серпня 2026 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" про неможливість позивачу оскаржити рішення у справі №130/893/20,
У С Т А Н О В И В:
05 серпня 2026 року рішенням Шаргородського районного суду Вінницької області у задоволенні вказаного вище позову відмовлено.
Не погодившись із таким рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу через суд першої інстанції.
Ознайомившись із змістом апеляційної скарги, приходжу до висновку, що вона не відповідає вимогам ст. 356 ЦПК України.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 356 ЦПК України в апеляційній скарзі мають бути зазначені: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).
Натомість скаржником у апеляційній скарзі зазначено скорочене (не повне) найменування відповідача, а також інформації, яка вимагається наведеними вище положеннями ЦПК України, про нього.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 356 ЦПК України в апеляційній скарзі має бути зазначено в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо).
Однак, формуючи зміст апеляційної скарги, скаржник взагалі не дотримався вимог п. 5 ч. 2 ст. 356 ЦПК України, адже таких даних апеляційна скарга не містить.
Поряд з тим, у п. 7 ч. 2 ст. 356 ЦПК України зазначено, що в апеляційній скарзі має бути зазначено клопотання особи, яка подала скаргу.
У ст. 374 ЦПК України закріплені повноваження суду апеляційної інстанції. За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право:
1) залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення;
2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення;
3) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині;
4) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково;
5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю;
6) скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції;
7) скасувати ухвалу про відкриття провадження у справі і прийняти постанову про направлення справи для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю;
8) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-7 частини першої цієї статті.
Натомість у прохальній частині апеляційної скарги ОСОБА_1 просить:
1.Визнати, що згідно з абзацу 5 ч. 13 розділу ХVII"Прикінцеві та перехідні положення ЗУ "Про ринок електричної енергії" - фактом приєднання до умов договору, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунку постачання та / або факт споживання електричної енергії.
2. Визнати, що в рішенні від 14 грудня 2020 року, яке набрало законної сили, на 10-й сторінці встановлено: ОСОБА_2 фактично споживав та оплачував електричну енергію, починаючи з 4.03.2019.
3. Визнати, що в цьому рішенні на 4-й сторінці зазначено, що ОСОБА_2 не проживав за цією адресою, а в 3-му абзаці 4-ї сторінки зазначено Вещунову надсилалися договори з заявою - приєднання квитанцією 16.12.19.
4. Визнати, що договір 2.01.2019 року укладений згідно ч. 2 ст.369 ЦК України.
5. На підставі ст.367 ЦПК України про підстави для скасування рішення - скасувати рішення від 05.08.26 р. та задовольнити мої вимоги.
Тобто, виклад прохальної частини у такій редакції не відповідає вимогам, визначеним ст. 374 ЦПК України, тому скаржнику належить привести прохальну частину апеляційної скарги відповідно до вказаних вимог процесуального законодавства.
Крім того, проаналізувавши зміст апеляційної скарги, доходжу висновку, що у цій справі судовий збір за подання апеляційної скарги підлягає оплаті.
При прийнятті Закону України «Про судовий збір» законодавець передбачив можливість застосування Закону України «Про захист прав споживачів» при визначенні пільг певних категорій осіб щодо сплати судового збору.
Аналіз норм закону «Про захист прав споживачів» дає підстави для висновку, що споживачі звільняються від сплати судового збору лише у справах за їх позовами за умови, що ці позови стосуються порушення їх прав як споживачів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.03.2018 у справі № 761/24881/16-ц визначила єдиний підхід щодо застосування судами норм матеріального права під час визначення, чи звільнена особа від сплати судового збору за звернення до суду із позовом на підставі Закону України «Про захист прав споживачів», сформулювавши, що виключно позивачі-споживачі у таких справах звільняються від справляння судового збору на всіх стадіях судового розгляду.
Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2021 у справі №160/15864/20 зазначено, що стаття 22 Закону України «Про захист прав споживачів» підтверджує можливість судового захисту прав споживачів, передбачених законодавством, і встановлює певні особливості судового захисту їх прав, однією з яких є звільнення споживачів від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав. У регулюванні сплати судового збору положення зазначеної норми права є спеціальними щодо положень статті 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки остання загалом урегульовує питання звільнення різних суб`єктів звернення до суду від сплати судового збору за різні процесуальні дії (об`єкти сплати судового збору) в судах усіх інстанцій.
Із змісту апеляційної скарги вбачається, що підставою звернення з вищевказаним позовом є не порушення відповідачем Закону України «Про захист прав споживачів», а - неможливість позивача оскаржити рішення у справі №130/893/20 у зв`язку з порушенням відповідачем статті 43 та глави 5 ЦПК України та розміщених в ЗМІ висновків офісу президента України інформації «Про безграмотність деяких суддів України.
Відтак, скаржнику необхідно сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі, що відповідає розміру ставок судового збору за звернення до суду з апеляційною скаргою, визначеному Законом України «Про судовий збір».
Згідно з п. 1.6 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду встановлено ставку судового збору в розмірі 150 відсотків, що підлягало сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Відповідно до п. п. 1.1.2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позовна заява подана до суду у травні 2026 року.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» передбачено, що з 01 січня 2026 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3 328 грн.
Відтак, судовий збір за подання позовної заяви складав 1 331, 20 грн (3 328 грн х 0,4).
З огляду на викладене, скаржнику належить здійснити сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1 996, 80 грн (1 331,20 грн х 150%) за такими платіжними реквізитами, про що надати апеляційному суду оригінал відповідного платіжного документу:
Отримувач коштів - ГУК у Він. обл./м.Вінниця/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37979858
Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)
Рахунок отримувача - [рахунок приховано]
Код класифікації доходів бюджету - 22030101
Призначення платежу*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскарження справи) по справі _________ (Номер справи), Вінницький апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).
Відповідно до ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 185 цього Кодексу.
Положеннями ч. ч. 1-3 ст. 185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст. ст. 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
За таких умов, апеляційну скаргу необхідно залишити без руху з наданням скаржнику строку для усунення недоліків, а саме: для подання виправленої апеляційної скарги у відповідності до вимог ст. 356 ЦПК України та для надання доказів сплати судового збору або доказів звільнення від його сплати з інших підстав.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 185, 356, 357 ЦПК України, апеляційний суд
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шаргородського районного суду Вінницької області від 05 серпня 2026 року залишити без руху, про що повідомити скаржника і надати йому строк для усунення зазначених вище недоліків, протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
У випадку невиконання вимог ухвали суду, апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернута особі, яка її подала.
Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя О. В. Ковальчук