Ухвала № 139677498 у справі № 752/4578/25 від 07.09.2026

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

___________________________________

Справа № 752/4578/25

Апеляційне провадження

№ 22-ц/824/13321/2026

У Х В А Л А

7 вересня 2026 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Рейнарт І.М., вивчивши апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Побережник Альони Олександрівни на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 7 жовтня 2025 року у цивільній справі за позовом першого заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах Київської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи: Національний природний парк «Голосіївський», державний реєстратор Державного підприємства «Сетам» Борискевич Максим Ігорович про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою,

установив:

рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 7 жовтня 2025 року позов задоволено.

На вказане рішення суду 10 червня 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Побережник А.О. через електронний кабінет у системі «Електронний суд» направила апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду, яка надійшла до суду 11 червня 2026 року.

15 червня 2026 року матеріали справи витребуванні з Голосіївського районного суду міста Києва.

Матеріали справи надійшли до Київського апеляційного суду 15 липня 2026 року.

Ухвалою судді Київського апеляційного суду від 20 липня 2026 року апеляційну скаргу було залишено без руху та встановлено представнику відповідачки десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для надання документу про оплату судового збору.

Зокрема, в ухвалі було зазначено, що відповідачкою оскаржується рішення суду, яким задоволено 1 вимогу майнового характеру та 1 вимогу немайнового характеру, тому за подання апеляційної скарги на рішення суду в частині оскарження вимоги немайнового характеру судовий збір підлягає сплаті у розмірі 3 633грн 60 коп. (3 028 х 150%) х0,8.

Оскільки позовні заява не містить ціни позову, а в матеріалах справи відсутні відомості про оціночну вартість спірної земельної ділянки, представнику відповідачки запропоновано визначити ціну позову (оцінити спірну земельну ділянку) та сплатити судовий збір відповідно до ціни позову.

Копія ухвали судді доставлена до електронного кабінету представника ОСОБА_1 - адвоката Побережник А.О. 22 липня 2026 року, що підтверджується звітом про доставку вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду.

3 серпня 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Побережник А.О. через електронний кабінет у системі «Електронний суд» подала до Київського апеляційного суду заяву про усунення недоліків, до якої долучила квитанцію про сплату судового збору у розмірі 7 267грн 20коп, зарахування якого до спеціального фонду Державного бюджету України перевірено.

У вказаній заяві представник ОСОБА_1 - адвокат Побережник А.О. зазначає, що позивач заявив дві немайнові вимоги, у зв`язку з чим оскаржуваним рішенням суд стягнув з відповідача судовий збір у розмірі 6 056грн.

Представник відповідачки зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у постанові у справі №914/1785/22 дійшла висновку, що власник земельної ділянки, на якій самовільно зведено об`єкт, вправі звернутися з вимогою про демонтаж (знесення) такого об`єкта. Аналогічну позицію Велика Палата Верховного Суду сформулювала і щодо знесення об`єктів самочинного будівництва, вказавши, що вимога про знесення майна, яке власник земельної ділянки вважає самочинним будівництвом, є різновидом негаторного позову, а обов`язок з приведення земельної ділянки у придатний для використання стан покладається на особу, яка чинить перешкоди на момент звернення власника до суду.

Представник відповідачки вважає, що оскільки заявлена вимога за своєю правовою природою спрямована на усунення перешкод у здійсненні позивачем права власності (користування та розпорядження належним йому майном), до неї застосовується підхід, сформований у судовій практиці Верховного Суду щодо кваліфікації подібних вимог, як вимог немайнового характеру.

Також представник відповідачки звертає увагу суду на те, що в аналогічних справах за позовом заступника прокурора до фізичних осіб з тотожними позовними вимогами щодо тієї ж земельної ділянки Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду відкриває касаційне провадження за відповідними касаційними скаргами та не ставить питання про необхідність доплати судового збору як за вимогу майнового характеру, що додатково підтверджує сталість підходу Верховного Суду щодо кваліфікації подібних вимог як вимог немайнового характеру (справа №752/21617/24).

Вважаю твердження представника відповідачки, що позивач заявив дві немайнові вимоги, помилковими, оскільки як вбачається з матеріалів справи позивачем було заявлено вимогу про припинення права власності ОСОБА_1 на будинок, яка відповідно до висновку, зробленого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року в справі № 910/13737/19, є вимогою майнового характеру.

Посилання представника ОСОБА_1 - адвоката Побережник А.О. на висновки Великої Палати Верховного Суду, зроблені у справі №914/1785/22, є безпідставними, оскільки предметом спору у зазначеній справі було знесення об`єктів самочинного будівництва, на які право власності зареєстровано не було.

Безпідставними є також посилання представника ОСОБА_1 - адвоката Побережник А.О. на те, що в аналогічних справах за позовом заступника прокурора до фізичних осіб з тотожними позовними вимогами щодо тієї ж земельної ділянки Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду відкриває касаційне провадження за відповідними касаційними скаргами та не ставить питання про необхідність доплати судового збору як за вимогу майнового характеру, оскільки з наявних у ЄДРСР ухвал Верховного Суду у справі № 752/21617/24 не можливо встановити, який саме розмір судового збору був сплачений при зверненні до суду.

Згідно ч. 2 ст. 176 ЦПК України, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Згідно з підпунктом 6 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання фізичною особою апеляційної скарги на рішення суду становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 8 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров`ю (крім моральної шкоди), - не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Оскільки позовна заява не містить ціну позову, а представником відповідачки на виконання ухвали від 20 липня 2026 року не зазначено оціночну вартість нерухомого майна, суд визначає розмір судового збору за оскарження рішення суду в частині задоволення вимог майнового характеру у сумі 18 168грн, виходячи із максимальної ставки судового збору за вимоги майнового характеру на день подання позовної заяви (3028 х 5) х 150%) х 0,8.

Оскільки ОСОБА_1 сплачено судовий зір у розмірі 7 267грн 20коп, то доплаті підлягає 10 900грн 80коп. (18 168грн - 7 267грн 20коп.).

За таких обставин, ОСОБА_1 необхідно доплатити судовий збір у розмірі 10 900грн 80коп., а її представнику - адвокату Побережник О.А. направити на адресу Київського апеляційного суду документ, що підтверджує оплату.

Одночасно повідомляю реквізити для оплати судового збору:

- розрахунковий рахунок [рахунок приховано]

- отримувач коштів ГУК у м.Києві/Соломян.р-н/22030101

- банк отримувача Казначейство України (ЕАП)

- ЄДРПОУ 37993783

- код банку отримувача 899998

- код класифікації доходів бюджету 22030101.

Частиною 2 статті 127 ЦПК України передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Враховуючи вищевикладене, вважаю за необхідне продовжити представнику ОСОБА_1 - адвокату Побережник О.А. строк для усунення зазначених недоліків апеляційної скарги.

Керуючись статтею 127 ЦПК України, суддя

ухвалив:

продовжити представнику ОСОБА_1 - адвокату Побережник Альоні Олександрівні на строк для усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 7 жовтня 2025 року до десяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Суддя