КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Апеляційне провадження Доповідач - Кафідова О.В.
№ 22-ц/824/16980/2026
У Х В А Л А
м. Київ Справа № 753/23289/24
11 вересня 2026 року Київський апеляційний суд у складі судді Судової палати з розгляду цивільних справ Кафідової О.В., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника позивача Житлово-будівельного кооперативу «Будівельник-13» - адвоката Євдоченко Наталії Дмитрівни на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 25 травня 2026 року, ухвалене під головуванням судді Каліушка Ф.А. у цивільній справі за позовом Житлово-будівельного кооперативу «Будівельник-13» до Київської міської ради та ОСОБА_1 про визнання права власності, -
в с т а н о в и в:
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 25 травня 2026 року У задоволенні позовних вимог Житлово-будівельного кооперативу «Будівельник-13» до Київської міської ради та ОСОБА_1 про визнання права власності - відмовлено.
Дата складення та підписання повного тексту рішення 18 серпня 2026 року.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, 02 вересня 2026 року представник позивача Житлово-будівельного кооперативу «Будівельник-13» - адвокат Євдоченко Н.Д. подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення рішення Дарницького районного суду м. Києва від 25 травня 2026 року по справі № 755/23289/24 скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.
Разом з апеляційною скаргою представником позивача заявлено клопотання про зменшення розміру судового збору за подання апеляційної скарги до одного прожиткового мінімуму.
Заявник посилається на наявність заборгованості членів кооперативу зі сплати внесків у загальному розмірі 701 109,73 грн, неможливість виконання окремих судових рішень про стягнення такої заборгованості, а також наявність невиконаних зобов`язань кооперативу.
Крім того, зазначає, що сума щомісячних надходжень від членів кооперативу в середньому становить 168 959,00 грн, з яких витрати на оплату комунальних послуг, бюджетних платежів, заробітної плати працівникам та адміністративні витрати становлять 168 743,00 грн, а залишок коштів - 216,00 грн.
Перевіривши доводи клопотання та додані на їх підтвердження документи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до частин першої та третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі, а також може зменшити розмір належних до сплати судових витрат або звільнити від їх сплати.
Частиною п`ятою статті 136 ЦПК України встановлено, що особа, яка заявляє клопотання про відстрочення або розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати, зобов`язана одночасно надати докази, які підтверджують наявність обставин, якими обґрунтоване таке клопотання.
Аналогічні положення містить стаття 8 Закону України «Про судовий збір».
При цьому зменшення розміру судового збору є правом, а не обов`язком суду, а особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна довести наявність обставин, які свідчать про те, що сплата збору у встановленому законом розмірі створює для неї реальну та непропорційну перешкоду у доступі до суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 січня 2026 року у справі № 925/1293/19 звернула увагу на необхідність при вирішенні відповідного питання оцінювати не лише формальні критерії, передбачені Законом України «Про судовий збір», а й співмірність фінансового обмеження з правом особи на доступ до суду, зокрема з урахуванням її фактичного майнового стану.
У постанові від 17 червня 2026 року у справі № 917/1219/24 Велика Палата Верховного Суду також виходила з того, що формальна відмова юридичній особі у вирішенні питання щодо судового збору виключно з огляду на її організаційно-правовий статус, без належної оцінки наданих доказів фінансового стану та пропорційності обмеження доступу до суду, не відповідає вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Разом з тим наведені висновки не свідчать про безумовний обов`язок суду зменшувати розмір судового збору юридичній особі лише у зв`язку з недостатністю коштів на окремому банківському рахунку чи здійсненням нею діяльності на неприбутковій основі.
Оцінюючи надані ЖБК «Будівельник-13» докази у сукупності, суд враховує, що кооператив є діючою юридичною особою, яка щомісячно отримує регулярні грошові надходження від своїх членів, розмір яких, за даними самого заявника, становить у середньому 168 959,00 грн.
Наявність поточних витрат кооперативу, заборгованості окремих його членів, а також незначного залишку коштів на банківському рахунку станом на окремі календарні дати сама по собі не свідчить про об`єктивну та абсолютну неможливість сплатити судовий збір у встановленому законом розмірі.
Подані банківські виписки характеризують рух та залишок коштів на відповідному рахунку лише станом на певні дати, однак не підтверджують відсутність у юридичної особи інших активів, джерел надходжень чи можливості акумулювати кошти, необхідні для реалізації права на апеляційне оскарження.
При цьому предметом цієї справи є визнання за юридичною особою права власності на об`єкт нерухомого майна - квартиру, тобто спір майнового характеру.
Сам статус ЖБК «Будівельник-13» як неприбуткової організації також не означає відсутності у нього обов`язку зі сплати судового збору та не є самостійною і достатньою підставою для зменшення його розміру.
За таких обставин суд доходить висновку, що заявником не доведено того, що сплата судового збору у визначеному законом розмірі становить для ЖБК «Будівельник-13» непосильний фінансовий тягар та фактично унеможливлює реалізацію права на апеляційний перегляд судового рішення.
Відтак підстав для задоволення клопотання ЖБК «Будівельник-13» про зменшення розміру судового збору до одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб суд не вбачає.
Щодо розміру судового збору за подання апеляційної скарги суд зазначає наступне.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання юридичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше одного та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позовна вимога про визнання права власності на нерухоме майно є вимогою майнового характеру, а розмір судового збору визначається виходячи з вартості спірного майна.
Відповідно до підпункту 6 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання юридичною особою апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.
Частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Враховуючи характер заявлених позовних вимог, оскарження рішення суду першої інстанції у повному обсязі та подання апеляційної скарги в електронній формі, за подання цієї апеляційної скарги підлягає сплаті судовий збір у розмірі 35 084,38 грн.
Разом з тим ЖБК «Будівельник-13» на підтвердження сплати судового збору за подання апеляційної скарги надано платіжний документ на суму 3 328,00 грн.
Таким чином, судовий збір сплачено не у повному розмірі, а сума судового збору, яку апелянту необхідно доплатити, становить: 35 084,38 грн - 3 328,00 грн = 31 756,38 грн.
Відповідно до вимог ст. 357 ЦПК України суддя, встановивши, що апеляційну скаргу подано без додержання вимог статті 356 ЦПК України, а також у разі несплати суми судового збору, постановляє ухвалу про залишення її без руху, про що повідомляє відповідну особу і надає строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали.
За наведених обставин, суд пропонує апелянту усунути зазначені недоліки апеляційної скарги шляхом подання на адресу Київського апеляційного суду оригіналу документу про сплату судового збору на суму 31 756 грн. 38 коп. за реквізитами: Отримувач коштів - ГУК у м.Києві/Солом.р-н/22030101, код отримувача (код ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача [рахунок приховано], код класифікації доходів бюджету: 22030101 та/або належні та допустимі докази на підтвердження звільнення апелянта від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 356, 357 ЦПК України, суд, -
у х в а л и в :
У задоволенні клопотання представника відповідача Житлово-будівельного кооперативу «Будівельник-13» - адвоката Євдоченко Наталії Дмитрівни про зменшення розміру судового збору за подання апеляційної скарги до одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб -відмовити.
Апеляційну скаргу представника позивача Житлово-будівельного кооперативу «Будівельник-13» - адвоката Євдоченко Наталії Дмитрівни на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 25 травня 2026 року, ухвалене під головуванням судді Каліушка Ф.А. у цивільній справі за позовом Житлово-будівельного кооперативу «Будівельник-13» до Київської міської ради та ОСОБА_1 про визнання права власності залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня отримання копії даної ухвали.
Роз`яснити, що у разі не виконання вимог даної ухвали у визначений строк, апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Суддя: