Судові рішення

Ухвала № 139684683 у справі № 497/2505/26 від 10.09.2026

Ухвала від 10.09.2026 у цивільній справі № 497/2505/26 (категорія «Про розірвання шлюбу»). Суд: Болградський районний суд Одеської області, суддя Кодінцева С. В.

Справа№ 497/2505/26
СудБолградський районний суд Одеської області
СуддяКодінцева С. В.
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяПро розірвання шлюбу
Дата ухвалення10.09.2026
Надійшло до реєстру12.09.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/139684683

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Текст рішення

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10.09.2026

Справа № 497/2505/26

Провадження № 2/497/2043/26

УХвала

про залишення позовної заяви без руху

10.09.26 року м.Болград

Суддя Болградського районного суду Одеської області Кодінцева С.В., вивчивши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей-

ВСТАНОВИВ:

Позивач через свого представника адвоката Тодорову Л.М. звернулася до суду з названим позовом та просить постановити рішення, яким :

- розірвати шлюб, зареєстрований 04 серпня 2012 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено шлюб, який зареєстровано ВДРАЦС у Київському районі Одеського міського управління юстиції про що зроблено відповідний актовий запис № 858.

- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дітей народжених у шлюбі ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи із дня пред`явлення позову.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суддя приходить до висновку, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним уст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.

Згідно вимог ст.175 ЦПК України, в позовній заяві має міститись, зокрема, ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, Ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі),відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; зміст позовних вимог; що саме вимагає позивач (предмет позову); обставини, на яких ґрунтується вимога (матеріально-правова підстава позову); докази, що підтверджують ці обставини.

Вказаних вимог позивачем та його представником не дотримано.

Прохальна частина позову щодо стягнення аліментів викладена не коректно та не відповідає вимогам закону, які слід уточнити.

Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов`язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред`явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред`явлення.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Статтею 15 ЦК України, передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Також згідно з чинним законодавством зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину позову щодо порушення прав позивача відповідачем, є обов`язковими для особи, яка пред`являє позов, оскільки без зазначення доказів, що підтверджують вимоги, суд не може здійснити підготовку справи до розгляду та належним чином провести судове засідання.

Відповідно до ч.1 ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом із яким проживає дитина (частина третя ст. 181 СКУ).

Право на стягнення аліментів має той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ст.ст. 183, 184 СК).

Так, в порушення вимог чч.5, 6 ст. 177 ЦПК України, позивачем до позовної заяви не долучено доказу про те, що діти поживають з матір`ю, позивачем по справі та, що тільки вона позивач одноосібно піклується та доглядає за дітьми, тобто що діти перебувають на цілковитому утриманні матері.

Одночасно з цим суд звертає увагу позивача, на те що подаючи позов про стягнення аліментів доцільно надавати не лише довідку про реєстрацію дитини разом з матір`ю, а й інші докази, що підтверджують саме обставину спільного проживання з дитиною (акт ССД, ЖЕК, ОСББ ...), адже умовою стягнення аліментів є проживання дитини разом з особою, яка просить присудити їй аліменти. Якщо ця умова не дотримана, то відповідно в особи немає права на стягнення аліментів.

Окрім цього суд звертає увагу представника позивача адвоката Тодорової Л.М. що посилання на обґрунтування позову в частині стягнення аліментів на статтю 160, 161 ЦПК України (заява про видачу судового наказу…) при позовному провадженні є недоцільним оскільки судовий наказ і позовне провадження - це абсолютно різні, взаємовиключні форми судочинства, а відтак правове обґрунтування в даній частині позову відсутнє взагалі та потребує уточнення.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких-не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вимога суду про усунення недоліків позову не є порушенням права на справедливий судовий захист.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху в порядку ч.1 ст.185 ЦПК України з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що у випадку не усунення недоліків у повному обсязі у встановлений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Керуючись ст.ст.177, 185, 260, 353 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали направити позивачу та роз`яснити, що в випадку не усунення недоліків у встановлений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: _____________ С.В.Кодінцева

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
05.10.2026 Ухвала № 140313557 Болградський районний суд Одеської області
22.09.2026 Ухвала № 139972434 Болградський районний суд Одеської області