Справа №:755/8527/26
Провадження №: 2-ві/755/21/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" вересня 2026 р. Дніпровський районний суд міста Києва, у складі головуючого судді Хромової О.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Марфіної Н.В., подану в межах розгляду цивільної справи за скаргою ОСОБА_1 на дії/бездіяльність державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, боржник: ОСОБА_2 ,
В С Т А Н О В И В:
У провадженні Дніпровського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа
№ 755/8527/26 за скаргою ОСОБА_1 на дії/бездіяльність державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, боржник: ОСОБА_2 .
У червні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаною скаргою, в якій просив визнати дії державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби Дидюка Б. О. щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1 від 13 травня 2026 року незаконними; скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1 від 13 травня 2026 року; зобов`язати державного виконавця продовжити виконавчі дії у виконавчому провадженні
№ НОМЕР_1 відповідно до вимог статей 63 та 64-1 Закону України «Про виконавче провадження».
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 05 червня 2026 року скаргу
ОСОБА_1 на дії/бездіяльність державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, боржник:
ОСОБА_2 , повернуто скаржнику.
Постановою Київського апеляційного суду від 07 серпня 2026 року задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 05 червня 2026 року скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
19 серпня 2026 року (вхід. № 53805) матеріали цивільної справи № 755/8527/26 передано до Дніпровського районного суду міста Києва.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 03 вересня 2026 року справу передано на розгляд судді Марфіній Н.В.
04 вересня 2026 року (вхід. від 09 вересня 2026 року № 58363) скаржник ОСОБА_1 подав до суду заяву про відвід судді Марфіної Н.В. від розгляду цивільної справи № 755/8527/26.
На обгрунтування заяви зазначив, що в грудні 2021 року звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини, встановлення способів участі батька у спілкуванні та вихованні дитини, головуючим суддею визначено Марфіну Н.В. 30 червня 2023 року судом постановлено ухвалу про забезпечення позову шляхом визначення часу спілкування ОСОБА_1 з його неповнолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом застосування будь-яких доступних каналів телекомунікаційного зв`язку кожних понеділка, середи та суботи протягом однієї години з урахуванням графіку та режиму дня дитини. Ухвала є виконавчим документом. 11 липня 2023 року державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання ухвали про забезпечення позову від 30 червня 2023 року у справі № 755/20287/21. Водночас, боржник ОСОБА_2 вимоги ухвали систематично не виконувала. 13 травня 2026 року державний виконавець Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Дидюк Б.О. виніс постанову про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1 на підставі пункту 9 частини першої статті 39 та статті 40 Закону України «Про виконавче провадження». ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця. 05 червня 2026 року автоматизованою системою документообігу Дніпровського районного суду міста Києва зареєстровано нову справу № 755/8527/26 за скаргою на дії органу примусового виконання. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею у цій справі визначено Марфіну Н.В. Також ОСОБА_1. неодноразово подавалися скарги до Дніпровського районного суду міста Києва на дії державного виконавця
Дидюка Б.О., які реєструвалися з порушенням встановленого порядку, передавалися суддям, які не уповноважені їх розглядати, та поверталися без розгляду. Водночас, саме суддя Марфіна Н.В. відповідно до статті 447 ЦПК України уповноважена здійснювати судовий контроль за виконанням рішення суду у справі № 755/20287/21. Під час визначення складу суду для розгляду інших скарг ОСОБА_1 на дії державного виконавця Дидюка Б.О. суддя Марфіна Н.В. особисто брала участь у розподілі, однак головуючим суддею визначалися інші судді. Також 01 червня 2026 року скаржником подано скаргу на дії державного виконавця. Скаргу зареєстровано в суді 02 червня 2026 року, справі присвоєно номер 755/8527/26. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 04 червня 2026 року, справу передано в провадження судді Марфіної Н.В. 05 червня 2026 року суддя Марфіна Н.В. постановила ухвалу про повернення скарги без розгляду, що свідчить про сформовану упереджену позицію судді Марфіної Н.В. щодо скарг ОСОБА_1 .
Цивільним процесуальним кодексом України, Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, Інструкцією з діловодства в місцевих загальних судах не передбачено реєстрації нової окремої справи у разі звернення особи зі скаргою на дії державного виконавця в порядку статті 447 ЦПК України. Така скарга є формою судового контролю за виконанням судового рішення і має розглядатися в межах основної справи, без відкриття нового провадження, та підлягає передачі на розгляд раніше визначеному складу суду відповідно до підпункту 2.3.39.10 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду. Так апеляційним судом в межах розгляду справи № 755/8611/26 за аналогічною скаргою на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця, уже була надана пряма оцінка саме тій процесуальній проблемі, яка має місце і у справі № 755/8527/26.
Суддя Марфіна Н.В., будучи поінформованою про систематичне невиконання боржницею ОСОБА_2 ухвали суду від 30 червня 2023 року, своєю бездіяльністю та системним ігноруванням скарг ОСОБА_1 , які були спрямовані на захист порушених прав дитини, фактично сприяла подальшому ухиленню боржниці від виконання судового рішення. Після надходження скарги ОСОБА_1 суддя Марфіна Н.В. постановила незаконну ухвалу про її повернення та, по суті, санкціонувала подальше безкарне ухилення боржниці від виконання судового рішення та ігнорування прав дитини. Така бездіяльність судді Марфіної Н.В. порушує право батька на справедливий суд, шкодить психоемоційному стану дитини, яка за таких обставин позбавлена можливості підтримувати регулярний контакт з батьком. Подальше здійснення суддею Марфіною Н.В. правосуддя у цій справі не може гарантувати захист прав дитини та принципу верховенства права.
Водночас, факт подання ОСОБА_1 дисциплінарної скарги до Вищої Ради Правосуддя (справа № М-560/6/7-26) є самостійною підставою для відводу.
З огляду на викладене, враховуючи порушення порядку визначення судді для розгляду справи, а також наявність інших обставин, що викликають обґрунтований сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, з посиланням на пункти 4, 5 частини першої статті 36 ЦПК України вимоги заяви просив задовольнити, відвести суддю Марфіну Н.В. від розгляду справи № 755/8527/26 (провадження
№ 4-с/755/135/26) та передати матеріали справи до канцелярії суду для усунення порушення шляхом приєднання скарги до матеріалів основної справи № 755/20287/21 та передачі її на розгляд раніше визначеному складу суду в порядку Розділу VII ЦПК України без відкриття нового провадження.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 10 вересня 2026 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді Марфіної Н.В., заявлений у справі № 755/8527/26 за скаргою ОСОБА_1 дії/бездіяльність державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, боржник: ОСОБА_2 , визнано необґрунтованою та передано заяву для її вирішення у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.
У порядку автоматизованого розподілу судової справи між суддями відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 вересня 2026 року заяву про відвід судді Марфіної Н.В. передано на розгляд судді Хромовій О.О. 10 вересня 2026 року о 17-00 год.
За змістом положень частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до частини восьмої статті 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Судом не встановлено підстав, що зумовлюють необхідність повідомляти учасників справи про судове засідання, а тому відповідно до вимог частини восьмої статті 40 ЦПК України розгляд даної заяви проводиться без повідомлення учасників справи.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, вивчивши доводи заявленого відводу, приходить до такого висновку.
Відповідно до частини першої статті 34 ЦПК України цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються одноособово суддею, який є головуючим і діє від імені суду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Суд зазначає, що право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України» від
09 січня 2013 року зазначено таке. (104) Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно із усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті
6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (І) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ІІ) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії», від
24 лютого 1993 року, Series A № 255, пп. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії», заява № 33958/96,
п. 42, ECHR 2000-XII). (105) Проте між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру», заява № 73797/01, п. 119, ECHR 2005-XIII). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (рішення від 10 червня 1996 року у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства», п. 32, Reports 1996-III).
Як установлено Бангалорськими принципами поведінки суддів, схваленими резолюцією Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, «об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття».
Наведе свідчить про те, що підстави для відводу судді можуть бути оціночною категорією, що з одного боку дає змогу реалізувати конституційну засаду незалежного розгляду справи суддею, а з іншого боку, є площиною для зловживань з боку недобросовісних учасників.
При цьому, згідно із частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до статті 126 Конституції України незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами України, вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється.
За умовами частин третьої, четвертої статті 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов`язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об`єктивності судді.
Стосовно твердження заявника про порушено порядок визначення судді для розгляду справи суд зазначає таке.
Відповідно до положесь статті 14 ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система. Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ). Несанкціоноване втручання в роботу Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та в автоматизований розподіл справ між суддями тягне за собою відповідальність, установлену законом (частина перша, третя, одинадцята статті 14 ЦПК України).
Частиною першою статті 33 ЦПК України встановлено, що визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених у частині другій статті 14 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
Справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута цим же суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, що унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом (частина одинадцята статті 33 ЦПК України).
З відкритого порталу даних Єдиний державний реєстр судових рішень встановлено, що у провадженні Дніпровського районного суду міста Києва перебувала цивільна справа № 755/20287/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини, встановлення способів участі батька у вихованні дитини, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав, головуючий суддя - Марфіна Н.В.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 30 червня 2026 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 24 січня 2024 року, частково задоволено заяву позивача про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини, встановлення способів участі батька у спілкуванні та вихованні дитини, визначено час спілкування ОСОБА_1 з його неповнолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом застосування будь-яких доступних каналів телекомунікаційного зв`язку кожних понеділка, середи та суботи протягом однієї години з урахуванням графіку та режиму дня дитини.
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 01 грудня 2025 року первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини, встановлення способів участі батька у вихованні дитини - задоволено частково, зобов`язано ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкод у спілкуванні та вихованні дитини ОСОБА_3 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначено спосіб участі батька - ОСОБА_1 у вихованні неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у формі спілкування батька з неповнолітнім сином, без присутності при спілкуванні матері дитини ОСОБА_2 , кожного вівторка та кожної суботи протягом півтори години, з урахування графіку та режиму дня дитини, в іншій частині первісного позову - відмовлено. Відстрочено виконання рішення щодо визначеного судом способу участі батька ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на території України до закінчення дії воєнного стану на території України та перебування дитини у цей період за кордоном. На період дії воєнного стану в Україні і перебування дитини ОСОБА_3 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , у цей період за кордоном, визначити час спілкування ОСОБА_1 з його неповнолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом застосування будь-яких доступних каналів телекомунікаційного зв`язку кожних понеділка, середи та суботи протягом однієї години, з урахування графіку та режиму дня дитини. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав - відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 17 березня 2026 року апеляційну скаргу
ОСОБА_2 , подану представницею - адвокаткою - Ярошенко Олесею Миколаївною - залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково, рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 01 грудня 2025 року в частині визначення періоду відстрочення виконання рішення - змінено, виклавши його в наступній редакції: «Відстрочити виконання рішення щодо визначеного судом способу участі батька ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на території України до закінчення дії воєнного стану на території України». В іншій частині рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 01 грудня 2025 року - залишено без змін.
Скаргу ОСОБА_1 на дії/бездіяльність державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, боржник: ОСОБА_2 подано у порядку статті 447-1 Розділу VII Судовий контроль за виконанням судових рішень ЦПК України.
Судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому цим розділом (стаття 447 ЦПК України).
Цивільна справа № 755/20287/21 перебувала у провадженні Дніпровського районного суду міста Києва, таким чином, скарги сторін виконавчого провадження підлягають подачі до Дніпровського районного суду міста Києва.
Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішення Ради суддів України від 11 листопада 2024 року № 39, розподіл судових справ здійснюється в суді в день їх реєстрації, на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ (пункт
2.3.1 Положення).
Згідно з пунктом 2.3.2 Положення визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою шляхом: 1) автоматизованого розподілу судових справ під час реєстрації відповідної судової справи; 2) пакетного автоматизованого розподілу судових справ після реєстрації певної кількості судових справ; 3) розподілу судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді; 4) визначення складу суду з метою заміни судді (суддів); 5) повторного автоматизованого розподілу судових справ.
Збори суддів відповідного суду мають право визначати особливості автоматизованого розподілу судових справ у випадках, прямо передбачених цим Положенням.
Перелік випадків передачі судової справи раніше визначеному судді, судді-доповідачу є вичерпним та визначений у пункті 2.3.9 Положення.
Засадами використання автоматизованої системи документообігу Дніпровського районного суду міста Києва (станом на 12 березня 2026 року), затвердженими Зборами суддів Дніпровського районного суду міста Києва 12 березня 2026 року, передбачено, що передача судової справи раніше визначеному судді, судді-доповідачу проводиться щодо:
2.3.39.1 клопотань (подань, скарг), які надійшли в межах одного кримінального провадження (за номером ЄРДР), якщо інший порядок не визначений зборами суддів;
2.3.39.2 судових справ, що надійшли із судів апеляційної або касаційної інстанцій після скасування судових рішень, які перешкоджають подальшому розгляду судової справи (крім ухвал про закриття, припинення провадження), а також судових рішень, які не перешкоджають подальшому розгляду судової справи.
2.3.39.3. - не застосовується
2.3.39.4. - не застосовується
2.3.39.5. - не застосовується
2.3.39.6. - не застосовується
2.3.39.7. - не застосовується
2.3.39.8 заяви або клопотання, що надійшли для вирішення питання про прийняття додаткового судового рішення, виправлення описок та помилок, роз`яснення судового рішення, повернення судового збору;
2.3.39.9 заяви про перегляд заочного рішення;
2.3.39.10 заяви та клопотання з процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень, подані до суду, що розглядав справу;
2.3.39.11 матеріали кримінального провадження щодо особи, стосовно якої вже здійснюється судове провадження, у випадку, передбаченому частиною другою статті 334 Кримінального процесуального кодексу України;
2.3.39.12 зустрічних позовів та позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у судовій справі, у якій відкрито провадження;
2.3.39.13 заяви про відновлення втраченого судового провадження;
2.3.39.14 заяв про забезпечення позову, доказів, поданих після подання позовної заяви;
2.3.39.15 заяв про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами за виключенням випадків, визначених законом;
2.3.39.16. - не застосовується
2.3.39.17 позовних заяв, які надійшли після подання до суду заяви про забезпечення позову або доказів;
2.3.39.18 справи про адміністративні правопорушення відносно декількох правопорушників та поєднані між собою єдиними обставинами підлягають розподілу наступним чином: перша справа підлягає автоматизованому розподілу, а інші, поєднані з нею справи, підлягають передачі раніше визначеному судді;
2.3.39.19 судові справи про адміністративні правопорушення щодо особи, яка вчинила кілька адміністративних правопорушень, якщо ці справи надійшли в один день;
2.3.39.20 направлені суддею справи про адміністративні правопорушення на дооформлення після повернення передаються судді, визначеному автоматизованою системою на початку її розподілу. У разі відсутності раніше визначеного судді, справи підлягають передачі наступному визначеному автоматизованою системою судді. У разі відсутності такого судді - на автоматизований розподіл;
2.3.39.21 судова справа про адміністративне правопорушення, яка надійшли до суду відносно однією особи, яка містять два і більше протоколи про адміністративні правопорушення складені в один день, поєднанні спільними обставинами відносно однієї особи, реєструються кожен окремо з доданими матеріалами та підлягають розподілу наступним чином: перша справа підлягає автоматизованому розподілу, а інші, поєднані з нею справи, підлягають передачі раніше визначеному судді.
Таким чином, визначення головуючого судді для розгляду скарги Манацкова М.О. на дії/бездіяльність державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, боржник: ОСОБА_2 , здійснено відповідно до вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішенням Ради суддів України від 11 листопада 2024 року № 39, та Засад використання автоматизованої системи документообігу Дніпровського районного суду міста Києва, затверджених Зборами суддів Дніпровського районного суду міста Києва 12 березня 2026 року.
Поряд з цим, в межах розгляду справи за скаргою по справі № 755/8527/26 суд не позбавлений можливості витребувати матеріали судової справи №755/20287/21, з урахуванням положень частини сьомої статті 448 ЦПК України.
Стосовно твердження заявника про наявність інших обставин, що викликають обґрунтований сумнів у неупередженості або об`єктивності судді Марфіної Н.В. суд зазначає таке.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України» (Заява № 33949/02) зазначено: «стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».
Пряма чи побічна заінтересованість судді у результаті розгляду справи може бути підставою як для відводу, так і для самовідводу. Заінтересованість може мати юридичний або побутовий характер. Юридична заінтересованість судді має місце, якщо від результату вирішення спору у нього виникнуть, зміняться або припиняться певні права або обов`язки. Побутова або фактична заінтересованість полягає в тому, що рішення суду може мати вплив на особисті стосунки судді з оточуючими.
Якщо заяву про відвід з цих підстав подає особа, яка бере участь у справі, підстави відводу потребують доказування.
Частиною першою статті 88 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Досліджуючи наведені критерії оцінки в межах даної справи суд зазначає, що презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного.
Таким чином, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 10 травня 2018 року у справі №800/592/17 та від 01 жовтня 2018 року по справі №9901/673/18.
Окрім того, згідно роз`яснень Пленуму Верховного Суду України в пункті 10 Постанови від
13 червня 2007 року № 8 «Про незалежність судової влади», процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Отже, не може бути підставою для відводу судді незгода учасника справи з процесуальними рішеннями судді чи невчиненням процесуальних дій, які, на його думку, суддя повинен вчинити. В такому випадку, сторона, яка не погоджується з процесуальними рішеннями чи діями судді, не позбавлена права оскаржити їх окремо від рішення суду чи разом з рішенням суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку та строки, визначені ЦПК України.
Доказів на підтвердження особистої упередженості судді Марфіної Н.В. у вирішенні спору в даній справі ОСОБА_1 не надано.
Зі змісту заяви про відвід та аналізу доводів, на які посилається заявник, судом не встановлено обставин, зазначених у статях 36 ЦПК України, які б могли бути підставою для обґрунтованих сумнівів щодо неупередженості і об`єктивності судді, що розглядає справу.
Таким чином, зі змісту заяви про відвід та аналізу доводів, на які посилається заявник, судом не встановлено обставин, зазначених у статях 36 ЦПК України, які б могли бути підставою для обґрунтованих сумнівів щодо неупередженості і об`єктивності судді, що розглядає справу.
Суд звертає увагу заявника, що відповідно до частини четвертої статті 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
В ухвалі від 13 січня 2021 року Велика Палата Верховного Суду при розгляді справи
№ 761/16124/15-ц зазначила, що висновки або позиції суддів, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя і у протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.
Суд також враховує, що ОСОБА_1 скористався правом на апеляційне оскарження ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 05 червня 2026 року, вказана ухвала була предметом апеляційного перегляду.
Суд також роз`яснює ОСОБА_1 що подача скарги до Вищої Ради Правосуддя є правом учасника справи та не може бути безумовною підставою для відводу суді.
Водночас, необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді.
Таким чином, зі змісту заяви про відвід та аналізу доводів, на які посилається заявник, судом не встановлено обставин, зазначених у статтях 36, 37 ЦПК України, які б могли бути підставою для обґрунтованих сумнівів щодо неупередженості і об`єктивності судді, що розглядає справу.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого ОСОБА_1 відводу судді Марфіній Н.В. від розгляду справи № 755/8527/26 за скаргої на дії/бездіяльність державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, боржник: ОСОБА_2 , а тому у задоволенні заяви про відвід судді слід відмовити.
Враховуючи викладене та керуючись статями 36, 40, 260, 353 ЦПК України, суддя,
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Марфіної Н.В., поданої в межах розгляду цивільної справи за скаргою ОСОБА_1 на дії/бездіяльність державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, боржник: ОСОБА_2 , - відмовити.
Цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії/бездіяльність державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, боржник: ОСОБА_2 , - передати для продовження розгляду в тому ж складі суду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України та в строки встановлені статтею 354 ЦПК України.
Суддя О.О. Хромова