Справа №:755/13830/26
Провадження №: 2-ві/755/23/26
У Х В А Л А
"11" вересня 2026 р. Дніпровський районний суд міста Києва, в складі: головуючого судді - Катющенко В.П., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Марфіної Н.В., подану у межах розгляду цивільної справи за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, на бездіяльність директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Роменського Дмитра Володимировича, -
В С Т А Н О В И В :
09.09.2026 від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід (сформована в системі «Електронний суд» - 02.09.2026), у якій останній просив суд: відвести суддю Марфіну Наталю Вячеславівну від розгляду справи № 755/13830/26, провадження № 4-с/755/132/26.
Вимоги заяви мотивовано тим, що було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, та наявні інші обставини, що викликають обґрунтований сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Так, суддею Марфіною Н.В. розглядалася по суті справа № 755/20287/21 та 01.12.2025 ухвалено рішення щодо визначення способів участі батька у спілкуванні та вихованні дитини, а також в межах розгляду вказаної 30.06.2023 було постановлено ухвалу про забезпечення позову щодо способів участі батька у спілкуванні та вихованні дитини. Матір дитини (боржниця) системно не виконувала і не виконує ухвалу суду про забезпечення позову та судове рішення. Заявник вказує, що його скарга безпосередньо стосується виконання судового рішення у цивільній справі № 755/20287/21, у якій суддею та головуючою є Марфіна Н.В. Заявник зазначає, що він неодноразово звертався до суду зі скаргами і всі вони передавалися суддям, які не є раніше визначеним складом суду у справі № 755/20287/21, та поверталися без розгляду. Заявник переконаний, що організатором цих дій, спрямованих на створення штучних перешкод у доступі до правосуддя, є суддя Марфіна Н.В. Вважає, що у судді Марфіної Н.В. є сформована упереджена позиція до його скарг з огляду на постановлення нею ухвали про повернення скарги у справі № 755/8527/26. На думку заявника, подана ним скарга, яка стосується виконання судового рішення у справі № 755/20287/21, не мала реєструватися та розглядатися із відривом від основної справи та раніше визначеного складу суду. Дії працівників апарату Дніпровського районного суду міста Києва щодо реєстрації скарги як окремої справи № 755/13830/26 замість її розгляду в межах справи № 755/20287/21 викликають обґрунтований сумнів у дотриманні встановленого законом порядку визначення судді. Заявник наголошував, що підпунктом 2.3.39.10 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду передбачено, що заяви, клопотання та скарги з процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судового рішення, подані до суду, який розглядав справу по суті, підлягають передачі раніше визначеному судді (судді-доповідачу), якщо інше не передбачено відповідними положеннями. В той же час, обставини здійснення розподілу скарги об`єктивно створюють сумнів у неупередженості та об`єктивності визначення складу суду, оскільки для стороннього розумного спостерігача виникає питання, чому скарга, яка первинно була зареєстрована у справі № 755/20287/21 та за своїм предметом безпосередньо стосується виконання судового рішення у цій справі, замість передачі раніше визначеному судді була оформлена як нова справа № 755/13830/26 та піддана новому автоматизованому розподілу. Порядок визначення судді для розгляду скарги викликає обґрунтований сумнів, оскільки скарга стосується виконання судового рішення у справі №755/20287/21, у якій головуючим суддею є Марфіна Н.В., однак її розгляд здійснюється як окрема справа №755/13830/26. При цьому відповідно до протоколу автоматизованого розподілу від 02.09.2026 суддя Марфіна Н.В. брала участь у розподілі та за його результатами була визначена головуючим суддею. Зазначив, що суддя Марфіна Н.В., будучи поінформованою про систематичне невиконання боржницею ОСОБА_2 ухвали суду від 30.06.2023, своєю бездіяльністю та системним ігноруванням скарг, які були спрямовані на захист порушених прав, фактично сприяла подальшому ухиленню боржниці від виконання судового рішення. Тривале невиконання судового рішення безпосередньо впливає на можливість підтримання регулярного контакту дитини з батьком та фактичну реалізацію права на сімейне життя. За таких обставин подальший розгляд суддею Марфіною Н.В. справ, пов`язаних із виконанням рішення у справі № 755/20287/21, з урахуванням усіх наведених вище обставин, об`єктивно може викликати сумнів у її безсторонності. Також заявник посилається на наявність дисциплінарної скарги до Вищої ради правосуддя щодо дій судді Марфіної Н.В.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.09.2026 вирішення питання про відвід судді Марфіної Н.В. визначено судді Катющенко В.П. та матеріали цивільної справи № 755/13830/26 передані судді Катющенко В.П.
Згідно з частиною 8 статті 40 ЦПК України, суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Суд не вбачає необхідності повідомляти учасників справи про судове засідання, а тому відповідно до вимог частини 8 статті 40 ЦПК України розгляд даної заяви проводиться без повідомлення учасників справи.
Вивчивши заяву про відвід та дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов наступного.
Відповідно до статті 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Так, відповідно до статей 3, 10 ЦПК України, цивільні справи вирішуються на основі закону, за умов, що виключають сторонній вплив на них. Процесуальною гарантією забезпечення безсторонності та об`єктивності суду є право відводу. Можливість заявити відвід суду має забезпечити надійний захист процесу від ймовірного негативного впливу з боку упередженого суду. Метою відводу судді є недопущення до вирішення справи упередженого судді.
Перевіривши наведені у заяві підстави для відводу головуючого у справі, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, оскільки не вбачається будь-яких підстав для відводу, визначних статтями 36-37 ЦПК України, а також - процесуальних порушень у діях судді Марфіної Н.В., з огляду на наступне.
Стаття 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини гарантує кожному право на справедливий суд. Відповідно до пункту 1 зазначеної статті, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні від 09.11.2006 по справі «Білуха проти України» Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ) зазначено, що відповідно до сталої практики Суду наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.
Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності («Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24.02.1993, пункти 27, 28 та 30; «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), № 33958/96, пункт 42, ЄСПЛ 2000-ХІІ). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду («Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. United Kingdom), від 10.06.1996, пункт 38).
Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного («Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).
У рішенні від 10.12.2009 у справі «Мироненко та Мартенко проти України» ЄСПЛ дійшов висновку, що український суд не був безстороннім за об`єктивним критерієм.
На обґрунтування свого висновку ЄСПЛ звернув увагу на те, що, застосовуючи об`єктивний критерій, слід з`ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть бути підставою для сумніву в його безсторонності.
Тобто, при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді, позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими.
Змагальність судового процесу та покладення на суд обов`язку здійснювати цивільне судочинство об`єктивно та неупереджено є передумовою того, що рішення по суті справи може бути ухвалено як на користь позивача, так і відповідача, що не свідчить про зацікавленість або упередженість судді.
Відповідно до частин 1-2 статті 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.
Підстави для відводу судді можуть мати об`єктивний чи суб`єктивний характер.
Пряма чи побічна заінтересованість судді у результаті розгляду справи може бути підставою як для відводу, так і для самовідводу. Заінтересованість може мати юридичний або побутовий характер.
Якщо заяву про відвід подає особа, яка бере участь у справі, підстави відводу потребують доказування. При цьому, чинним законодавством не передбачено, якими саме засобами доказування можуть бути доведені підстави для відводу.
Отже, за умовами частини 4 статті 39 ЦПК України, з огляду на підстави застосування відводу, а саме: у зв`язку з наявністю обставин, які викликають сумнів в неупередженості та об`єктивності судді, заявник не звільнений від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.
Таким чином, проаналізувавши матеріали справи з метою встановлення обставин, які є підставами для звернення із заявою про відвід, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 , оскільки його доводи не свідчать про неможливість подальшого розгляду даної цивільної справи суддею Марфіною Н.В. та не свідчать про наявність підстав для відводу головуючого судді у даній цивільній справі. Зважаючи на викладене, суд доходить до висновку, що заявником наведено суб`єктивні упередження щодо складу суду в особі головуючого судді Марфіної Н.В., обґрунтовані діями та рішеннями головуючого судді у межах розгляду справи, однак такі упередження сторони не свідчать про подальшу неможливість розгляду даної цивільної справи суддею Марфіною Н.В.
Окремо суд звертає увагу заявника на відсутність порушень при здійсненні порядку визначення судді.
Так, заявник посилався на підпункт 2.3.39.10 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, згідно якого, передача судової справи раніше визначеному судді, судді-доповідачу проводиться щодо: заяви та клопотання з процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень, подані до суду, що розглядав справу.
Розділ VI ЦПК України регулює процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб).
В той же час, Манацков М.О. звернувся до суду із скаргою на бездіяльність директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Роменського Дмитра Володимировича. Порядок звернення до суду зі скаргою регулюється розділом VII ЦПК України, який має назву «Судовий контроль за виконанням судових рішень». Таким чином, посилання заявника на пункт 2.3.39.10. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, є безпідставними і не вказують на те, що скарги подані в порядку судового контролю за виконанням судового рішення мають передаватись для розгляду тим самим складом суду, що ухвалив рішення, яке перебуває на виконанні, без проведення автоматизованого розподілу справи.
Окрім того, у відповідності до положень пункту 2.3.2 «Розподіл судових справ між суддями» Засад використання автоматизованої системи документообігу суду, затверджених рішенням зборів суддів Дніпровського районного суду міста Києва від 12.03.2026 (далі - Засади), визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою шляхом: автоматизованого розподілу судових справ під час реєстрації відповідної судової справи; пакетного автоматизованого розподілу судових справ після реєстрації певної кількості судових справ; розподілу судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді; визначення складу суду з метою заміни судді (суддів); повторного автоматизованого розподілу судових справ.
Збори суддів суду мають право визначати особливості автоматизованого розподілу судових справ у випадках, прямо передбачених цими Засадами та Положенням про АСДС.
Як вбачається з пунктів 2.3.39 - 2.3.39.21 «Розподіл судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді (складу суду)» Засад, останні не містять вимоги стосовно того, що скарга подана в порядку судового контролю за виконанням судових рішень, має бути передана протоколом раніше визначеному складу суду.
Таким чином, вбачається, що при здійсненні розподілу скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, поданої в порядку судового контролю за виконанням судових рішень, застосовуються правила автоматизованого розподілу судової справи між суддями, тому посилання Манацкова М.О. на те, що всі подані ним скарги на дії державних виконавців мали бути передані в провадження судді Марфіної Н.В., як раніше визначеному складу суду, є безпідставними.
З огляду на вищевикладене, заява ОСОБА_1 про відвід судді Марфіної Н.В., подана у межах розгляду цивільної справи за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, на бездіяльність директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Роменського Дмитра Володимировича - є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 36, 38-40, 258, 260, 353 ЦПК України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Марфіної Н.В., поданої у межах розгляду цивільної справи за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, на бездіяльність директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Роменського Дмитра Володимировича - відмовити.
Цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, на бездіяльність директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Роменського Дмитра Володимировича - передати для продовження розгляду в тому ж складі суду.
Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя: