ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
11 вересня 2026 року Справа №160/26128/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Пляшкової К.О., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач), подана в його інтересах адвокатом Мотальовою - Кравець Валерією Юріївною (далі - представник позивача), до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
Ухвалою від 27.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); залишено відкритим клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду з цим позовом; запропоновано відповідачу подати відзив на позов; витребувано від відповідача докази, яких не вистачає для розгляду справи.
На виконання вимог ухвали від 27.08.2026 відповідачем в матеріали справи 09.09.2026 надано частину витребуваних судом документів, причини ненадання суду всіх витребуваних документів не повідомлено.
Крім того, від Військової частини НОМЕР_1 надійшло клопотання про залишення без розгляду позовної заяви, в обґрунтування якого зазначено, що предметом спору в даній справі є виплата індексації та перерахунок грошового забезпечення, додаткових видів грошового забезпечення, зокрема, за період з 19.07.2022 по 25.06.2024. На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 24.06.2024 № 566-ОС «По особовому складу» позивача виключено зі списків особового складу та усіх видів забезпечення Військової частини НОМЕР_1 у зв`язку із вибуттям для подальшого проходження служби до Військової частини НОМЕР_2 . До суду з позовною заявою позивач звернувся 25.08.2026.
Відповідач вважає, що виключення позивача зі списків є подією, з якою пов`язаний початок перебігу строку звернення до суду. При цьому, жодних доказів проходження військової служби у період з 24.06.2024 по 25.08.2026 позивачем до позовної заяви не долучено.
Суд зазначає, що відповідно до правових висновків Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладених у постановах від 27 квітня 2023 року у справі № 300/4201/22 та від 25 квітня 2023 року у справі № 380/15245/22, положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці. Положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п`ятою статті 122 КАС України.
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 № 2352-ІХ) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01.07.2022 № 2352-ІХ, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Рішенням Конституційного Суду України від 11.12.2025 у справі № 1-7/2024(337/24) визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), частину першу статті 233 Кодексу законів про працю України в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат. Визначено, що частина перша статті 233 Кодексу законів про працю України в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат, визнана неконституційною, утрачає чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Натомість частина друга статті 233 КЗпП України, яка встановлює тримісячний строк звернення до суду звільненого працівника з вимогами про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, неконституційною не визнавалася.
Опрацюванням доказів, що подані сторонами в матеріали справи, установлено відсутність доказів проходження позивачем військової служби на день звернення до суду з цим позовом, що позбавляє суд можливості з`ясувати, якою саме частиною статті 233 КЗпП України унормований строк для звернення позивача до суду з цим позовом та, відповідно, чи дотриманий ним цей строк.
Згідно із частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини четвертої статті 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Частиною першою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до абзаців першого-другого частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Згідно із частиною четвертою статті 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів (частина шоста статті 77 КАС України).
Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу (частина третя статті 80 КАС України).
Відповідно до частини сьомої статті 80 КАС України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.
Згідно із частиною восьмою статті 80 КАС України у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
У разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду (частина дев`ята статті 80 КАС України).
Оскільки отримання доказів на підтвердження або спростування обставин у справах, що розглядаються судом, є передумовою повноти та всебічності з`ясування всіх обставин у справі та прийняття законного та обґрунтованого рішення, а надання учасниками справи, таких доказів є їх обов`язком, суд з метою правильного вирішення справи вважає за необхідне витребувати від сторін докази, яких не вистачає для розгляду справи.
Керуючись статтями 9, 77, 78, 80, 243, 248, 256, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання Військової частини НОМЕР_1 про залишення без розгляду позовної заяви залишити відкритим та вирішити його під час розгляду справи по суті після отримання від сторін додаткових доказів.
Зобов`язати позивача (представника позивача) подати до суду за допомогою підсистеми (модулю) «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного підпису протягом 10 календарних днів з дня отримання цієї ухвали:
- докази проходження позивачем військової служби станом на день звернення до суду з цим позовом (військовий квиток з відповідними записами, довідку Форми 5 про проходження військової служби тощо).
Зобов`язати повторно відповідача подати до суду за допомогою підсистеми (модулю) «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного підпису протягом 10 календарних днів з дня отримання цієї ухвали:
- довідку про нараховану та виплачену позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 25.06.2024 із зазначенням місяця, з якого почалося обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця);
- письмову інформацію разом з відповідними доказами щодо: вручення позивачу у день звільнення з військової служби повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні; складання грошового атестату та ознайомлення з ним позивача; повідомлення позивача про розміри оплати праці при кожній виплаті грошового забезпечення протягом спірного періоду.
У разі невиконання вимог ухвали суду повідомити суд про причини такого невиконання.
Попередити відповідача, що відповідно до частини восьмої статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України за неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, судом можуть бути застосовані заходи процесуального примусу, визначені статтею 149 цього Кодексу.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя К.О. Пляшкова