Справа № 2-7/11
Провадження № 4-с/166/1/26
УХВАЛА
іменем України
14 вересня 2026 року с-ще Ратне
Суддя Ратнівського районного суду Волинської області Фазан О.З., з участю секретаря Приймачук О.М., розглянувши матеріали скарги ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, -
встановив:
ОСОБА_1 звернулася в суд зі скаргою на дії (бездіяльність) відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якій просить зобов`язати відділ державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України скасувати арешту на її нерухоме майно, за реєстраційним номером обтяження ВП№1202 від 23.08.2011 11544741 зареєстроване 29.08.2011, накладений в межах виконавчого провадження №1202 від 23.08.2011 головним державним виконавцем Першого відділу ДВС Луцького МУЮ Ліщук О.О.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що у Відділі державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебувало виконавче провадження №28442569 відкрите 23.08.2011 з примусового виконання виконавчого листа Ратнівського районного суду Волинської області від 14.07.2011 №2/0313/7/11 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» 456696,35 грн боргу.
В межах даного виконавчого провадження головним державним виконавцем Ліщук О.О. 23.08.2011 винесено постанову про звернення стягнення на майно. В подальшому, на підставі заяви стягувача, виконавче провадження повернуто стягувачу 30.12.2011 відповідно до п.1 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження».
Повторно виконавчий лист Ратнівського районного суду Волинської області №2/0313/7/11 від 14.07.2011 на виконання до Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України не надходив та станом на 31.08.2026 на виконанні не перебуває.
Однак, на даний час, арешт майна боржника не скасовано, а на її запит до ВДВС у місті Луцьку, вона отримала відмову у зв`язку з відсутністю підстав, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» для зняття арешту з майна.
Вважає, що відмова ВДВС у місті Луцьку зняти арешт з належного їй нерухомого майна є така, що порушує її права.
На підставі наведеного, просить суд зобов`язати відділ державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України скасувати арешту на її нерухоме майно, за реєстраційним номером обтяження ВП№1202 від 23.08.2011 11544741 зареєстроване 29.08.2011, накладений в межах виконавчого провадження №1202 від 23.08.2011 головним державним виконавцем Першого відділу ДВС Луцького МУЮ Ліщук О.О.
Ухвалою Ратнівського районного суду Волинської області від 04 вересня 2026 року відкрито провадження у справі.
Скаржник ОСОБА_1 , у скарзі просить розглянути її без її участі.
Представник суб`єкта оскарження відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України не з`явився, не клопотав відкласти судове засідання.
Представник третьої особи АТ «Райффайзен Банк» подав заяву про розгляд скарги за його відсутності.
Таким чином, у відповідності до ч. 2 ст. 450 ЦПК України, суд вважає за можливе слухати справу за відсутності сторін по наявних матеріалах справи.
Суд, дослідивши матеріали скарги, дійшов наступного висновку.
Із листа Відділу ДВС у м. Луцьку №122174 від 01.09.26 вбачається, що у Відділі державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебувало виконавче провадження №28442569 відкрите 23.08.2011 з примусового виконання виконавчого листа Ратнівського районного суду Волинської області від 14.07.2011 №2/0313/7/11 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» 456696,35 грн боргу.
В межах даного виконавчого провадження головним державним виконавцем Ліщук О.О. 23.08.2011 винесено постанову про звернення стягнення на майно. В подальшому, на підставі заяви стягувача, виконавче провадження повернуто стягувачу 30.12.2011 відповідно до п.1 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження».
Повторно виконавчий лист Ратнівського районного суду Волинської області №2/0313/7/11 від 14.07.2011 на виконання до Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України не надходив та станом на 31.08.2026 на виконанні не перебуває.
У зв`язку з відсутністю підстав, передбачених ч.4, ч.5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» для зняття арешту з майна, ОСОБА_1 відмовлено у знятті арешту з майна, накладеного на все нерухоме її майно за реєстраційним номером обтяження № 11544741 зареєстроване 29.08.2011 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №1202 від 23.08.2011 головного державного виконавця Першого відділу ДВС Луцького МУЮ Ліщук О.О.
Відповідно достатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.
Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України передбачено, що основними засадами судочинства є, зокрема, обов`язковість судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Згідно зі ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закон), провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Ч.1 ст.5 Закону визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Відповідно до ч.1 ст.18 Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до ст.48, 56 Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Згідно з ч.5 ст.13 Закону, постанова про зняття арешту виноситься виконавцем не пізніше наступного робочого дня після надходження до нього документів, що підтверджують наявність підстав, передбачених ч.4 ст.59 цього Закону, та надсилається в той самий день органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.
Ч.4-5 ст.59 Закону передбачено, що підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Таким чином, не зняття державним виконавцем Відділу ДВС у м.Луцьку арешту з майна боржника ОСОБА_1 відповідає вимогам чинного законодавства та спрямована для забезпечення реального виконання рішення суду. Судом не встановлено порушень державним виконавцем вимог закону, а відтак його дії, які виразилися у не знятті арешту з майна боржника не підпадають під ознаки бездіяльності.
Крім цього, боржником не надано суду доказів того, що нею виконано рішення суду в повному обсязі та сплачено виконавчий збір.
Отже, виконавець за правилами ст.59 Закону, позбавлений повноважень зняти арешт, оскільки скаржником не наведено та не доведено належними та допустимими доказами підстав для такого рішення, визначених у вичерпному переліку ч.4 ст.59 Закону.
За таких обставин, повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, врахувавши відсутність у боржника іншого майна та/або способу забезпечення виконання рішення суду про стягнення періодичних платежів, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги.
Керуючись ст.ст. 447-452 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд,
постановив:
Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її оголошення шляхом подання апеляційної скарги.
Ухвала суду суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ратнівського
районного суду О.З.Фазан