Справа № 909/1162/26
У Х В А Л А
про залишення заяви без руху
14.09.2026 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В., розглянувши матеріали справи за заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_1 (вх. № 8281/26 від 11.09.2026),
В С Т А Н О В И В:
Фізична особа ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області із заявою про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Івано-Франківської області від 11.09.2026, для розгляду справи призначено суддю Михайлишина В. В.
Розглянувши дану заяву, суд вважає за потрібне залишити її без руху з огляду на наступне.
Частиною 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 113 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Вимоги до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність містяться, зокрема у статтях 115, 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Згідно частини 2 статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства, боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо: боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців; у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; наявні ознаки загрози неплатоспроможності.
Водночас Кодекс України з процедур банкрутства покладає на боржника, який ініціює справу про власну неплатоспроможність, обов`язок повно та достовірно розкрити обставини, на яких ґрунтується заява, відомості щодо своїх кредиторів, структури та розміру заборгованості, майнового стану, доходів, банківських рахунків та інших обставин, які мають значення для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини 2 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства, у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зазначаються, зокрема, виклад обставин, що стали підставою для звернення до суду, та перелік документів, що додаються до заяви.
Перелік документів, які в обов`язковому порядку додаються до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, визначений частиною 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Так, відповідно до частини 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються:
1) довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
2) документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця;
3) конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов`язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;
4) опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна;
5) копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно;
6) перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім`я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов`язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;
7) копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;
8) відомості про всі наявні рахунки/електронні гаманці боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках, електронних гаманцях;
9) копія трудової книжки (за наявності);
10) відомості про роботодавця (роботодавців) боржника;
11) декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства;
12) докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень;
13) інформація про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини;
14) інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначенихстаттею 115 цього Кодексу.
Із заяви та доданих до неї документів вбачається, що заявник зазначає про наявність заборгованості перед одним банком та двадцятьма мікрофінансовими організаціями.
Водночас дослідження долучених заявником документів свідчить про те, що наведені у конкретизованому списку відомості щодо структури окремих кредиторських вимог не у повній мірі узгоджуються із розрахунками та іншими документами самих кредиторів.
Зокрема, долучені до заяви розрахунки за окремими кредитними договорами містять самостійні складові заборгованості у вигляді основного боргу, процентів, комісій, штрафів та пені. Так, розрахунок за договором № 1550-8342 від 08.05.2025, укладеним із ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС", містить окремі графи щодо штрафів та пені, а також заборгованості за тілом кредиту, процентами та комісіями. З цього ж розрахунку вбачається наявність заборгованості за тілом кредиту у сумі 29 500, 00 гривень та за процентами і комісіями у сумі 58 015, 20 гривень, при загальній заборгованості 87 515, 20 гривень.
Інші долучені кредитні матеріали також містять окремі розрахунки штрафних санкцій, які за своєю правовою природою не можуть бути без відповідної конкретизації включені до загального розміру основного грошового зобов`язання.
Кодекс України з процедур банкрутства прямо розмежовує грошове зобов`язання та неустойку (штраф, пеню): до складу грошових зобов`язань боржника не включаються неустойка та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви, а склад і розмір грошових зобов`язань визначаються на день звернення до господарського суду.
Отже, зазначення у конкретизованому списку лише загального розміру вимоги відповідного кредитора без належного виокремлення основного зобов`язання та неустойки не відповідає вимогам пункту 3 частини 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
У заяві ОСОБА_1 зазначає, що офіційно працевлаштований у компанії PBD - Praha, s.r.o., реєстраційний номер 27103421, Чеська Республіка, на підставі трудового договору, який набрав чинності 01.09.2025.
Заявник також зазначає, що відповідно до умов такого трудового договору його заробітна плата становить 12 000 CZK на місяць, що, за твердженням заявника, еквівалентно приблизно 25 000, 00 грн.
Водночас у декларації про майновий стан за 2025 рік у розділі II "Відомості про доходи та інші грошові виплати боржника та членів його сім`ї з усіх джерел в Україні, у тому числі одержані (нараховані) за межами України" у графі "Заробітна плата" заявником проставлено прочерк, а з доходів боржника зазначено пенсію у сумі 39 190, 00 гривень.
Аналогічно в декларації станом на 01.08.2026 у графі "Заробітна плата" зазначено прочерк, тоді як у графі "Пенсія" відображено 25 271, 00 гривень. При цьому у цій же декларації заявник зазначив місцем роботи PBD - Praha, s.r.o., Чеська Республіка. Таким чином, відомості декларацій за 2025 рік та станом на 01.08.2026 щодо доходів боржника не узгоджуються із твердженнями заявника про працевлаштування з 01.09.2025 та отримання щомісячної заробітної плати у розмірі 12 000 CZK.
З огляду на те, що декларація про майновий стан боржника має забезпечувати повне та достовірне розкриття майнового стану фізичної особи, а її розділ II прямо передбачає відображення доходів, у тому числі одержаних або нарахованих за межами України, заявнику необхідно усунути зазначені суперечності та надати уточнені декларації із зазначенням фактично одержаних (нарахованих) доходів від трудової діяльності у Чеській Республіці, або надати обґрунтовані пояснення та докази щодо причин їх неотримання у відповідний період.
Судом також встановлено, що на підтвердження обставин працевлаштування, отримання доходів та руху коштів заявником долучено документи, складені іноземною мовою, зокрема трудовий договір із PBD - Praha, s.r.o. та документи щодо банківського рахунку заявника у Чеській Республіці.
Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 91 Господарського процесуального кодексу України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази у вигляді документів, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Статтею 79 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови. Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус.
Відповідні вимоги до оформлення перекладу передбачені також главою 8 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5.
Водночас долучені заявником трудовий договір із роботодавцем у Чеській Республіці та банківські документи щодо рахунку у Чеській Республіці не супроводжуються належним чином засвідченим перекладом українською мовою.
Відсутність такого перекладу унеможливлює встановлення судом повного змісту зазначених документів та перевірку відомостей щодо фактичної дати виникнення трудових відносин, умов працевлаштування, розміру заробітної плати, реквізитів іноземного банківського рахунку, руху та залишку коштів на ньому.
Таким чином, надані іноземною мовою документи без належним чином засвідченого перекладу українською мовою не можуть бути оцінені судом як належно оформлені письмові докази відповідних обставин.
Заявнику необхідно надати належним чином засвідчені переклади українською мовою трудового договору, банківських виписок та інших документів, складених іноземною мовою, на які він посилається на підтвердження свого працевлаштування, доходів та майнового стану.
Згідно із частиною 1 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства, арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відкриття провадження у справі (абзац 6 частини 2 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства).
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік", прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 01.01.2026 становить 3 328, 00 гривень.
Таким чином, розмір авансування винагороди арбітражному керуючому за три місяці виконання повноважень становить 49 920 гривень.
Водночас, відповідно до пункту 1-6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, стосовно боржника справу про банкрутство (неплатоспроможність) може бути відкрито без здійснення авансування передбаченої цим Кодексом винагороди арбітражному керуючому на депозитний рахунок суду. У такому разі до заяви про відкриття справи про банкрутство (неплатоспроможність) додається копія укладеної заявником угоди з обраним ним арбітражним керуючим про виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про банкрутство (неплатоспроможність) до її закриття з виплатою на умовах, визначених цією угодою, винагороди в розмірі, що не має перевищувати розмір, встановлений цим Кодексом. Господарський суд, відкриваючи провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) відповідно до цього пункту, призначає розпорядником майна або керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого, з яким заявником укладено угоду.
Таким чином, Кодекс України з процедур банкрутства надає можливість боржнику при поданні заяви про неплатоспроможність сплатити на депозитний рахунок суду винагороду керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень або укласти з арбітражним керуючим договір, в якому визначити умови оплати послуг керуючому реструктуризацією.
До матеріалів заяви долучено копію договору про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 20.08.2026 (далі - Договір), укладений із арбітражною керуючою Сабурою Світланою Олександрівною (свідоцтво № 2137 від 04.07.2024).
У пунктах 1.1. та 1.2. Договору визначено, що цей Договір визначає порядок оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, покладених на нього відповідно до Кодексу та Заяви на участь у справі про банкрутство фізичної особи боржника. Арбітражний керуючий зобов`язується надавати послуги і виконувати повноваження арбітражного керуючого, визначені Кодексом, а Заявник зобов`язується оплатити ці послуги та відшкодовувати витрати, пов`язані із введення судової процедури у справі про банкрутство фізичної особи боржника, боржник ОСОБА_1 (надалі по тексту "Боржник").
Відповідно до пункту 3.4. Договору, ОСОБА_1 зобов`язується вносити оплату протягом 10 місяців по 4 992, 00 гривень, на загальну суму 49 290, 00 гривень на депозитний рахунок суду в якому відкрито провадження у справі про неплатоспроможність, до закриття провадження у справі.
Водночас арифметичний результат множення 4 992, 00 гривень на десять місяців становить 49 920, 00 гривень, а не 49 290, 00 гривень. Таким чином, сам договір містить внутрішню суперечність щодо загального розміру винагороди.
Окрім того, заявником надано платіжні документи про перерахування на депозитний рахунок Господарського суду Івано-Франківської області платежів у розмірі 22 710, 00 гривень.
Крім того, зазначені платежі здійснювалися до дати укладення фактично наданого суду договору від 20.08.2026, у зв`язку із чим із поданих матеріалів неможливо встановити, на виконання якого саме договору та на яких погоджених сторонами умовах вони здійснювалися.
Також, вказаними умовами Договору до його виконання фактично залучено Господарський суд Івано-Франківської області, який виступає як особа, яка приймає та зараховує на свій депозитний рахунок грошові кошти заявника, призначені для виплати грошової винагороди арбітражному керуючому.
Проте, з огляду абзац 6 пункту 1-6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, суд зазначає, що сторонами відповідного договору, який регулює оплату грошової винагороди, повинні бути тільки арбітражний керуючий, як особа яка отримує таку винагороду, та фізична особа-боржник. Залучення до виконання вказаного Договору суду є таким, що не узгоджується із цими приписами Кодексу України з процедур банкрутства.
Таким чином, зазначена угода в цій частині не відповідає вимогам законодавства стосовно надання копії угоди з арбітражним керуючим про виконання ним повноважень у справі про банкрутство в частині авансування передбаченої винагороди арбітражному керуючому на депозитний рахунок суду, або доказів авансування заявником на депозитний рахунок суду винагороди арбітражному керуючому в розмірі 27 210, 00 гривень (49 920, 00 гривень - 22 710, 00 гривень).
Отже, аналіз умов укладеного між арбітражним керуючим Сабурою С. О. та ОСОБА_1 договору про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 20.08.2026 дозволяє дійти висновку про його невідповідність вимогам пункту 1-6 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу України з процедур банкрутства.
Згідно із частиною 3 статті 37 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За правилами частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку про залишення заяви ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_1 без руху та вважає за необхідне встановити заявнику десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення виявлених недоліків заяви.
Керуючись статями 2, 34, 37 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 12, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Заяву фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_1 (вх. № 8281/26 від 11.09.2026) - залишити без руху.
2. Заявнику у десятиденний строк, з дня отримання даної ухвали, усунути недоліки заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а саме надати Господарському суду Івано-Франківської області:
- конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням усіх визначених пунктом 3 частини 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства відомостей із урахуванням викладеного у мотивувальній частині ухвали суду;
- уточнені декларації про майновий стан боржника за 2023 - 2025 роки та станом на 01.08.2026, заповнені з урахуванням вимог Кодексу України з процедур банкрутства та форми декларації, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 21.08.2019 № 2627/5 та із урахуванням викладеного у мотивувальній частині ухвали суду;
- належним чином засвідчені переклади українською мовою трудового договору з PBD - Praha, s.r.o., банківських виписок щодо рахунку (рахунків) у Чеській Республіці та інших поданих документів, складених іноземною мовою, а також належним чином засвідчені копії відповідних письмових доказів;
- докази авансування на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією в сумі 27 210, 00 гривень чи договір з арбітражним керуючим, в якому врегульовано умови оплати послуг безпосередньо між сторонами договору.
3. Роз`яснити, що якщо заявник усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу.
4. У разі невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи вважається неподаною і підлягає поверненню зі всіма доданими до неї документами.
5. Учасники справи можуть отримати інформацію по справі за веб-адресою http://court.gov.ua/fair/sud5010/, а також ознайомитись з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.
6. Ухвала набирає законної сили 14.09.2026 та не підлягає оскарженню.
Суддя В. В. Михайлишин