ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 285/3183/26 Головуючий у 1-й інст. Літвин О. О.
Категорія 41 Доповідач Миколайчук П.В.
УХВАЛА
11 вересня 2026 року м. Житомир
Житомирський апеляційний суд у складі судді-доповідача Миколайчука П.В., вирішуючи відповідно до вимог ст. 359 ЦПК України питання про відкриття апеляційного провадження
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 30.07.2026
у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 30.07.2026 у справі № 285/3183/26 позову АТ «Таскомбанк» задоволено, ухвалено стягнути із ОСОБА_1 на користь АТ «Таскомбанк» заборгованість за заявою-анкетою про приєднання до Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладання Договору №002/9266648-SP від 02.02.2021 у загальній сумі 78416,88 грн та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,4 грн.
Не погодившись із зазначеним рішенням в частині стягнення процентів та відмові у розстроченні сплати заборгованості, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду змінити, частково скасувавши його в частині стягнення процентів: зменшити проценти на 50%, розстрочити виконання рішення на 6 місяців.
Одночасно апелянт заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, обґрунтовуючи його тим, що рішення суду через застосунок «Дія» та підсистему «Електронний суд» отримав лише 07.08.2026. Крім того, ОСОБА_1 зазначає, що проживає в м. Києві і в останні дні перед подачею скарги ситуація ускладнилася через масовані ворожі обстріли, повітряні атаки, аварійні та тривалі відключення електроенергії, перебої зі стабільним інтернет-зв`язком, необхідністю перебування в укриттях, тому він був фізично позбавлений можливості завчасно завершити та подати апеляційну скаргу.
Із наведеним обґрунтуванням суд апеляційної інстанції погодитися не може з огляду на таке.
Відповідно до абзацу другого частини першої статті 354 ЦПК України, якщо розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду обчислюється з дня складення повного судового рішення. Справу № 285/3183/26 розглянуто судом першої інстанції у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, рішення ухвалене 30.07.2026.
Частиною другою статті 354 ЦПК України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 272 ЦПК України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Як убачається з картки руху документа, рішення Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 30.07.2026 доставлено до електронного кабінету ОСОБА_1 31.07.2026, а не, як зазначає відповідач, 07.08.2026.
Відповідно до частини п`ятої статті 123 ЦПК України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
Оскільки днем вручення рішення є 31.07.2026, тридцятиденний строк спливав 30.08.2026 (в неділю), тому останнім днем на оскарження рішення є 31.08.2026.
Апеляційна скарга надіслана ОСОБА_1 01.09.2026, тобто після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Верховний Суд у постанові від 27 січня 2023 року у справі № 580/2129/22 зазначив, що при оцінці поважності причин пропуску процесуального строку додатково слід брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об`єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та час, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.
Верховний Суд у постанові від 14.04.2026 у справі № 200/5167/25 (провадження № К/990/55145/25) виснував, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Посилання апелянта на те, що саме в останні дні перед подачею апеляційної скарги ситуація в м. Києві ускладнилася через масовані ворожі обстріли, не спростовує того, що учаснику надається 30 днів на оскарження відповідного рішення. ОСОБА_1 не надано обгрунтувань поважності причин пропуску процесуального строку у передбачений ЦПК 30-денний строк.
Відповідно до частини третьої статті 357 ЦПК України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Оскільки апеляційна скарга у справі № 285/3183/26 подана після закінчення строку, встановленого статтею 354 ЦПК України, наведені апелянтом підстави для поновлення цього строку в частині дати отримання рішення не відповідають дійсності, а в частині поважності пропуску 30-денного строку не обгрунтовані доказами, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі частини третьої статті 357 ЦПК України з наданням апелянту строку для подання належно обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження із зазначенням дійсних поважних причин його пропуску та наданням доказів на підтвердження таких причин.
Відповідно до частини четвертої статті 357 ЦПК України, якщо заяву не буде подано особою у зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
Керуючись статтями 123, 185, 354, 357 ЦПК України, Житомирський апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 30.07.2026 у справі № 285/3183/26 - залишити без руху.
Надати особі, яка подала апеляційну скаргу, строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії даної ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, апеляційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя П.В. Миколайчук