ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
14 вересня 2026 року Справа № 160/27421/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ірметова О.В., розглянув матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Факультета військової підготовки спеціалістів Державної спеціальної служби транспорту Українського державного університету науки і технологій про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
04 вересня 2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Факультета військової підготовки спеціалістів Державної спеціальної служби транспорту Українського державного університету науки і технологій, яким просить:
- визнати протиправною бездіяльність Факультету військової підготовки спеціалістів Державної спеціальної служби транспорту Українського державного університету науки і технологій щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку (середнього грошового забезпечення) за час затримки розрахунку при звільненні у зв`язку з несвоєчасною виплатою 92 116,44 грн грошового забезпечення, фактично виплачених 31.01.2025 на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 у справі № 160/26047/23;
- зобов`язати Факультет військової підготовки спеціалістів Державної спеціальної служби транспорту Українського державного університету науки і технологій нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток (середнє грошове забезпечення) за час затримки розрахунку при звільненні за період з 13.08.2021 по 31.01.2025 включно, виходячи із середньоденного грошового забезпечення, визначеного відповідно до Порядку 100 за належним грошовим забезпеченням за червень-липень 2021 року.
Ухвалою суду від 08 вересня 2026 року причини пропуску строку звернення ОСОБА_1 до суду, зазначені у клопотанні про поновлення строку звернення до суду - визнані не поважними.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду - відмовлено.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Факультета військової підготовки спеціалістів Державної спеціальної служби транспорту Українського державного університету науки і технологій про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії - залишено без руху.
Запропоновано позивачеві протягом 10 (десяти) календарних днів, з дня отримання ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду:
- докази направлення позовної заяви на адресу відповідача;
- клопотання про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважних причин та надання доказів на їх підтвердження.
На виконання зазначеної ухвали позивач подав клопотання про поновлення строку звернення до суду, в обгрунтування якої зазначив, що аактичне виконання цього рішення у частині грошової виплати відбулося лише 31.01.2025, коли мені було виплачено 92 116,44 грн донарахованого грошового забезпечення. Саме цією виплатою завершилася затримка щодо відповідної частини належних при звільненні сум та остаточно визначився момент закінчення цього порушення. Теперішня вимога є похідною від попереднього спору: до фактичної виплати 31.01.2025 не були остаточно визначені ані розмір невиплаченої частини грошового забезпечення, ані тривалість затримки щодо цієї виплати.
Також у клопотання позивач зазначив, що з 10.01.2022 по теперішній час позивач безперервно проходить військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_1 від 15.08.2026 №1515. Отже, весь період після виплати 31.01.2025 припав на час проходження ним військової служби в умовах воєнного стану, військового підпорядкування, виконання наказів і службових завдань та встановленого режиму служби.
Сам факт зазначення адреси військової частини у АДРЕСА_1 не дає підстав автоматично вважати, що він протягом усього відповідного періоду постійно перебував у місті Дніпрі, виконував усі службові завдання виключно в межах цього міста або мав можливість вільно розпоряджатися часом для підготовки окремого судового спору. Тому висновок про наявність або відсутність реальної можливості своєчасно звернутися до суду не може ґрунтуватися лише на адміністративному місцезнаходженні військової частини. Водночас довідка №1515 підтверджує безперервність проходження мною військової служби, а не конкретне місце виконання кожного окремого службового завдання.
Розглянув клопотання про поновлення строку звернення до суду, суд дійшов висновку відсутності підстав для поновлення строку звернення до суду з огляду на таке.
Статтею 122 КАС України встановлені строки звернення до адміністративного суду - позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ч. 5 ст. 122 КАС України).
Статтею 47 КЗпП України установлено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Відповідно до статті 117 КЗпП України, у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви наказом від 12.08.2021 № 190 позивача з 12.08.2021 виключено зі списків особового складу.
У подальшому судовим рішенням було встановлено, що частина грошового забезпечення позивача за період з 29.01.2020 по 12.08.2021 була обчислена та виплачена у заниженому розмірі.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 у справі № 160/26047/23 позовну заяву ОСОБА_1 до Кафедри військової підготовки спеціалістів Державної спеціальної служби транспорту Українського державного університету науки і технологій про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправними дії Кафедри військової підготовки спеціалістів Державної спеціальної служби транспорту Дніпровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення в період з 29.01.2020 року по 12.08.2021 року, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року.
Зобов`язано Кафедру військової підготовки спеціалістів Державної спеціальної служби транспорту Українського державного університету науки і технологій здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення за період 29.01.2020 року по 12.08.2021 року із застосуванням в якості розрахункової величини відповідного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня 2020 року Законом України «Про Державний бюджет на 2020 рік», станом на 01 січня 2021 року Законом України «Про Державний бюджет на 2021 рік», з урахуванням раніше виплачених сум.
Оскільки грошове забезпечення в сумі 92116,44 грн, на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 у справі № 160/26047/23, виплачене позивачу 31 січня 2025 року, то звертаючись 03 вересня 2026 року (дата формування позовної заяви в підсистемі Електронний суд) до суду з вимогою щодо нарахування та виплати середнього заробітку на підставі статті 117 КЗпП України, позивач пропустив місячний строк звернення до суду, визначений частиною п`ятою статті 122 КАС України.
Залишаючи позов без руху, суд в ухвалі від 08.09.2026 зазначив, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув касаційну скаргу на судові рішення у справі № 460/9170/24 висловив правову позицію щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду військовослужбовця.
Так, Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій, що посилання позивача на те, що він був військовослужбовцем, не може бути беззаперечною підставою для визнання строку пропущеним з поважних причин.
Суд зазначає, що позивач ані під час звернення до суду з даним позовом, ані до клопотання про поновлення строку звернення до суду не надав жодних належних доказів наявності об`єктивних перешкод для звернення до суду із позовом у зв`язку з проходженням військової служби та не навів поважних обставин, які не залежали від його волевиявлення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку (як-то, факт перебування позивача в зонах проведення бойових дій та безпосереднє залучення його до здійснення функцій із захисту держави під час дії воєнного стану в Україні у відповідний період; перебування позивача на лікуванні, тощо).
У клопотанні позивач сам зазначає, що довідка №1515 підтверджує безперервність проходження мною військової служби, а не конкретне місце виконання кожного окремого службового завдання.
Отже, лише з довідки №1515 суд не може встановити конкретне місце виконання службових завдань, а позивач не надав інших документів, на підставі яких можливо встановити його залучення до здійснення функцій із захисту держави під час дії воєнного стану поза межами міста Дніпра.
За відсутності документів, які свідчать про наявність безпосереднього та прямого причинного зв`язку між пропуском позивачем строку звернення до суду і несенням позивачем військової служби, вказана позивачем причина не може бути визнана судом як поважна причина пропуску строку звернення до суду з цим позовом.
З огляду на наведене суд дійшов висновку не підтвердження позивачем поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом.
Згідно з частиною першою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга статті 123 КАС України).
Відповідно до вимог п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Керуючись статтею 122, 123, 160, 161, 169, 241, 243, 248, 256, 293, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Причини пропуску строку звернення ОСОБА_1 до суду, зазначені у клопотанні про поновлення строку звернення до суду - визнати не поважними.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновдлення строку звернення до суду - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Факультета військової підготовки спеціалістів Державної спеціальної служби транспорту Українського державного університету науки і технологій про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачеві.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали разом з позовною заявою і доданими до неї документами невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Ірметова