Справа № 643/9712/26
Провадження № 2-п/643/84/26
УХВАЛА
14.09.2026 Суддя Салтівського районного суду міста Харкова Довготько Т.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у справі № 643/9712/26 за позовом Комунального підприємства «Житлокомсервіс» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з утримання багатоквартирного будинку, споруд та прибудинкових територій,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2026 року ОСОБА_1 подав заяву про скасування заочного рішення у справі № 643/9712/26.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 29.07.2026, справу розподілено судді Довготько Т.М.
Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 31.07.2026 заяву було залишено без руху. Заявнику був наданий строк для усунення недоліків 5 днів з дня отримання копії ухвали.
Копія ухвали від 31.07.2026 про залишення заяви без руху, 31.07.2026 була надіслана заявнику ОСОБА_1 на його поштову адресу зазначену у позові та заяві, а саме: АДРЕСА_1 , проте поштовий конверт з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення повернувся з відміткою «адресат відсутній».
Згідно п. 4 ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
У постанові Верховного Суду від 14 лютого 2024 року (справа № 752/5040/19, провадження № 61-17634 св 23) зазначено, що повернення судової повістки з відміткою поштового оператора про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси, вважається підтвердженням належного повідомлення учасника справи, а днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки.
Зазначене також узгоджується з висновками, викладеними в постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17, від 12 лютого 2019 року у справі № 906/142/18 та постановах Верховного Суду від 27 лютого 2020 року у справі №814/1469/17, від 01 квітня 2021 року у справі № 826/20408/14, від 09 липня 2020 року у справі № 751/4890/19), від 10 листопада 2021 року у справі № 756/2137/20.
Отже, судом здійснені передбачені законодавством дії щодо повідомлення особи шляхом направлення ухвали заявнику за адресою зазначеною у заяві.
Так, статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
В той же час, відповідно до частини першої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання процесуальні документи надсилаються учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважаються доставленими, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
За змістом ст. 121 ЦПК України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню цивільного судочинства.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
ЄСПЛ зазначив, що позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Неналежна зацікавленість у розгляді справи може бути підставою для процесуальних наслідків (рішення у справі «Каракуця проти України», заява №18986/06, від 16 лютого 2017 року).
Вищезазначене узгоджується з правовою позицією Верховного суду в постанові від 23.01.2023 року у справі №496/4633/18 (провадження №61-11723св22).
Суд зазначає, що ОСОБА_1 не було належним чином виконано процесуальні права і процесуальні обов`язки щодо поданої до суду заяви, зокрема, не усунуто зазначені судом недоліки у встановлені строки.
Статтею 285 ЦПК України передбачено, що до неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
У зв`язку з тим, що заявником недоліки поданої заяви не усунуті, ухвала суду про залишення заяви без руху від 31.07.2026 року не виконана, суддя вважає, що у відповідності до ст. 185 ЦПК України, заяву про перегляд заочного рішення, слід повернути заявникові та роз`яснити, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Одночасно суд зазначає, що ст. 129 Конституції України гарантовано, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений законом.
Процесуальні дії судді чітко врегульовані нормами ЦПК, які повинні правильно розумітися сторонами і застосовуватися, починаючи з моменту пред`явлення позову до суду.
Отже, процесуальні вимоги визначені Законом є рівними для усіх учасників судового процесу, а відтак зазначене не свідчить про занадто формальне ставлення до передбачених законом вимог та в жодному разі не робить суд недоступним для заявника, оскільки в контексті п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню, а також заявник не обмежений у праві на повторне звернення до суду з цієї заявою, після усунення недоліків, що слугували для її повернення, з урахуванням положень визначених ЦПК України для цього виду заяв.
Керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у справі № 643/9712/26 за позовом Комунального підприємства «Житлокомсервіс» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з утримання багатоквартирного будинку, споруд та прибудинкових територій - визнати неподаною та повернути заявнику.
Роз`яснити заявникові, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Довготько Т.М.