Справа № 344/12229/25
Провадження № 22-ц/4808/1912/26
Головуючий у 1 інстанції Ваврійчук Т.Л.
Суддя-доповідач Пнівчук
У Х В А Л А
14 вересня 2026 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої Пнівчук О. В.,
суддів: Бойчука І. В., Девляшевського В. А.,
перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Яремчанського міського суду від 30 березня 2026 року, у складі судді Ваврійчук Т. Л., у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Прикарпаттяобленерго» про визнання незаконним та скасування акту,
в с т а н о в и в:
Рішенням Яремчанського міського суду від 30 березня 2026 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Прикарпаттяобленерго» про визнання незаконним та скасування акту - відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Прикарпаттяобленерго» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11 000 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку 21 серпня 2026 року подав апеляційну скаргу.
Перевіривши апеляційну скаргу, суд приходить до висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження з наступних підстав.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (пункт 8 статті 129 Конституції України).
При цьому, забезпечення апеляційного оскарження рішення суду має бути здійснено судами з урахуванням принципу верховенства права і базуватися на справедливих судових процедурах, передбачених вимогами положень законодавства, які регулюють вирішення відповідних процесуальних питань.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Статтею 354 ЦПК України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
До апеляційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції (п.4 ч. 4 ст. 365 ЦПК України).
Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.
Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.
Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 26 серпня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Яремчанського міського суду від 30 березня 2026 року залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, для подання доказів щодо підтвердження дати отримання копії оскаржуваного рішення та вказати інші підстави для поновлення строку.
10 вересня 2026 року на адресу апеляційного суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на подання апеляційної скарги на рішення суду, в якому зазначає, що з рішенням суду ознайомився 08 серпня 2026 року в за стосунку «ДІЯ». Також вказує, що на час отримання адвокатом Говзаном М. М. копії рішення суду договір з ним було припинено. Крім того повідомлення адвоката не позбавляє суд обов`язку повідомити безпосередньо позивача у справі.
За змістом оскаржуваного рішення суду адвокат Говзан М. М. в інтересах ОСОБА_1 14.07.2025 подав до суду позовну заяву. Також представник позивача адвокат Говзан М. М. подав до суду заяву, у якій просив розгляд даної справи проводити у відсутності позивача та його представника. Вказав, що позивач заявлені позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити з наведених у позовній заяві мотивів.
Відповідно до картки руху документа в системі «Електронний суд» рішення суду від 30.03.2026 доставлено до електронного кабінету адвоката Говзана М. М. 03.04.2026 об 22:39 год.
Відповідно до ч. 7 ст. 272 ЦПК України якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє.
Посилання ОСОБА_1 на те, що станом на 03.04.2026 договір з адвокатом припинено не підтверджено жодними доказами. ОСОБА_1 не повідомив суд першої інстанції про припинення договору про надання правової допомоги, також не надав суду апеляційної інстанції копії вказаного договору чи інших доказів щодо припинення договору.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Аналіз практики ЄСПЛ свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об`єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Безпідставне та необґрунтоване поновлення строків на апеляційне оскарження рішення суду є порушенням законних права та інтересів сторін і суперечить принципу правової визначеності та праву на справедливий суд, що закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (пункт 53 рішення Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України», заява № 32053/13).
Конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
ОСОБА_1 вимоги ухвали суду не виконав, доказів дати отримання копії рішення суду не надав, поважних причин та обставин непереборної сили, які б об`єктивно перешкоджали йому вжити заходів щодо оскарження рішення суду не навів.
Згідно з частинами 3, 4 статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Вказані обставини перешкоджають відкриттю апеляційного провадження у даній справі.
Керуючись ст. ст. 357-358 ЦПК України, суд
у х в а л и в :
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Яремчанського міського суду від 30 березня 2026 року - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня вручення такої ухвали.
Головуюча О. В. Пнівчук
Судді: І. В. Бойчук
В. А. Девляшевський