КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Апеляційне провадження Доповідач - Кафідова О.В.
№ 22-ц/824/16264/2026
У Х В А Л А
м. Київ Справа № 756/8536/24
14 вересня 2026 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Кафідової О.В.
суддів: Оніщука М.І.
Шебуєвої В.А.
розглянувши матеріали апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 на заочне рішення Оболонського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2024 року, постановлене під головуванням судді Яценко Н.О., у цивільній справі за позовом Житлово-будівельного кооперативу "Більшовик-2" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
в с т а н о в и в:
Заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2024 року позовні вимоги Житлово-будівельного кооперативу «Більшовик-2» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- задоволено.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ЖБК «Більшовик-2» заборгованість за щомісячні внески на утримання багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 та прибудинкової території, платежі за централізоване опалення, централізоване постачання гарячої води, централізоване постачання холодної води та водовідведення холодної та гарячої води - 4579,60 грн., інфляційні нарахування в сумі 4748,61 грн. та 3% річних 4065,40 грн., судовий збір у розмірі 3028 грн; витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 13 серпня 2026 року заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Оболонського районного суду міста Києва від 11 жовтня 2024 року - залишено без задоволення.
Не погоджуючись з таким рішенням та ухвалою суду першої інстанції, 15 серпня 2026 року відповідач ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» подала апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду, в якій просить, скасувати ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 13 серпня 2026 року та заочне рішення Оболонського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2024 року, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 02 вересня 2026 року апеляційну скаргу відповідача залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, шляхом подання на адресу Київського апеляційного суду оригіналу документу про сплату судового збору на суму 3 633 грн. 60 коп., нову редакцію апеляційної скарги, оформленої відповідно до вимог статті 356 ЦПК України, в якій належним чином зазначити судове рішення, що оскаржується.
03 вересня 2026 року ОСОБА_1 подала до Київського апеляційного суду нову редакцію апеляційної скарги, в якій зазначила, що скарга подана на заочне рішення Оболонського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2024 року, крім того подала клопотання про відстрочення (або звільнення) від сплати судового збору, в обгрунтування вимог зазначила, що в апелянта відсутні офіційні доходи за останні роки, у зв'язку з чим визначена сума судового збору в розмірі 3 633,60 грн. очевидно перевищує 5 відсотків річного доходу апелянта, також зазначила, що в межах примусового виконання оскаржуваного заочного рішення приватним виконавцем накладено арешт на банківські рахунки та на автомобіль апелянта, що повністю позбавляє її фінансової можливості здійснити сплату судового збору на даному етапі провадження, на підставі викладеного, просила відстрочити (або звільнити) сплату судового збору до ухвалення остаточного судового рішення.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 09 вересня 2026 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення (звільнення) від сплати судового збору - відмовлено.Продовжено відповідачу ОСОБА_1 строк для усунення недоліків, визначених ухвалою Київського апеляційного суду від 02 вересня 2026 року
Роз`яснено, що у разі не виконання вимог даної ухвали у визначений строк, апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернута.
10 вересня 2026 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» подала до Київського апеляційного суду заяву про усунення недоліків, в якій просила звільнити (або відстрочити) сплату судового збору до ухвалення остаточного рішення у справі, в обґрунтування доводів заяви додала довідку з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків та військового збору від 10.09.2026.
Згідно із частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи - частина 3 статті 8 Закону України «Про судовий збір».
Таким чином, для вирішення клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати суд має встановити майновий стан сторони.
Згідно із статтею 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення у справах «Княт проти Польщі», «Єдамскі та Єдамска проти Польщі», від 26 липня 2005 року).
Разом з цим заявницею не надано суду апеляційної інстанції доказів на підтвердження реального майнового її стану (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо, наявність рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану), який перешкоджає виконати їй вимоги законодавства щодо оплати поданої апеляційної скарги судовим збором, а зазначені у клопотанні обставини та надані на їх підтвердження докази, а саме відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору не характеризують у повній мірі майновий стан ОСОБА_1 .
Положення Закону України «Про судовий збір» не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Наведення доводів, обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження того, що майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановлених законодавством порядку, розмірі і в строки покладається на особу, яка подає скаргу.
Ураховуючи те, що заявницею не надано належних доказів на підтвердження реального її майнового стану, тому підстави для звільнення її від сплати судового збору за подання апеляційної скарги відсутні.
В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного терміну. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України».
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Частина 2 статті 357 ЦПК Українипередбачає, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог ст.356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Положеннями ч. 3 ст. 185 ЦПК України передбачено, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
При цьому слід наголосити, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення (ч. 7 ст.185 ЦПК України).
З огляду на вищевикладене, з урахуванням положень ст.ст. 185, 357 ЦПК України, виходячи з того, що апелянт не виконав вимог ухвали Київського апеляційного суду від 09 вересня 2026 року протягом встановленого судом строку, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу відповідача, необхідно визнати неподаною і повернути апелянту.
Керуючись ст. ст. 185, 357 ЦПК України, суд,-
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 на заочне рішення Оболонського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2024 року, постановлене під головуванням судді Яценко Н.О., у цивільній справі за позовом Житлово-будівельного кооперативу "Більшовик-2" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - визнати неподаною та повернути.
Ухвала суду апеляційної інстанції як така, що постановлена поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддями, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий: Судді: