УХВАЛА
14 вересня 2026 р. Справа № 520/25664/25
Суддя Другого апеляційного адміністративного суду Семененко М.О., розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді - Любчич Л.В., суддів - Жигилія С.П., Макаренко Я.М. у справі 520/25664/25 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 25.08.2026
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2026 року прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про виконання рішення по справі №520/25664/25 за позовом ОСОБА_2 до ГУ ПФУ в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
Встановлено ГУ ПФУ в Харківській області новий строк для подання звіту про виконання рішення суду від 20.11.2025 по справі №520/25664/25 та зобов`язати ГУ ПФУ в Харківській області у строк протягом трьох місяців з дня отримання цієї ухвали подати звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2025 по справі №520/25664/25.
Клопотання ОСОБА_2 про визнання дії ГУ ПФУ в Харківській області щодо ненадання Позивачу копій усіх матеріалів, що подаються до суду, зловживанням процесуальними правами залишено без задоволення.
Не погодившись з ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2026 року, позивач подала апеляційну скаргу до Другого апеляційного адміністративного суду.
Згідно з протоколом передачі судової справи між суддями адміністративну справу №520/25664/25 передано на розгляд колегії суддів: головуючий суддя Любчич Л.В., судді: Макаренко Я.М. , Жигилія С.П.
08.09.2026 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід суддів Макаренко Я.М. та Жигилія С.П., з підстав, визначених ст. 36 КАС України.
09 вересня 2026 р. Другий апеляційний адміністративний суд постановив ухвалу, якою заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Макаренко Я.М. та Жигилія С.П. в адміністративній справі № 520/25664/25 - визнав необґрунтованою. Передав заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Макаренко Я.М. та Жигилія С.П. по справі № 520/25664/25 для визначення судді, який не входить до складу колегії суддів, що розглядає зазначену справу, в порядку передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, для розгляду заяв.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями заява Бойко Н.Б. про відвід суддів Макаренко Я.М. та Жигилія С.П. розподілена для розгляду судді Подобайло З.Г.
10 вересня 2026 р. суддя Другого апеляційного адміністративного суду Подобайло З.Г. постановила ухвалу, якою у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Макаренко Я.М. та Жигилія С.П. в адміністративній справі № 520/25664/25 відмовила.
10 вересня 2026 р. до суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді - Любчич Л.В., суддів - Жигилія С.П., Макаренко Я.М., в якій просить:
1. Прийняти дану заяву та зафіксувати факт вчинення процесуальних дій неповноважним складом суду 08.09.2026 о 21:52.
2. Заявити відвід та відсторонити від розгляду справи № 520/25664/25 увесь склад колегії суддів: головуючого суддю Любчича Л.В., суддів Макаренка Я.М. та Жигилія С.П.
3. Констатувати юридичну нікчемність Ухвали про відкриття апеляційного провадження від 08.09.2026, як такої, що винесена склад суду, якому було завчасно заявлено відвід.
4. Зупинити будь-який процесуальний рух у справі та передати дану заяву про відвід на автоматизований розподіл для визначення незалежного судді відповідно до ч. 3 ст. 40 КАС України.
В обґрунтування заяви про відвід колегії суддів посилається на наявність обставин, які на думку заявника, викликають сумнів у неупередженості вказаної колегії суддів. Вказує, що, перебуваючи у статусі заявленого відводу, вказана колегія 08.09.2026 року винесла судове рішення про відкриття апеляційного провадження, встановивши завідомо нереальний строк у 5 діб з метою прискореного «штампування» рішення на користь ГУ ПФУ в Харківській області. НА думку заявника, згідно з імперативними (суворими) вимогами частини 3 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якщо колегія не згодна з відводом, провадження у справі має бути зупинено, а заява про відвід - передана на автоматизований розподіл іншому, незалежному судді. Вчинення будь-яких процесуальних дій (у тому числі відкриття провадження) неповноважним складом суду після реєстрації відводу категорично заборонено.
Вважає, що суд апеляційної інстанції не мав права відкривати провадження у цій справі до розгляду заяви про відвід суддів Макаренко Я.М. та Жигилія С.П. Вказує (мовою оригіналу): «Нічна ухвала від 08.09.2026 року о 21:52, ухвалена через 9 годин після офіційного відводу, є юридично нікчемним документом, ухваленим неповноважним складом суду з метою прискореного приховування: Протиправних маніпуляцій та підроблень співробітниками ГУ ПФУ в Х/О в електронній системі нарахування пенсій АСУОП при перерахунку пенсії Позивача згідно рішення суду (чотири Перерахунки на одне рішення суду ) та порятунку від штрафу начальника ГУ ПФУ в Х/О Бабаєвої Г.О. Навмисне ігнорування закону суддею-доповідачем Любчичем Л.В., укриття заяви про відвід колег та вчинення процесуальних дій у незаконному складі суду є беззаперечним доказом упередженості, особистої зацікавленості всієї колегії суддів та грубим порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на справедливий і безсторонній суд)».
Також вказувала, що у своїй заяві позивач чітко вказала на неможливість повторної участі суддів Макаренка Я.М. та Жигилія С.П. у розгляді цієї ж справи в розумінні ст. 37 КАС України. Натомість колегія суддів у змісті ухвали повністю «оминула» оцінку застосування ст. 37 КАС України, підмінивши її загальними міркуваннями про «суб`єктивне сприйняття рішень суду».
Зауважує, що під час попереднього розгляду вказана колегія за участю суддів Макаренко Я.М. та Жигилія С.П. прийняла рішення на користь ГУ ПФУ в Харківській області, проігнорувавши докази позивача та протиправні дії відповідача.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 11.09.2026 заяву ОСОБА_1 про відвід суддів колегії суддів у складі: головуючого судді - Любчич Л.В., суддів - Жигилія С.П., Макаренко Я.М. в адміністративній справі № 520/25664/25 - визнано необґрунтованою. Передано заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді - Любчич Л.В., суддів - Жигилія С.П., Макаренко Я.М. у справі № 520/25664/25 для визначення судді, який не входить до складу колегії суддів, що розглядає зазначену справу, в порядку передбаченому КАС України, для розгляду заяви.
Відповідно до ч. 4 ст. 40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Відповідно до частини 1 статті 31 КАС України, визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 18 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
На виконання ч. 8 ст. 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
В силу ч. 11 ст. 40 КАС України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Другого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2026 для вирішення питання про відвід визначено суддю Семененко М.О., яка не входить до складу суду, що розглядає справу.
На підставі ч. 8 ст. 40 КАС України розгляд заяви здійснюється в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, доводи, якими обґрунтована заява ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Любчич Л.В., Жигилія С.П., Макаренко Я.М. у справі №520/25664/25, суддя дійшов висновку про відсутність визначених процесуальним законом підстав для задоволення такої заяви, виходячи з наступного.
Згідно з частиною 1 статті 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Відповідно до статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, установлених статтею 37 цього Кодексу.
За приписами частини 3 статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Частиною 4 статті 36 КАС України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Слід зазначити, що головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно із законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.
Варто зауважити, що жодна норма національного законодавства не визначає зміст нормативної конструкції "неупередженість (безсторонність) судді", а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості необхідно керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:
(і) "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
(іі) "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).
Європейський суд з прав людини в пункті 49 рішення у справі "Білуха проти України" вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно об`єктивного критерію цей суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункт 52 рішення у справі "Білуха проти України").
Наведені ОСОБА_2 у заяві про відвід колегії суддів Любчич Л.В., Жигилія С.П., Макаренко Я.М. аргументи стосуються процесуальних рішень суддів, прийнятих під час розгляду даної справи, зокрема, ухвали суду від 08.09.2026 про відкриття апеляційного провадження у справі, та свідчать про незгоду заявника з таким процесуальним рішенням суддів, що відповідно до зазначених вище імперативних положень частини 4 статті 36 КАС України не може бути визнано обґрунтованою підставою відводу.
Отже, аргументи, якими заявник мотивує свою заяву, не викликають обґрунтованих сумнівів в об`єктивності суддів, оскільки відсутні докази, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості судді як з погляду на "суб`єктивний критерій", так і з погляду на "об`єктивний критерій", сформульовані Європейським судом з прав людини.
Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій в ухвалі від 17.07.2020 у справі №826/11409/17.
Слід наголосити, що не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування певних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Водночас, відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Зі змісту заяви про відвід колегії суддів Любчич Л.В., Жигилія С.П., Макаренко Я.М. судом не встановлено наявних підстав для відводу колегії суддів, визначених ч. 1 ст. 36 КАС України.
Щодо твердження заявника про неможливість повторної участі суддів Макаренко Я.М. та Жигилія С.П. у розгляді цієї ж справи в розумінні ст. 37 КАС України, слід зазначити наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 37 КАС України суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах першої і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду апеляційної інстанції.
Таким чином, враховуючи приписи ч. 2 ст. 37 КАС України судді Макаренко Я.М. та Жигилія С.П. не мали б права брати участі у розгляді цієї справи лише у випадку скасування постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2026 року судом касаційної інстанції.
Як встановлено з матеріалів справи, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2025 року у справі №520/25664/25 позов ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Харківській області задоволено.
Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Харківській області щодо непроведення індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017-2019 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115.
Зобов`язано ГУ ПФУ в Харківській області здійснити з 01 березня 2025 року індексацію та перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 7763,17 грн на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2026 року рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2025 року залишено без змін.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2026 року ГУ ПФУ в Харківській області зобов`язано подати у місячний строк звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2025 року у справі №520/25664/25.
07 травня 2026 року до Харківського окружного адміністративного суду надійшов звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2025 року у справі №520/25664/25.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 19 травня 2026 року прийнято звіт ГУ ПФУ в Харківській області про виконання рішення у справі №520/25664/25.
Встановлено ГУ ПФУ в Харківській області новий строк для подання звіту про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2025 року у справі №520/25664/25 та зобов`язано ГУ ПФУ в Харківській області у строк протягом трьох місяців з дня отримання цієї ухвали подати звіт про виконання зазначеного судового рішення.
Клопотання ОСОБА_1 про накладення на начальника ГУ ПФУ в Харківській області штрафу залишено без задоволення.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду у складі колегії: головуючого судді: Перцової Т.С., суддів: Жигилія С.П. , Макаренко Я.М., від 07 липня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 19 травня 2026 року - без змін.
Не погодившись із зазначеними судовими рішеннями, ОСОБА_1 05 серпня 2026 року, звернулася з касаційною скаргою до Верховного Суду.
24 серпня 2026 року Верховний Суд постановив ухвалу, якою відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 19 травня 2026 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2026 року у справі №520/25664/25 за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
З огляду на наведене, відсутні підстави для застосування ч. 2 ст. 37 КАС України, оскільки відсутній факт нового розгляду справи після скасування постанови або ухвали суду апеляційної інстанції.
Окрім того, не ґрунтуються на приписах чинного законодавства твердження ОСОБА_1 про те, що колегія суддів не мала права відкривати провадження у справі до розгляду її заяви про відвід та про те, що колегія суддів мала зупинити провадження у справі, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 КАС України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 3 ст. 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Відповідно до ч. 4 ст. 40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Питання зупинення провадження врегульовані ст. 236 КАС України, а саме:
1. Суд зупиняє провадження у справі в разі:
1) смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи, ліквідації суб`єкта владних повноважень, іншого органу, а також злиття, приєднання, поділу, перетворення юридичної особи, які були стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво, - до встановлення правонаступника;
2) необхідності призначення або заміни законного представника сторони чи третьої особи - до вступу у справу законного представника;
3) об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду;
4) звернення обох сторін з клопотанням про надання їм часу для примирення, у тому числі шляхом медіації, - до закінчення строку, про який сторони заявили у клопотанні;
5) перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції;
6) прийняття рішення про врегулювання спору за участю судді - до припинення врегулювання спору за участю судді.
Суд має право зупинити провадження у справі в разі:
1) захворювання учасника справи, підтвердженого медичною довідкою, що перешкоджає прибуттю до суду, якщо його особиста участь буде визнана судом обов`язковою, - до одужання;
2) знаходження учасника справи у довгостроковому відрядженні, якщо його особиста участь буде визнана судом обов`язковою, - до повернення з відрядження;
3) перебування учасника справи на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі - до припинення перебування на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі;
4) призначення судом експертизи - до одержання її результатів;
5) перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції;
6) направлення судового доручення щодо збирання доказів - до надходження ухвали суду, який виконував доручення, про виконання доручення або неможливість виконання доручення;
7) звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави - до надходження відповіді від іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави на судове доручення про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів;
9) розгляду типової справи і оприлюднення повідомлення Верховного Суду про відкриття провадження у зразковій справі - до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі;
10) постановлення ухвали про тимчасове вилучення доказів державним виконавцем для дослідження судом - до закінчення виконавчого провадження з вилучення доказів для дослідження судом.
Отже, чинними приписами статей 40, 236 КАС України не передбачено такої підстави для зупинення провадження у справі як подання стороною заяви про відвід судді (колегії суддів).
Суд зауважує, що суди, відповідно до пункту 8 частини другої статті 236 КАС України мали право, а не обов`язок зупинити з цієї підстави провадження у справі лише до виключення вказаного пункту на підставі Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" № 460-IX від 15.01.2020, водночас, чинне процесуальне законодавство такої підстави для зупинення провадження у справі не містить.
Щодо твердження позивача про постановлення ухвали про відкриття провадження від 08.09.2026 неповноважним складом суду, суд зазначає, що на час постановлення ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 08.09.2026 про відкриття провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 25.08.2026 у колегії суддів була відсутня заява ОСОБА_1 про відвід суддів Макаренко Я.М. та Жигилія С.П.
Заява позивача про відвід суддів Макаренко Я.М. та Жигилія С.П. була передана колегії суддів 09.09.2026, що підтверджується копією журналу реєстрації вхідної кореспонденції від 08.09.2026 та у той же день була розглянута колегією суддів у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 40 КАС України.
Щодо часу постановлення ухвал від 08.09.2026 та 09.09.2026, слід вказати, що час, який вказує позивач, є часом отримання нею відповідних процесуальних документів у підсистемі «Електронний Суд», а не часом направлення вказаних документів судом. Водночас чинне процесуальне законодавство не встановлює обов`язкової вимоги щодо направлення судових рішень до Єдиного державного реєстру судових рішень виключно в межах робочого часу суду. З огляду на значне навантаження, пов`язане з розглядом справ у Другому апеляційному адміністративному суді, направлення судових рішень до Єдиного державного реєстру судових рішень здійснюється з урахуванням фактичної можливості та організаційних умов роботи суду, у тому числі пов`язаних з безпековими умовами, в яких перебуває місто Харків з початку повномасштабної війни. У зв`язку з цим, час направлення процесуальних документів до Єдиного державного реєстру судових рішень не може жодним чином свідчити про упередженість колегії суддів при розгляді даної справи.
Щодо твердження Бойко Н.Б. про порушення колегією судді приписів ч. 3 ст. 40 КАС України, варто зазначити таке.
Аналіз приписів ч. 3 та 4 ст. 40 КАС України дає підстави для висновку, що первинний розгляд заяви здійснює колегія суддів, у провадження якої надійшла справа.
У випадку якщо колегія суддів погодилася з наявністю підстав для відводу - така справа передається на повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
У випадку якщо колегія суддів не погодилася з наявністю підстав для відводу - така справа передається на вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.
У цьому випадку, як встановлено першим реченням ч. 3 ст. 40 КАС України, колегія суддів у складі: головуючого судді - Любчич Л.В., суддів - Жигилія С.П., Макаренко Я.М., яка розглядає справу, розглянула заяву позивача від 08.09.2026 про відвід суддів Макаренко Я.М. та Жигилія С.П., та дійшла висновку про його необґрунтованість, у зв`язку з чим, відповідно до приписів ч. 4 ст. 40 КАС України, питання про відвід здійснено суддею Другого апеляційного адміністративного суду Подобайло З.Г., яка не входить до складу суду, що розглядає справу.
Проаналізувавши викладені у заяві твердження та наведені доводи, можна дійти висновку про відсутність визначених процесуальним законом підстав для відводу суддів Любчич Л.В., Макаренко Я.М. та Жигилія С.П. у цій справі, оскільки заява не містить посилань на обставини, які за суб`єктивними чи об`єктивними критеріями виключають можливість участі суддів у розгляді цієї справи, відповідно до статей 36, 37 КАС України.
Будь-яких доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість суддів Любчич Л.В., Макаренко Я.М. та Жигилія С.П. у результаті розгляду цієї справи, або наявність обставин, які обґрунтовано викликають сумнів в їх неупередженості, із змісту доводів заяви про відвід не встановлено.
З огляду на наведене вище, вимоги поданої заяви ґрунтуються на власному тлумаченні положень КАС України та особистих припущеннях заявника, які не підтверджені жодними доказами.
Враховуючи викладене, оскільки підстави для відводу заявником належним чином не обґрунтовані та не доведені, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Любчич Л.В., Макаренко Я.М. та Жигилія С.П. від розгляду адміністративної справи № 520/25664/25 слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 36, 40 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Любчич Л.В., Макаренко Я.М. та Жигилія С.П. в адміністративній справі № 520/25664/25 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Семененко М.О.