Справа № 539/3619/26
Провадження № 2-о/539/152/2026
УХВАЛА
14 вересня 2026 року місто Лубни
Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді Пилипчука М. М.,
за участю секретаря судового засідання Берко О. С.,
розглянувши у приміщенні суду у відкритому судовому засіданні у місті Лубнах Полтавської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Лубенська державна нотаріальна контора, про встановлення факту родинних відносин, -
ВСТАНОВИВ:
У липні 2026 року ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Аваляна Є. В. звернулася до суду із заявою, у якій просить встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у селі Кибинці Миргородського району Полтавської області та помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Лубнах Полтавської області, є її рідним дідом по лінії матері. Обґрунтовуючи заяву, заявниця зазначала, що після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина за законом, вона як онука (спадкоємець п`ятої черги) прийняла спадщину, проте постановою державного нотаріуса від 03 липня 2024 року їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність документів, що підтверджують родинні відносини зі спадкодавцем. Установлення цього факту необхідне заявниці для оформлення права на спадщину після смерті діда.
Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 28 липня 2026 року прийнято до розгляду заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено на 09.00 год 26 серпня 2026 року.
Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 26 серпня 2026 року розгляд справи відкладено на 14.00 год 14 вересня 2026 року, визнано обов`язковою явку в судове засідання заявниці ОСОБА_1 (її представника) для надання особистих пояснень, а заяву про розгляд справи за відсутності заявниці та її представника залишено без задоволення.
Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 08 вересня 2026 року відмовлено у задоволенні заяви представника заявниці - адвоката Аваляна Є. В. про виклик свідка та участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні іншого суду; роз`яснено заявниці, що явка в судове засідання, призначене на 14.00 год 14 вересня 2026 року, визнана судом обов`язковою і залишається обов`язковою.
13 вересня 2026 року до суду надійшло клопотання представника заявниці - адвоката Аваляна Є. В. про залишення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин без розгляду. У поданому до суду клопотанні представник заявниці посилається на закріплений у статті 13 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) принцип диспозитивності цивільного судочинства та на пункт 5 частини першої статті 257 ЦПК України, який, на його думку, підлягає застосуванню у справах окремого провадження за процесуальною аналогією з урахуванням частини третьої статті 294 ЦПК України, і зазначає, що клопотання подане до початку розгляду справи по суті, а залишення заяви без розгляду не позбавить заявницю права повторного звернення до суду.
Заявниця ОСОБА_1 та її представник - адвокат Авалян Є. В. у судове засідання 14 вересня 2026 року не з`явилися, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, подали зазначене клопотання.
Представник заінтересованої особи - Лубенської державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, заяв і клопотань до суду не надходило.
Розглянувши клопотання та дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є диспозитивність (пункт 5 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Відповідно до частин першої та третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Отже, дії та воля особи, яка ініціювала судовий розгляд, визначають спрямованість процесуальної діяльності суду та її результати.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України). Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (пункт 5 частини другої статті 293 ЦПК України), зокрема справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами (пункт 1 частини першої статті 315 ЦПК України).
Відповідно до частини третьої статті 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Принцип диспозитивності поширюється також на інститут окремого провадження, а тому заявник не позбавлений права ініціювати залишення без розгляду поданої ним заяви, а суд - вирішити це питання за правилами пункту 5 частини першої статті 257 ЦПК України.
Застосування законодавцем у пункті 5 частини першої статті 257 ЦПК України словосполучення «позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву» спрямоване передусім на забезпечення принципів змагальності та меж судового розгляду у справах позовного провадження; відтак вирішення судом питання про залишення без розгляду заяви, що розглядається за правилами окремого провадження, за ініціативою самого заявника не залежить від того, чи розпочався розгляд справи по суті; залишення заяви без розгляду за ініціативою заявника є процесуальним правом останнього, при цьому причини, з яких заявник просить залишити заяву без розгляду, значення не мають, а саме це право є абсолютним і не залежить від думки інших учасників процесу.
За таких обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання та залишення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин без розгляду.
Відповідно до частини другої статті 257 ЦПК України особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись статтями 2, 13, 64, 257, 259, 260, 261, 293, 294, 315, 353 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Клопотання адвоката Аваляна Єрванда Володимировича про залишення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин без розгляду - задовольнити.
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Лубенська державна нотаріальна контора, про встановлення факту родинних відносин залишити без розгляду.
Роз`яснити ОСОБА_1 , що після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, вона має право звернутися до суду повторно.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Суддя М. М. Пилипчук