УХВАЛА
14 вересня 2026 року
м. Київ
справа №120/9601/26
адміністративне провадження № К/990/39638/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білак М.В.,
суддів: Жука А.В., Уханенка С.А.,
перевіривши касаційну скаргу Першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14 липня 2026 року, додаткове рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23 липня 2026 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2026 року у справі №120/9601/26 за позовом ОСОБА_1 до Першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання незаконною та скасування постанови, зобов`язання вчинити дії,
У С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання незаконною та скасування постанови, зобов`язання вчинити дії.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 26 червня 2026 року задоволено частково заяву позивача про забезпечення позову.
Позов забезпечено шляхом зупинення стягнення на підставі постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 №1397 від 04 квітня 2026 року, до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 120/9601/26.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 29 липня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 14 липня 2026 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1 від 23 червня 2026 року.
Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо передчасного подання виконавчого документа, який не набрав чинності (постанови №1397 від 04 квітня 2026 року) на примусове виконання до Першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1064,98 грн (одна тисяча шістдесят чотири гривні дев`яносто вісім копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1064,98 грн (одна тисяча шістдесят чотири гривні дев`яносто вісім копійок) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Додатковим рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 23 липня 2026 року задоволено частково заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1500 грн (одна тисяча п`ятсот гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1500 грн (одна тисяча п`ятсот гривень) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В іншій частині заявлених вимог відмовлено.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2026 року апеляційну скаргу Першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України залишено без задоволення, а додаткове рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23 липня 2026 року - без змін.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1000 грн (одна тисяча гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
24 серпня 2026 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14 липня 2026 року, додаткове рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23 липня 2026 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2026 року у справі №120/9601/26. Заявник просить скасувати:
- рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14 липня 2026 року в частині визнання протиправним та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1 від 23 червня 2026 року та стягнення судових витрат зі сплати судового збору в сумі 1064,98 грн за рахунок бюджетних асигнувань Першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України;
- додаткове рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23 липня 2026 року в частині стягнення з Першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на корсить ОСОБА_1 1500 грн витрат на професійну правничу допомогу;
- постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2026 року;
у разі неможливості ухвалення нового рішення на підставі наявних матеріалів, справу в оскаржуваній частині направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів зазначає таке.
Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують положення статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.
Щодо рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14 липня 2026 року.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Оскільки оскаржуване рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14 липня 2026 року не переглянуте по суті в апеляційному порядку, то воно не може бути оскаржене до суду касаційної інстанції.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За таких обставин, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14 липня 2026 року необхідно відмовити.
Щодо додаткового рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23 липня 2026 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2026 року.
Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються: підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.
Під час перевірки касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку та відсутнє посилання на відповідний пункт вказаної статті.
Верховний Суд зазначає, що касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування.
Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Проте, касаційна скарга не містить обґрунтувань у чому полягає порушенням судами першої та апеляційної інстанції норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Фактично відповідачем у касаційній скарзі наведені доводи щодо оскарження основного рішення суду першої інстанції у цій справі.
Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, натомість, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).
Верховний Суд також звертає увагу заявника на те, що відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуально го права.
Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
Пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Отже, касаційну скаргу Першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на додаткове рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23 липня 2026 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2026 року необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України.
Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи.
Керуючись статтею 248, 328, 330, пунктом 4 частини п`ятої статті 332, 333 КАС України,
У Х В А Л И В:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14 липня 2026 року у справі №120/9601/26 за позовом ОСОБА_1 до Першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання незаконною та скасування постанови, зобов`язання вчинити дії.
Касаційну скаргу Першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на додаткове рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23 липня 2026 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2026 року у справі №120/9601/26 за позовом ОСОБА_1 до Першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання незаконною та скасування постанови, зобов`язання вчинити дії повернути особі, яка її подала.
Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Судді М.В. Білак
А.В. Жук
С.А. Уханенко