Судові рішення

Ухвала № 139730544 у справі № 400/1053/25 від 14.09.2026

Ухвала від 14.09.2026 в адміністративній справі № 400/1053/25 (категорія «Податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних)»). Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду, суддя Хохуляк В.В.

Справа№ 400/1053/25
СудКасаційний адміністративний суд Верховного Суду
СуддяХохуляк В.В.
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяПодатку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних)
Дата ухвалення14.09.2026
Надійшло до реєстру15.09.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/139730544

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Текст рішення

УХВАЛА

14 вересня 2026 року

м. Київ

справа №400/1053/25

адміністративне провадження №К/990/40059/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.05.2026 у справі №400/1053/25 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимог про сплату боргу, рішень про застосування штрафних санкцій,

УСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Миколаївській області у якому просив визнати протиправними та скасувати:

податкове повідомлення-рішення №1664814292404 від 06.08.2024 про збільшення грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 254 094,80 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 43 056,78 грн.;

податкове повідомлення-рішення №1665814292404 від 06.08.2024 про збільшення грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб (військового збору) в сумі 619,93 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 55,65 грн.;

податкове повідомлення-рішення №1664614292404 від 06.08.2024 про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 61 368,00 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 15 342,00 грн.;

податкове повідомлення-рішення №1666814292404 від 06.08.2024 про застосування штрафних (фінансових) санкцій, згідно п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР (із змінами та доповненнями) на суму 489 046,85 грн.;

податкове повідомлення-рішення №1666514292404 від 06.08.2024 про збільшення грошового зобов`язання з військового збору на суму 21 174,56 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 3 588,06 грн.;

податкове повідомлення-рішення №1667214292404 від 06.08.2024 про застосування штрафних санкцій, згідно абзаців 1,2 п. 119.1 ст. 119 Податкового кодексу України в сумі 1020,00 грн.;

податкове повідомлення-рішення №1666314292404 від 06.08.2024 про застосування штрафних санкцій, згідно абзацу 1 п. 124.1 ст. 124 Податкового кодексу України в сумі 204,14 грн.;

податкове повідомлення-рішення №1666114292404 від 06.08.2024 про застосування штрафних санкцій, згідно абзаців 1,2 п. 121.2 ст. 121 Податкового кодексу України в сумі 1020,00 грн.;

вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-16232 від 30.07.2024 на суму 215 720,18 грн.;

рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за донарахуванням відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №[номер приховано] від 30.10.2024 на суму 92441,54 грн.;

вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-16235 від 30.07.2024 на суму 5500,00 грн;

рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно ненарахованих виплат №[номер приховано] від 30.07.2024 на суму 2750,00 грн.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.08.2025 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.05.2026, апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.08.2025 скасовано.

Ухвалено у справі постанову, якою визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 06.08.2024: №№1664814292404 про збільшення грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 254094,8 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 43056,78 грн., 1664614292404 про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 61368грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 15342 грн, 1666814292404 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення п.1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР на суму 489046,85 грн, 1666514292404 про збільшення грошового зобов`язання з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 21174,56 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 3588,06 грн, 1666114292404 про застосування штрафних санкцій за порушення абз.1, 2 п.121.2 ст.121 ПК України (ненадання до перевірки первинних документів, які підтверджують понесені витрати за січень-грудень 2019, липень-вересень 2020, банківські виписки по рахунку за період з 27.01.2022 по 18.12.2023) на суму 1020грн.; Визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 30.07.2024 №Ф-16232 на суму 215720,18 грн;

Визнано протиправним та скасовано рішення від 30.10.2024 №[номер приховано] про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення п.1 ч.2 ст.6, п.2 ч.1 ст.7, абз.3 ч.8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (заниження єдиного внеску за період з 01.01.2018 по 31.12.2023) на суму 92441,54 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у Миколаївській області 26.08.2026 звернулося з касаційною скаргою та клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження до Верховного Суду.

При вирішенні питання щодо поважності наведених заявником підстав пропуску строку касаційного оскарження суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої та другої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Керуючись частиною п`ятою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень з`ясовано, що постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.05.2026 була розглянута у порядку письмового провадження та набрала законної сили з моменту її прийняття.

Враховуючи викладене, останнім днем для звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в межах встановленого законом строку був день із датою 17.06.2026, в той час, як касаційну скаргу до Верховного Суду заявником подано 26.08.2026, що свідчить про пропуск встановленого законом процесуального строку на касаційне оскарження.

Згідно з пунктом 6 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються у разі необхідності - клопотання особи, що подає касаційну скаргу.

Зі змісту частин другої та третьої статті 329 КАС України вбачається, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження у разі його пропуску з поважних причин, крім визначених законом випадків.

Враховуючи викладене, пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність.

В обґрунтування поважності пропуску строку відповідач зазначає, що ухвалами Верховного Суду від 02.07.2026, 27.07.2026 та 19.08.2026 касаційні скарги Головного управління ДПС у Миколаївській області було повернуто, у зв`язку з тим, що у касаційній скарзі не викладені підстави для касаційного оскарження. Головне управління ДПС у Миколаївській області повторно звертається з касаційною скаргою з дотриманням вимог ч. 5 ст. 333 КАС України, оскільки касаційна карга подається в межах одного року.

Разом з тим, наведені відповідачем у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження підстави не можуть бути визнані судом поважними, з огляду на наступне.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Враховуючи викладене, особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановленому вказаним Кодексом порядку.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).

В свою чергу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (пункт 109 рішення у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» від 07.07.1989).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Повернення касаційної скарги (з причин неналежного її оформлення) не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну та не надає особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судових рішень.

Невиконання та неврахування вимог ухвали про повернення касаційної скарги не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну скаргу.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання, викладених відповідачем у заяві про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.

У випадку наявності інших підстав та доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у строк, визначений законом, відповідач має право звернутися до Верховного Суду з відповідною обґрунтованою заявою.

Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Проте, всупереч цим вимогам заявником до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору у визначеному законом розмірі.

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01.01.2025 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 3028,00 грн.

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI) за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, розмір судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з 01.01.2025 - не більше 60560,00грн).

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (в редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом - 2025) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Враховуючи наведене, скаржнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 16 956,80 грн та надати докази доплати судового збору.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду сплачується шляхом внесення або перерахування коштів за реквізитами:

Отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783

Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)

Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - [рахунок приховано]

Код класифікації доходів бюджету - 22030102

Найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055)

Призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.

Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною першою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи викладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого відповідач має усунути вказані недоліки та надати суду касаційної інстанції обґрунтовану заяву, вказавши підстави та надавши належні докази на підтвердження поважності підстав пропуску строку на касаційне оскарження та документ про сплату судового збору.

Керуючись статтями 248, 327, 329, 332, 359 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними підстави поновлення строку на касаційне оскарження.

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.05.2026 у справі №400/1053/25 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимог про сплату боргу, рішень про застосування штрафних санкцій залишити без руху.

Встановити особі, що подала касаційну скаргу, десятиденний строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Після усунення недоліків касаційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Р.Ф. Ханова

Судді Верховного Суду

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
19.08.2026 Ухвала № 139099014 Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
27.07.2026 Ухвала № 138521595 Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
02.07.2026 Ухвала № 137907869 Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
18.05.2026 Постанова № 136606248 без тексту П'ятий апеляційний адміністративний суд
13.05.2026 Ухвала № 136485841 без тексту П'ятий апеляційний адміністративний суд
25.11.2025 Ухвала № 132060867 без тексту П'ятий апеляційний адміністративний суд
07.10.2025 Ухвала № 130814549 без тексту П'ятий апеляційний адміністративний суд
25.08.2025 Рішення № 129726057 без тексту Миколаївський окружний адміністративний суд
18.03.2025 Ухвала № 125926032 без тексту Миколаївський окружний адміністративний суд
28.02.2025 Ухвала № 125508879 без тексту Миколаївський окружний адміністративний суд
11.02.2025 Ухвала № 125108246 без тексту Миколаївський окружний адміністративний суд