Справа №:755/11688/25
Провадження №: 2-п/755/82/26
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"11" вересня 2026 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючої судді - Марфіної Н.В.,
за участі секретаря - Лазоришин А.В.,
представника позивача - Зеленського А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за заявою відповідачки ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 18.09.2025 року у справі №755/11688/25 за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
у с т а н о в и в:
16.06.2026 року відповідачка ОСОБА_1 через засоби поштового зв`язку звернулась до суду із заявою про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 18.09.2025 року у справі №755/11688/25 за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, у якій просить постановити ухвалу про перегляд заочного рішення від 18.09.2025 року та призначити судове засідання з викликом сторін.
Вимоги заяви мотивовано тим, що 12.06.2026 року з сайту судової влади відповідачці стало відомо про наявність заочного рішення суду. Відповідачка зазначає, що їй не було відомо про судовий розгляд справи, будь-якої судової кореспонденції вона не отримувала, як і не отримувала копії заочного рішення суду. Ознайомившись з текстом судового рішення відповідачка вважає, що суд неправомірно стягнув із неї заборгованість за комунальні послуги. Відповідачка зазначає, що вона не отримувала копію ухвали суду про відкриття провадження у справі з копією позовної заяви та доданими до неї матеріалами, оскільки з 2003 року проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Конверт, який був направлений судом на її адресу повернувся до суду «за закінченням терміну зберігання». Оскільки відповідачка не отримувала копії позовної заяви, вона не мала можливості подати відзив на позовну заяву та скористатись іншими процесуальними правами. Відповідачка зазначає, що квартира по якій сформувався борг є неприватизованою, особовий рахунок був оформлений на ОСОБА_3 , яка померла у 2018 році. Сама відповідачка у квартирі не проживає з 2003 року і відповідно не користується житлово-комунальними послугами. Крім того, квартира обладнана лічильниками згідно даних яких і сплачувались фактично надані послуги. На теперішній час в квартирі проживає донька відповідачки і сплачує комунальні послуги відповідно до нарахувань по квитанціям. При розгляді справи слід перевірити розрахунки і нарахування здійснені позивачем. Судом не було встановлено факту нарахування заборгованості на кількість осіб. Саме по собі розміщення позивачем у газеті «Хрещатик» тексту договору про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води не свідчить про наявність договірних відносин між позивачем та відповідачкою. Необхідно встановити чи є відповідачка власником або співвласником квартири, чи користується вона комунальними послугами та з ким укладений договір про надання житлово-комунальних послуг. Заборгованість існувала до 2018 року, а на той час у квартирі проживала ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивачем не визначено статусу квартири не встановлено власників та співвласників. Суми заборгованості та періоду її виникнення позивачем не доведено. Суми заборгованості не підтверджені належними доказами. Також відповідачка вважає, що позивачем пропущений строк позовної давності.
Представник позивача в судовому засіданні заперечує проти задоволення заяви про перегляд заочного рішення та зазначає, що відповідачка зареєстрована у квартири, жодних звернень до позивача щодо неналежного надання послуг або відключення квартири від мереж не надходило.
Інші учасники справи в судове засідання не з`явились.
Суд, вивчивши зміст заяви про перегляд заочного рішення та додатки до неї, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що заява не підлягає до задоволення, з огляду на наступне.
Як убачається з матеріалів справи, 24.06.2025 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Ухвалою суду від 01.07.2025 року відкрите провадження у справі і призначений розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.
18.09.2025 року у справі ухвалене заочне рішення про задоволення позовних вимог.
Відповідачка ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про перегляд заочного рішення через засоби поштового зв`язку 16.06.2026 року.
Статтею 284 ЦПК України встановлено, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Ураховуючи дату ухвалення у справі заочного рішення (18.09.2025 року) та дату звернення відповідачки ОСОБА_1 до суду із заявою про його перегляд (16.06.2026 року), останньою пропущений процесуальний строк для подання заяви перегляд заочного рішення.
Водночас, матеріали заяви відповідачки ОСОБА_1 не містять клопотання про поновлення встановленого законом процесуального строку для подання заяви про перегляд заочного рішення, що є окремою та достатньої підставою для залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Аналіз наведеної норми цивільного процесуального закону свідчить про те, що скасування заочного рішення судом, який його ухвалив, можливе лише у випадку встановлення судом одночасно кількох обставин: відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин; докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Однак, у даному випадку, судом не встановлено наявності сукупності вказаних обставин, що свідчить про неможливість скасування заочного рішення суду.
Як вбачається з матеріалів справи, направлена на зареєстровану у встановленому порядку адресу відповідача ОСОБА_1 судова кореспонденція повернулись до суду без вручення адресату з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».
Згідно п. 82 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 року, рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу), а в разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з адресатом (одержувачем). У разі відсутності адресата (одержувача), будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка". Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого (реєстрованого) листа з позначкою "Судова повістка", працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за зазначеною адресою", яка засвідчується підписом зпроставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до суду.
Поштовий конверт, у якому на адресу відповідача ОСОБА_1 було надіслано судову кореспонденцію, містить позначку «судова повістка», натомість працівник поштового зв`язку в порушення вказаного п. 82 Правил помилково проставив відмітку у довідці про повернення кореспонденції «за закінченням терміну зберігання», замість вірної відмітки «адресат відсутній за вказаною адресою».
Однак наведене не змінює фактичних обставин про те, що повернення рекомендованого листа з позначкою «судова повістка» є поверненням з причини «адресат відсутній за вказаною адресою».
При цьому, відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, є належним повідомленням про наявний на розгляді суду спір відповідно до положень п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України.
Зі змісту заяви про перегляд заочного рішення і додатків до неї також, не вбачається посилань на докази, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.
Перелік засобів доказування визначений у ст. 76 ЦПК України.
Суд зазначає, що заочне рішення суду вже було предметом апеляційного перегляду за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 і за результатами такого перегляду, рішення суду першої інстанції залишене без змін.
Більшості доводів заяви про перегляд заочного рішення вже надав оцінку суд апеляційної інстанції, зокрема і стосовно дотримання позивачем строку позовної даності, тощо.
Наведені у заяві про перегляд заочного рішення посилання відповідача фактично є незгодою із рішенням суду першої інстанції, встановленими ним обставинами, наданою судом оцінкою доказам та застосованими до спірних відносин нормами законодавства, що є підставою для апеляційного оскарження рішення, а не для скасування заочного рішення суду, адже суд першої інстанції не має права скасовувати заочне рішення для надання іншої оцінки тим самим обставинам та доказам, що вже наявні у матеріалах справи, а інших належних доказів відповідач суду не надав.
Стосовно наданих доказів про смерть ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та реєстрацію у квартирі ОСОБА_5 суд зазначає, що споживачі є солідарними боржниками і кредитор має право звернутись до суду із позовом про стягнення боргу як з усіх солідарних боржників, так і з будь-якого солідарного боржника окремо на всю суму виниклої заборгованості.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 259-261, 284-288, 353-355 ЦПК України, суд, -
п о с т а н о в и в :
Заяву відповідачки ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 18.09.2025 року у справі №755/11688/25 за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Роз`яснити учасникам справи, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів від дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Повний текст ухвали суду складений 11.09.2026 року.
Суддя -