Справа №464/6473/26
пр № 2/464/3998/26
У Х В А Л А
14 вересня 2026 року м.Львів
Суддя Сихівського районного суду м.Львова Тімченко О.В., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення частки співвласників квартири у праві приватної спільної сумісної власності,
у с т а н о в и л а :
Адвокат Кость Я.Р. від імені та інтересах позивача через електронний кабінет звернулась до Сихівського районного суду м.Львова з вказаним позовом про у порядку цивільного судочинства, в якому просить:
визначити, що частки співвласників квартири АДРЕСА_1 сторін у праві приватної спільної сумісної власності на таку квартиру є рівними;
визначити за позивачем право власності на частку квартири (загальна площа 87 кв.м), розташованої по АДРЕСА_2 ;
визначити за відповідачем право власності на частку квартири (загальна площа 87 кв.м), розташованої по АДРЕСА_2 .
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено суддю Тімченко О.В.
Вивчивши матеріали позовної заяви, суддя дійшов наступного висновку.
За правилами цивільного процесуального законодавства позовна заява повинна відповідати вимогам, у ст.ст.175, 177 ЦПК України.
У силу положень ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як виснував Верховний Суд у постановах від 20 січня 2021 року у справі № 9901/258/20, від 23 лютого 2023 року у справі № 990/70/22, від 08 листопада 2023 року у справі № 120/969/23, (позивач) заявник складає та подає до суду (позовну) заяву, і саме на нього покладено процесуальним законодавством обов`язок її належного оформлення. Розгляд (позовної) заяви, яка складена без дотримання передбачених ЦПК України вимог, не передбачений положеннями процесуального законодавства.
Усупереч імперативним положенням цивільного процесуального законодавства позовна заява не містить:
не вказано відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти відповідача;
не зазначена дійсна ціна позову за правилами п.9 ч.1 ст.176 ЦПК України, адже дійсною вартістю нерухомого майна у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, а як наслідок неможливо визначити розмір судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір». Верховний Суд у постанові від 24 липня 2019 року у справі № 569/16812/17 зазначив, що позовні вимоги про визначення часток у спільній сумісній власності мають майновий характер, а в силу вимог п.10 ч.1 ст.176 ЦПК України у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог - загальною сумою всіх вимог;
не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви, доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності);
не додано документа про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Зокрема, за правилами ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Посилання сторони позивача на п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» (учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав звільняються від сплати судового збору, у зв`язку з цим позивачем не було сплачено судовий збір, є безпідставними, виходячи з наступного.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, особам з інвалідністю внаслідок війни та учасникам війни визначені у ст.ст.12, 13, 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
За вимогами ст.22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.
Суд, вирішуючи питання про звільнення від сплати судового збору особи, яка має статус ветерана війни, для правильного застосування норм ст.5 Закону України «Про судовий збір», має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Між тим, позов про визначення часток співвласників квартири у праві спільної сумісної власності не зачіпає обсяг соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином не стосується соціального і правового захисту позивача як особи, на яку поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а тому останній не звільняється від сплати судового збору.
Указане узгоджується з висновками, викладеними у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19, від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17, щодо застосування положень п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Нерелеватним є покликання позивача, який користується професійною правничою допомогою адвоката, на постанови Верховного Суду у справах № 825/934/18 від 22 березня 2019 року та № 620/2083/19 від 16 березня 2020 року, адже такі стосувалися пенсійних виплат.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Для виконання згаданих вимог позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу/представнику позивача на підставі ст.185 ЦПК України строк для усунення зазначених недоліків.
Керуючись ст.ст.185, 258, 260 ЦПК України, суддя
п о с т а н о в и л а:
Залишити позовну заяву без руху, надавши позивачу/представнику позивача строк протягом 10 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк заява буде вважатись неподаною та повертається зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Повна ухвала складена та підписана 14 вересня 2026 року.
Суддя Олена ТІМЧЕНКО