УХВАЛА
14 вересня 2026 року
м. Київ
cправа № 917/2276/25
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду
Вронської Г.О.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного сільськогосподарського підприємства "Решетилівський інкубатор" та ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Полтавської області (Ківшик О.В.)
від 19.05.2026
та на постанову Східного апеляційного господарського суду (Білоусова Я.О.,
Демідова П.В., Лакіза В.В.)
від 06.08.2026 (повний текст складений 17.08.2026)
у справі за позовом ОСОБА_2
до відповідачів: Приватного сільськогосподарського підприємства "Решетилівський інкубатор", ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5
про визначення розміру статутного капіталу та визначення часток у статутному капіталі
ВСТАНОВИВ:
1. ОСОБА_2 (надалі - Позивач) звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства "Решетилівський інкубатор" (далі - Відповідач 1, Скаржник 1), ОСОБА_1 (далі - Відповідач 2, Скаржник 2), ОСОБА_3 (далі - Відповідач 3), ОСОБА_4 (далі - Відповідач 4), ОСОБА_5 (надалі - Відповідач 5) про визначення розміру статутного капіталу Відповідача 1 у сумі 33 624,00 грн та визначення учасниками Приватного сільськогосподарського підприємства "Решетилівський інкубатор": ОСОБА_2 з часткою у статутному капіталі 20%, що складає 6 724,80 грн; Відповідача 2 з часткою у статутному капіталі 44,55%, що складає 14 980,16 грн; Відповідача 3 з часткою у статутному капіталі 11,81 %, що складає 3 973,01 грн; Відповідача 5 з часткою у статутному капіталі 11,82%, що складає 3 973,02 грн; Відповідача 4 з часткою у статутному капіталі 11,82%, що складає 3 973,01 грн.
2. Позов обґрунтовано незаконним вибуттям з володіння Позивача належної йому частки у статутному капіталі Відповідача 1 у розмірі 20% внаслідок прийняття рішення загальними зборами товариства про виключення його зі складу учасників, які в подальшому визнані недійсними в судовому порядку, прийняттям загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу та зміну часток учасників з порушенням його права на участь у відповідних загальних зборах.
3. Господарський суд Полтавської області рішенням від 19.05.2026, залишеним без змін Східним апеляційним господарським судом у постанові від 06.08.2026 у справі № 917/2276/25, позов задовольнив. Визначив розмір статутного капіталу Відповідача 1 у сумі 33 624,00 грн. Визначив Позивача учасником Відповідача з часткою у статутному капіталі 20%, що складає 6724,80 грн; Відповідача 2 з часткою у статутному капіталі 44,55%, що складає 14980,16 грн; Відповідача 3 з часткою у статутному капіталі 11,81 %, що складає 3973,01 грн; Відповідача 5 з часткою у статутному капіталі 11,82%, що складає 3973,02 грн; Відповідача 4 з часткою у статутному капіталі 11,82%, що складає 3973,01 грн.
4. 26 серпня 2026 року Відповідач 1 (Скаржник 1) та Відповідач 2 (Скаржник 2), із використанням підсистеми "Електронний суд", звернулись до Верховного Суду з касаційною скаргою (вступна та резолютивна частина) на рішення Господарського суду Полтавської області від 19.05.2026 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.08.2026 у справі № 917/2276/25.
5. 06 вересня 2026 року Відповідач 1 (Скаржник 1) та Відповідач 2 (Скаржник 2), із використанням підсистеми "Електронний суд", в межах строку на касаційне оскарження, звернулись до Верховного Суду з повним текстом касаційної скарги на рішення Господарського суду Полтавської області від 19.05.2026 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.08.2026 у справі № 917/2276/25, в якій просять скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 19.05.2026 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.08.2026 року у справі № 917/2276/25 та винести рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
6. Підставою касаційного оскарження Скаржники зазначили порушення норм матеріального та процесуального права та неправильне тлумачення закону.
7. Перевіривши матеріали касаційної скарги Скаржників Суд дійшов висновку, що її слід залишити без руху з наступних підстав.
8. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині 3 цієї статті.
9. Поряд з цим, за приписами частини 2 зазначеної статті підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
10. При цьому пунктом 5 частини 2 статті 290 ГПК України встановлено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
11. З огляду на наведене, при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 ГПК України, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити:
пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України - чітку вказівку на норму/норми (пункт, частину, статтю) права, яку, на його думку, невірно застосували суди першої та/або апеляційної інстанцій, навести постанову Верховного Суду (номер справи і дату її ухвалення), в якій викладено висновок щодо застосування саме цієї норми права, та яку не врахували суди при ухваленні оскаржуваних судових рішень;
пункт 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення;
пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.
У разі подання касаційної скарги з підстави, передбаченої пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 цього Кодексу. Якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. Якщо суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, повинно бути зазначено яке саме клопотання суд необґрунтовано відхилив про витребування, дослідження або огляд яких саме доказів або інше клопотання (заяву) щодо встановлення яких конкретно обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
12. У своїй касаційній скарзі Скаржники зазначили, що підставою касаційного оскарження рішення Господарського суду Полтавської області від 19.05.2026 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 06.08.2026 у справі № 917/2276/25 є порушення норм матеріального та процесуального права та неправильне тлумачення закону, без посилання на відповідний пункт (пункти) частини 2 статті 287 ГПК України.
13. Суд звертає увагу, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 статті 287 ГПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитися у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини 2 статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження.
14. Також, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
15. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
16. Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
17. Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
18. Згідно з підпунктом 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.
19. Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" унормовано, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною 2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
20. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше позовних вимог, судовий збір сплачується за кожну вимогу (абзац другий частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір").
21. За змістом касаційної скарги встановлено, що Відповідачі оскаржують судові рішення, якими задоволено позовні вимоги.
22. Предметом касаційного оскарження є дві позовні вимоги майнового характеру, а саме: про визначення розміру статутного капіталу у розмірі 33 624,00 грн та про визначення часток у статутному капіталі.
23. Оскільки у даній справі позов поданий у 2025 році, то для вирахування розміру сплати судового збору застосовується 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 3 028,00 грн, оскільки статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2025 року встановлений у розмірі 3 028,00 грн.
24. Оскільки 1,5% від ціни позову (33 624,00 грн) є менше ніж 1 прожитковий мінімум громадян, відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 3 028,00 грн.
25. Таким чином, за подання касаційної скарги кожен із Скаржників при її подачі повинен був сплатити судовий збір у розмірі по 9 689,60 грн (3 028,00 грн х 200% х 0,8х2), що в сумі становить 19 379,20 грн.
26. Однак, до касаційної скарги Скаржники додали платіжний документ про сплату судового збору на суму 13 312,00 грн. Таким чином, сума, яку необхідно доплатити з урахуванням вже сплаченого судового збору, становить 6 067,20 грн (19 379,00-13 312,00).
27. Згідно із частиною 2 статті 292 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
28. Відповідно до приписів частини 2 статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
29. З огляду на викладене, касаційна скарга Скаржника залишається без руху на підставі частини 2 статті 292 ГПК України із наданням строку, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали, для усунення недоліків шляхом:
- чіткого та конкретного зазначення підстави (підстав) касаційного оскарження із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини 2 статті 287 ГПК України та з належним її обґрунтуванням;
- надання Суду документів, що підтверджують сплату судового збору у розмірі 6 067,20 грн за подання касаційної скарги.
30. Згідно із частиною 4 статті 174 та частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.
Керуючись статтями 174, 234, 287, 292 ГПК України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "Решетилівський інкубатор" та ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Полтавської області від 19.05.2026 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.08.2026 у справі № 917/2276/25 залишити без руху.
2. Надати Приватному сільськогосподарському підприємству "Решетилівський інкубатор" та ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали, у спосіб, визначений у цій ухвалі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Г. Вронська