УХВАЛА
14 вересня 2026 року
м. Київ
Справа № 910/12953/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючої, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.07.2026 та рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2026 у справі
за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська бронетехніка"
про стягнення 3 101 293,94 грн
та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська бронетехніка"
до Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель"
про визнання недійсним пункту контракту,
ВСТАНОВИВ:
24.08.2026 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.07.2026 (повний текст складено 03.08.2026) та рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2026 у справі № 910/12953/25. Вказана касаційна скарга була подана 24.08.2026 через підсистему "Електронний суд".
У касаційній скарзі Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" викладені клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги та про здійснення розгляду справи в закритому судовому засіданні.
Перевіривши матеріали касаційної скарги Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель", Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.
Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Згідно із частиною 1 статті 4 зазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, що діяла на час подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір становив 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2025 встановлено у розмірі 3028,00 грн.
Як установив Верховний Суд, Державне підприємство Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" подало позовну заяву у 2025 році. Предметом позову Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" є вимоги майнового характеру про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська бронетехніка" 3 101 293,94 грн, з яких 2 471 555,21 грн пені та 629 738,73 грн процентів за користування коштами попередньої оплати.
Водночас Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська бронетехніка" подало зустрічний позов до суду у 2025 році. Предметом зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська бронетехніка" є вимога немайнового характеру про визнання недійсним підпункту 4 пункту 7.2 Контракту.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.05.2026, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.07.2026 у справі № 910/12953/25, первісний позов Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" задоволено частково. Вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська бронетехніка" на користь Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" 247 155, 52 грн пені, 629 738, 73 грн процентів за користування коштами попередньої оплати. У задоволенні решти вимог первісного позову відмовлено. У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська бронетехніка" відмовлено.
Державне підприємство Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" у касаційній скарзі просить Суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2026 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.07.2026 у справі № 910/12953/25 в частині відмови в позові та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" повністю; в іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2026 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.07.2026 у справі №910/12953/25 - залишити без змін.
Таким чином, скаржник не погоджується із постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.07.2026 та рішенням Господарського суду міста Києва від 19.05.2026 у справі № 910/12953/25 у частині відмови в задоволенні позовних вимог майнового характеру Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" на суму 2 224 399,69 грн.
Згідно з підпунктом 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час звернення з касаційною скаргою) за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною 2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відповідно до частини 4 статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі, якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Оскільки скаржник оскаржує судове рішення в частині відмови у стягненні грошових коштів у розмірі 2 224 399,69 грн, то відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" 1,5 % ціни позову становить 33 366,00 грн.
Отже, скаржник мав сплатити судовий збір за подання касаційної скарги на оскаржувані судові рішення в розмірі 53 385,60 грн, розрахованому за формулою: 33 366,00 грн х 200 % х 0,8, де: 33 366,00 грн - 1,5 % від суми вимог, рішення щодо яких оскаржуються; 200 % - ставка судового збору за подання касаційної скарги; 0,8 - коефіцієнт для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Проте скаржник не додав до касаційної скарги документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Натомість у касаційній скарзі Державне підприємство Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" заявило клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги у справі № 910/12953/25.
Обгрунтовуючи клопотання про відстрочення сплати судового збору, Державне підприємство Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" зазначає, що сплата судового збору в такому значному розмірі при подачі касаційної скарги позивачем, який є державним підприємством Міністерства оборони України, як єдина національна агенція, що забезпечує централізовану закупівлю товарів, робіт і послуг, під час військового стану, може призвести до негативних наслідків для підприємства та Держави в цілому, зокрема зриву виконання інших державних контрактів та зовнішньоекономічних контрактів, предметом яких є поставка товарів військового призначення для забезпечення потреб та оборони Держави.
Розглянувши клопотання Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги, Верховний Суд зазначає таке.
Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" визначено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Звільнення від сплати судового збору, відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру з підстав, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", є повноваженням суду, який вирішує питання щодо відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).
Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а повноваження суду на власний розсуд (за наявності передбачених законом умов) звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір) (подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12.03.2021 у справі № 912/1061/20).
Разом із тим особа, яка заявляє відповідне клопотання, зокрема, про відстрочення сплати судового збору, повинна надати докази того, що її майновий стан об`єктивно перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому порядку.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ у справі "Княт проти Польщі" (Kniat v. Poland) від 26.07.2005, пункт 44; рішення ЄСПЛ у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі"(Jedamski and Jedamska v. Poland) від 26.07.2005, пункти 63, 64).
Надавши оцінку доводам скаржника, колегія суддів дійшла висновку, що вони не підтверджують об`єктивну неможливість сплатити судовий збір на момент звернення з касаційною скаргою.
Згідно із частиною 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Верховний Суд зазначає, що при зверненні з вимогою, зокрема, про відстрочення сплати судового збору необхідним є надання актуальної та комплексної інформації про фактичний майновий стан заявника. Проте скаржник не надав доказів, які би підтверджували реальну фінансову неспроможність сплатити судовий збір у передбаченому законодавством розмірі.
У зв`язку з наведеним клопотання Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги задоволенню не підлягає.
Відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України в разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Згідно із частиною 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Отже, для усунення недоліків касаційної скарги Державному підприємству Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" необхідно подати до суду касаційної інстанції докази сплати судового збору в установленому законом порядку та розмірі, а саме в розмірі 53 385,60 грн, за реквізитами, що зазначені на офіційному сайті Верховного Суду в розділі "Судовий збір".
У разі невиконання у встановлений законом строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.
Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що відповідно до частини 9 статті 42 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу, мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у задоволенні клопотання Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги у справі № 910/12953/25.
2. Касаційну скаргу Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.07.2026 та рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2026 у справі № 910/12953/25 залишити без руху та надати скаржнику строк на усунення недоліків протягом десяти днів із дня вручення цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуюча Н. О. Багай
Судді Т. Б. Дроботова
Ю. Я. Чумак