Судові рішення

Ухвала № 139746101 у справі № 754/8630/18 від 11.09.2026

Ухвала від 11.09.2026 у цивільній справі № 754/8630/18 (категорія «Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі)»). Суд: Касаційний цивільний суд Верховного Суду, суддя Шипович Владислав Володимирович.

Справа№ 754/8630/18
СудКасаційний цивільний суд Верховного Суду
СуддяШипович Владислав Володимирович
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяСправи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі)
Дата ухвалення11.09.2026
Надійшло до реєстру16.09.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/139746101

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Текст рішення

УХВАЛА

11 вересня 2026 року

м. Київ

справа № 754/8630/18

провадження № 61-7474ск26

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 08 липня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 грудня 2025 року у справі

за позовом ОСОБА_2 , правонаступником якого є ОСОБА_3 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Схід Фінанс», ОСОБА_4 , третя особа - державний реєстратор - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бадахов Юрій Назірович, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, витребування майна з чужого незаконного володіння,

особа, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

01 червня 2026 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 08 липня

2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 грудня 2025 року (повний текст постанови складено 24 квітня 2026 року) у справі

№ 754/8630/18.

Ухвалою Верховного Суду від 23 червня 2026 року касаційну скаргу залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків, шляхом надання суду:

- доказів, які підтверджують обставини, що зазначені заявником як підстави для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, з урахуванням відомостей підсистеми Електронний суд наведених в ухвалі;

- обґрунтування розміру сплаченого судового збору за подану касаційну скаргу з урахуванням ціни позову (вартості спірного нерухомого майна) та, у разі необхідності, надання документу про доплату судового збору.

Залишаючи касаційну скаргу без руху Верховний Суд зокрема вказав, що повний текст оскарженої постанови апеляційного суду складено 24 квітня

2026 року. За відомостями підсистеми Електронний суд ОСОБА_1 та його представник - адвокат Карапетян А. Р. мають зареєстровані електронні кабінети, до яких постанова Київського апеляційного суду від 24 грудня

2025 року була доставлена 28 квітня 2026 року, що суперечить доводам скарги про те, що ОСОБА_1 не отримував копію постанови Київського апеляційного суду від 24 грудня 2025 року.

У липні 2026 року представник ОСОБА_1 , адвокат Карапетян А. Р., подав заяву про усунення недоліків касаційної скарги, в якій повідомив, що постанову апеляційного суду було доставлено до його електронного кабінету 01 травня 2026 року, а касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня отримання цієї постанови. Причини розбіжностей в датах зафіксованих в підсистемі Електронний суд, йому невідомі.

Оскільки наявні в розпорядженні суду та повідомлені адвокатом відомості не узгоджувались між собою і потребували додаткової перевірки, Верховний Суд звернувся до технічного адміністратора підсистеми Електронний суд з метою з`ясування дати доставки оскарженої постанови апеляційного суду в електронні кабінети ОСОБА_1 та адвоката Карпетяна А. Р.

Листом від 24 липня 2026 року ДП «Інформаційні судові системи» повідомило зокрема таке: «…документ «Відправлено до ЄДРСР. Судовий розгляд в апеляційній інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції (скасовано судове рішення повністю або частково ухвалено у відповідній частині нове рішення)» (507631c653ff24a3e[номер приховано]a76f3) від «2026-04-25» по справі

№ 754/8630/18 (провадження № 22-ц/824/10666/2025), що перебуває в провадженні Київського апеляційного суду, у вигляді HTML-файлу, надійшов до підсистеми ЕС «2026-04-28 03:21».

Повідомлення про надходження вказаного документу до кабінету користувача ЕС «Седов Андрій Миколайович» було направлено «2026-04-28 03:25». Сповіщення про надходження вказаного документу на електронну адресу зазначеного учасника справи було направлено «2026-04-28 03:26».

Повідомлення про надходження вказаного документу до кабінету користувача ЕС «Карапетян Армен Рафікович» було направлено «2026-04-28 03:25». Сповіщення про надходження вказаного документу на електронну адресу зазначеного учасника справи не було направлено по причині зазначення користувачем в профілі адреси електронної пошти, яка не працює ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Документ «Надсилання постанови суду №754/8630/18/88084/2026 від 27.04.2026» (019de4004a70761994c39f2da4debbf5) від «2026-04-27» по справі

№ 754/8630/18 (провадження № 22-ц/824/10666/2025), що перебуває в провадженні Київського апеляційного суду, надійшов до підсистеми ЕС

«2026-05-01 14:45».

Крім того Київським апеляційним судом до кабінету було направлено ще чотири документи з назвою «Надсилання постанови суду №754/8630/18/88084/2026 від 27.04.2026», які надійшли до підсистеми ЕС відповідно 2026-04-27 12:15, 2026-04-27 12:15, 2026-04-27 12:15, 2026-05-01 14:45, які мають у вигляді вкладень від 1-го до 2-х pdf-файлів».

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Отже, враховуючи інформацію надану ДП «Інформаційні судові системи», як технічним адміністратором підсистеми Електронний суд, постанова Київського апеляційного суду від 24 грудня 2025 року була доставлена в електронний кабінет ОСОБА_1. 28 квітня 2026 року, як і було зазначено в ухвалі Верховного Суду від 23 червня 2026 року.

Ухвалою Верховного Суду від 27 липня 2026 року визнано неповажними наведені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на касаційне оскарження рішення Деснянського районного суду м. Києва від 08 липня

2021 року та постанови Київського апеляційного суду від 24 грудня 2025 року і продовжено строк для усунення недоліків касаційної скарги, які мали бути усунені шляхом наведення інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження та надання доказів на підтвердження наявності таких підстав.

У серпні 2026 року через підсистему Електронний суд представник

ОСОБА_1 - адвокат Карапетян А. Р. подав заяву про усунення недоліків касаційної скарги, в якій посилається на те, що ОСОБА_1 , в період з 20 по 30 квітня 2026 року перебував у службовому відрядженні у м. Одесі, що вплинуло на своєчасність перевірки інформації, яка надходить до електронного кабінету в підсистемі Електронний суд. Крім того вважає, що суд встановив факт не отримання адвокатом Карапетяном А. Р. оскарженої постанови апеляційного суду 28 квітня 2026 року, а отже зі змістом цієї постанови адвокат міг ознайомитись лише 30 квітня 2026 року після її опублікування в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Крім того вважає, що факт повторного надсилання постанови апеляційним судом 01 травня 2026 року через підсистему Електронний суд свідчить про те, що ця постанова не була доставлена 28 квітня 2026 року.

Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) щодо справедливого судового розгляду.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини

(далі - ЄСПЛ) вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (справа «Олександр Шевченко проти України» рішення від 26 квітня 2007 року, справа «Трух проти України» рішення від 14 жовтня 2003 року).

У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

У рішенні від 29 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України» ЄСПЛ визначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.

ЄСПЛ у рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип остаточності судового рішення.

Надаючи оцінку наведеним заявником підставам для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, Верховний Суд дійшов висновку про недоведеність ОСОБА_1 поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень у справі № 754/8630/18.

Постановою Київського апеляційного суду від 24 грудня 2025 року апеляційну скаргу адвоката Карапетяна А. Р. в інтересах ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 08 липня

2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 грудня 2021 року в частині позовних вимог про скасування державної реєстрації права власності за ОСОБА_1 на квартиру

АДРЕСА_1 скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову в позові. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 4 228,80 грн.

Повний текст постанови апеляційного суду складено 24 квітня 2026 року.

За відомостями підсистеми Електронний суд, ОСОБА_1 та його

представник - адвокат Карапетян А. Р. мають зареєстровані електронні кабінети, до яких постанова Київського апеляційного суду від 24 грудня

2025 року була доставлена 28 квітня 2026 року.

Факт доставки постанови суду до електронних кабінетів ОСОБА_1 та його

представника - адвоката Карапетян А. Р. підтвердив технічний адміністратор підсистеми Електронний суд, ДП «Інформаційні судові системи» у своєму листі від 24 липня 2026 року.

Тлумачення адвокатом цього листа державного підприємства як такого, що підтверджує факт недоставлення йому постанови апеляційного суду 28 квітня 2026 року є помилковим, оскільки за змістом листа ДП «Інформаційні судові системи» повідомлення про надходження постанови апеляційного суду до кабінету користувача підсистеми Електронний суд Карапетяна А. Р. було направлено 28 квітня 2026 року о 03.25 годині. Натомість сповіщення про надходження вказаного документу на електронну адресу зазначеного учасника справи не було направлено по причині зазначення користувачем (тобто самим адвокатом) в профілі адреси електронної пошти, яка не працює.

Верховний Суд в ухвалі від 27 липня 2026 року не встановлював факт неотримання адвокатом Карпетяном А. Р. оскарженої постанови апеляційного суду в підсистемі Електронний суд 28 квітня 2026 року, як помилково вважає представник заявника.

За змістом частини шостої статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є зокрема день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Таким чином повний текст постанови Київського апеляційного суду

від 24 грудня 2025 року вважається врученим ОСОБА_1 28 квітня

2026 року.

Водночас касаційну скаргу подано 01 червня 2026 року, тобто більш ніж через тридцять днів після вручення заявнику оскарженої постанови апеляційного суду.

Доводи заявника щодо перебування ОСОБА_1 , як заступника директора з юридичних питань ТОВ «Преміум Індастрі Груп» у службовому відрядженні в м. Одесі в період з 20 по 30 квітня 2026 року, не змінюють порядку обчислення строків визначених статтею 390 ЦПК України, не підтверджують наявність поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження та не перешкоджали поданню касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня отримання повного тексту оскарженої постанови апеляційного суду.

ОСОБА_1., який був представлений адвокатом, мав зважати на наслідки пропуску строку на касаційне оскарження.

Колегія суддів дійшла висновку, що підстави, якими заявник обґрунтовує причини пропуску строку на касаційне оскарження, є неповажними, не пов`язані з діями чи бездіяльністю суду або технічними несправностями ЄСІКС, не вказують на наявність об`єктивних обставин, які б перешкоджали поданню касаційної скарги у визначений законом строк та не можуть бути підставами для поновлення строку на касаційне оскарження у справі

№ 754/8630/18.

З цих підстав у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами (частина перша статті 44 ЦПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником в строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.

Керуючись статтями 2, 12, 44, 272, 390, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними наведені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на касаційне оскарження рішення Деснянського районного суду м. Києва від 08 липня 2021 року та постанови Київського апеляційного суду від 24 грудня 2025 року у справі № 754/8630/18.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду

м. Києва від 08 липня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 грудня 2025 року у справі № 754/8630/18.

Копію ухвали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Шипович О. М. Осіян Н. Ю. Сакара

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
27.07.2026 Ухвала № 138502206 Касаційний цивільний суд Верховного Суду
23.06.2026 Ухвала № 137606391 без тексту Касаційний цивільний суд Верховного Суду
24.12.2025 Постанова № 136023791 без тексту Київський апеляційний суд
22.04.2025 Ухвала № 126784240 без тексту Київський апеляційний суд
09.04.2025 Постанова № 126538788 без тексту Касаційний цивільний суд Верховного Суду
09.04.2025 Окрема думка № 126538659 без тексту Касаційний цивільний суд Верховного Суду
02.04.2025 Ухвала № 126361726 без тексту Касаційний цивільний суд Верховного Суду
21.01.2025 Ухвала № 124644230 без тексту Київський апеляційний суд
29.11.2024 Ухвала № 123444951 без тексту Київський апеляційний суд
26.11.2024 Ухвала № 123410485 без тексту Касаційний цивільний суд Верховного Суду
23.10.2024 Ухвала № 122512480 без тексту Київський апеляційний суд
08.10.2024 Ухвала № 122224209 без тексту Київський апеляційний суд
07.08.2024 Ухвала № 120921730 без тексту Київський апеляційний суд
05.08.2024 Ухвала № 120807302 без тексту Київський апеляційний суд
03.06.2024 Ухвала № 119532775 без тексту Київський апеляційний суд
29.12.2023 Ухвала № 116050085 без тексту Київський апеляційний суд
05.12.2023 Ухвала № 115451854 без тексту Київський апеляційний суд
14.11.2023 Ухвала № 114904647 без тексту Касаційний цивільний суд Верховного Суду
09.11.2023 Ухвала № 114831819 без тексту Київський апеляційний суд
21.09.2023 Ухвала № 113721620 без тексту Касаційний цивільний суд Верховного Суду