УХВАЛА
15 вересня 2026 року
м. Київ
справа № 179/1097/23
провадження № 61-11384ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Литвиненко І. В., розглянувши питання про прийняття до розгляду касаційної скарги першого заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 15 листопада 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 05 серпня 2026 року у справі за позовом керівника Новомосковської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Чернеччинської сільської ради Самарівського району Дніпропетровської області до ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації речового права власності та зобов`язання повернути земельні ділянки,
ВСТАНОВИВ:
28 серпня 2026 року перший заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури через підсистему «Електронний суд» надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 15 листопада 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 05 серпня 2026 року у зазначеній справі.
Оскаржену постанову суд апеляційної інстанції ухвалив 05 серпня 2026 року, повний текст постанови складено 13 серпня 2026 року, касаційну скаргу надіслано через підсистему «Електронний суд» 28 серпня 2026 року, тобто в межах строку
на касаційне оскарження.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом
до розгляду та не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження, з огляду на наступне.
У статті 392 ЦПК України встановлені вимоги щодо форми і змісту касаційної скарги.
Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору
у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До касаційної скарги заявником додано документ, що підтверджує сплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 55 827,20 грн, однак це не підтверджує сплату судового збору заявником у повному розмірі.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму
для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року,
в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Зважаючи на те, що позов було подано у червні 2023 року, судовий збір підлягає сплаті за ставками, встановленими законом станом на 01 січня 2023 року.
Станом на 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб
був встановлений у розмірі 2 684,00 грн.
Підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову,
але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб ( 2 684,00 грн) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
(939 400,00 грн).
Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України
«Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру,
яка подана юридичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб
(2 684,00 грн).
Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір»
за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Відповідно до підпункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається, зокрема, у позовах про визнання права власності на майно
або його витребування - вартістю майна.
Згідно з підпунктом 9 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно,
що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі
№ 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) зазначено, що «майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення
майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить
про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову
(пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року
у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18). Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці.
Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці».
Майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами (стаття 190 ЦК України).
Отже вимоги у цій справі про зобов`язання повернути земельні ділянки мають майновий характер.
Оскільки із поданої касаційної скарги та оскаржених судових рішень
не вбачається ціни позову станом на день його подання (відсутнє визначення вартості нерухомого майна - земельних ділянок, розташованих в с. Гупалівка Новомосковського (Магдалинівського) району Дніпропетровської області
з кадастровими номерами: [номер приховано]:02:006:0026, площею 0,1083 га; [номер приховано]:02:006:0046, площею 0,0932 га; [номер приховано]:02:006:0024, площею
0,0932 га; [номер приховано]:02:006:0027, площею 0,0678 га; [номер приховано]:02:006:0030, площею 0,0713 га; [номер приховано]:02:006:0043, площею 0,071 га; [номер приховано]:02:006:0031, площею 0,07 га; [номер приховано]:02:006:0037, площею 0,1102 га; [номер приховано]:02:006:0041, площею 0,0932 га; [номер приховано]:02:006:0036, площею
0,1094 га; [номер приховано]:02:006:0033, площею 0,0853 га; [номер приховано]:02:006:0028, площею 0,1094 га), тому неможливо визначити розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви за вимогу майнового характеру, у зв`язку з чим заявник при сплаті судового збору має підтвердити відповідність такої сплати належними доказами (позовна заява з визначеною ціною позову, майнова оцінка спірного нерухомого майна або інші належні докази).
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою
цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина третя статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
Отже, розмір судового збору за подання касаційної скарги у цій справі становить
за вимоги немайнового характеру - 51 532,80 грн (2 684,00 грн х 12 (12 немайнових вимог) х 200 % х 0,8), за вимогу майнового характеру - 1,5 % від вартості спірного нерухомого майна помноженого на 200 % помноженого на коефіцієнт 0,8.
На підтвердження сплати (доплати) судового збору заявнику необхідно надати
до суду документ, що підтверджує сплату ним судового збору за подання касаційної скарги, з урахуванням суми уже сплаченого судового збору у розмірі 55 827,20 грн,
або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду
у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК
у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, ЄДРПОУ - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) [рахунок приховано], ККДБ - 22030102, найменування податку, збору, платежу - «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
За таких підстав заявник не дотримав у повному обсязі вимоги процесуального закону щодо форми та змісту касаційної скарги.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення указаних недоліків.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу першого заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 15 листопада 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 05 серпня 2026 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І. В. Литвиненко