Справа № 127/28481/25
Провадження № 2/127/8975/26
У Х В А Л А
Іменем України
15 вересня 2026 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Бойко В.М., розглянувши цивільну справу №127/28481/25 за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та визнання права власності,-
В С Т А Н О В И В:
У провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває цивільна справа №127/28481/25 за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та визнання права власності.
У межах цієї справи ухвалою судді Бойка В.М. від 20.05.2026 року в задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_4 про повернення позовної заяви ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та визнання права власності - відмовлено. Цивільну справу №127/28481/25 за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та визнання права власності, передано на розгляд за підсудністю до Вінницького районного суду Вінницької області (вулиця Володимира Винниченка, 29, м. Вінниця, 21000).
Постановою Вінницького апеляційного суду від 03.09.2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 20 травня 2026 року скасовано, а справу направлено до Вінницького міського суду Вінницької області для продовження розгляду.
09.09.2026 року справа повторно надійшла до провадження судді Бойка В.М.
Таким чином, у межах цієї справи суддею вже було надано правову оцінку процесуальним передумовам її розгляду, що призвело до припинення руху справи на відповідній стадії. Надалі вказана процесуальна позиція стала предметом перегляду судом апеляційної інстанції та була визнана такою, що не відповідає вимогам процесуального закону.
Не погоджуючись із ухвалою суду від 20.05.2026 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, а саме речення другого ч.1 ст. 30 ЦПК України, просить оскаржувану ухвалу скасувати, а справу повернути до Вінницького міського суду Вінницької області для подальшого розгляду. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що відповідно до звіту про експертну грошову оцінку ринкова вартості двох земельних ділянок, які знаходяться на території с. Березина Вінницького району, складає 1 625 004,00 грн., а відповідно до звіту про незалежну оцінку нежитлових будівель та споруд, які знаходяться на земельній ділянці площею 0, 312 га за адресою: АДРЕСА_1 складає 10 602 993,00 грн. Вказує, що клопотання її представника про проведення судово-оціночної будівельно-технічної експертизи суд не розглянув, експертизу не призначив, та ринкову вартість об`єкта незавершеного будівництва з господарськими будівлями та спорудами не визначив.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 03.09.2026 року апеляційну скаргу задоволено, ухвалу суду першої інстанції скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
З огляду на те, що зазначені процесуальні аспекти безпосередньо пов`язані з можливістю подальшого розгляду спору по суті, їх попередня оцінка судом першої інстанції та подальше скасування відповідного процесуального рішення можуть об`єктивно сприйматися сторонами як такі, що створюють ризик повторного формування позиції щодо тих самих обставин.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо існують інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості або об`єктивності.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Piersack v. Belgium», «De Cubber v. Belgium» та ін.), безсторонність суду оцінюється за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.
При цьому за об`єктивним критерієм визначальним є не лише фактична відсутність упередженості, а й те, чи забезпечує суд достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості з точки зору розумного та поінформованого спостерігача.
За таких обставин подальший розгляд справи тим самим складом суду може об`єктивно сприйматися сторонами як повторне здійснення оцінки процесуальних передумов розгляду спору, що вже були предметом перевірки судом апеляційної інстанції.
З огляду на необхідність забезпечення не лише фактичної безсторонності суду, а й її зовнішнього прояву, що є складовою гарантії справедливого судового розгляду відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, з метою збереження довіри до суду та усунення будь-яких потенційних сумнівів у неупередженості при подальшому розгляді справи, суд вважає за необхідне заявити самовідвід.
Відповідно до частин першої та дев`ятої статті 40 ЦПК України питання про самовідвід судді вирішується постановленням ухвали суду.
Керуючись статтями 36, 37, 40, 260 ЦПК України,
У Х В А Л И В:
Заяву судді Вінницького міського суду Вінницької області Бойка В.М. про самовідвід у цивільній справі №127/28481/25 за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та визнання права власності - задовольнити.
Цивільну справу №127/28481/25 передати до канцелярії Вінницького міського суду Вінницької області для повторного автоматизованого розподілу між суддями відповідно достатті 33 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя: