ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
31 серпня 2026 року Справа №160/16468/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Тулянцевої І.В., розглянувши заяву представника позивача - адвоката Стрикуна Андрія Сергійовича про зміну способу та порядку виконання судового рішення по справі №160/16468/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-
УСТАНОВИВ:
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, в розмірі, збільшеному до 100000,00 грн. (сто тисяч гривень) за кожний повний місяць пропорційно періоду лікування після отримання травми, перебування на реабілітації та у відпустці за станом здоров`я за періоди його перебування на стаціонарному лікуванні у зв`язку з бойовим травмуванням, пов`язаним із захистом Батьківщини за період з дати поранення 01.10.2022 по дату прибуття з лікування 04.01.2023.
Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 в розмірі, збільшеному до 100000,00 грн. (сто тисяч гривень) за кожний повний місяць пропорційно періоду лікування позивача після травми, перебування на реабілітації та у відпустках за станом здоров`я за період з дати поранення 01.10.2022 року по дату прибуття з лікування 04.01.2023 року, з урахуванням раніше виплачених коштів.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні, передбаченої п.2 ст. 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в порядку та розмірах, встановлених "Порядком та умовами виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби", затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.2014 №460, виходячи з вислуги позивача 03 роки 07 місяців 16 днів у календарному обчисленні.
Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні, передбачену п.2 ст. 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", виходячи з розміру грошового забезпечення, на яке позивач мав право на дату звільнення з військової служби, а також вислуги ОСОБА_1 03 роки 07 місяців 16 днів у календарному обчисленні.
Визнано протиправною відмову Військової частини НОМЕР_1 в наданні ОСОБА_1 довідки про вартість речового майна, що належить до видачі ОСОБА_1 .
Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 видати ОСОБА_1 довідку про вартість речового майна, що належить до видачі позивачу.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу у розмірі 1500,00 грн. (одна тисяча п`ятсот грн. 00 коп.).
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.04.2024 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2023 року у справі №160/16468/23.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2023 року набрало законної сили 15.04.2024 року.
Виконавчі листи по справі №160/16468/23 були направлені засобами поштового зв`язку на адресу представника позивача - адвоката Стрикуна Андрія Сергійовича - вул. Женевська, 17-Б, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., 50031.
29.07.2024 року до суду повернулось поштове повідомлення №060[телефон приховано] з відміткою про вручення від 23.07.2024 року.
19 серпня 2026 року до суду через підсистему "Електронний суд" надійшла заява від представника позивача - адвоката Стрикуна Андрія Сергійовича, в якій останній просив:
Змінити спосіб виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.12.2023 у адміністративній справі №160/16468/23 шляхом стягнення з відповідача - Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь позивача ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 в розмірі, збільшеному до 100000,00 грн. (сто тисяч гривень) за кожний повний місяць пропорційно періоду лікування позивача після травми, перебування на реабілітації та у відпустках за станом здоров`я за період з дати поранення 01.10.2022 року по дату прибуття з лікування 04.01.2023 року, з урахуванням раніше виплачених коштів, у сумі 57829,02 грн. (п`ятдесят сім тисяч вісімсот двадцять дев`ять гривень 02 копійки) та одноразової грошової допомоги при звільненні, передбачену п.2 ст. 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", виходячи з розміру грошового забезпечення, на яке позивач мав право на дату звільнення з військової служби, а також вислуги ОСОБА_1 03 роки 07 місяців 16 днів у календарному обчисленні, у сумі 22570,07 грн. (двадцять дві тисячі п`ятсот сімдесят гривень 07 копійок).
Заява обґрунтована тим, що після набрання законної сили судовим рішенням та отримання позивачем виконавчих листів у справі №160/16468/23, на адресу органу ДКСУ було надіслано заяву про стягнення витрат позивача на правничу допомогу, визначених у судовому рішенні в розмірі 1500,00 грн. В цій частині рішення суду виконане, а вказана сума 1500,00 грн. була перерахована ОСОБА_1 . На адресу органу державної виконавчої служби була надіслана заява про відкриття виконавчих проваджень. 10.09.2024 Центрально-міським відділом державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) були відкриті виконавчі провадження за №№75988512, 75989285, 75989052. Виконавче провадження №75988512 стосується зобов`язання боржника нарахувати та виплатити стягувачу додаткову винагороду, передбачену Постановою КМУ №168 від 28.02.2022, на виконання рішення суду у справі №160/16468/23. Виконавче провадження №75989285 стосується зобов`язання боржника нарахувати та виплатити стягувачу одноразову грошову допомогу при звільненні, на виконання рішення суду у справі №160/16468/23. Виконавче провадження №75989052 стосується зобов`язання боржника видати стягувачу довідку про вартість речового майна, що належить до видачі, на виконання рішення суду у справі №160/16468/23. Зважаючи на те, що рішення суду боржником не виконувалось з посиланням на відсутність фінансування, представником стягувача був надісланий адвокатський запит на адресу Командувача Сухопутних військ ЗСУ, який відносно командира військової частини НОМЕР_1 є розпорядником бюджетних коштів вищого рівня. Протягом 2025 року за невиконання рішення суду у справі №160/16468/23 стосовно Військової частини НОМЕР_1 було винесено 6 (шість) постанов державного виконавця про накладення штрафів. Таким чином, незважаючи на вжиті заходи, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.12.2023 в адміністративній справі №160/16468/23 залишається невиконаним протягом майже двох з половиною років з дня набрання законної сили.
Відповідно до ч. 2 ст. 378 КАС України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Ухвалою суду від 21 серпня 2026 року заяву представника позивача - адвоката Стрикуна Андрія Сергійовича по справі №160/9782/25 прийнято до розгляду та призначено розглянути в судовому засіданні 31 серпня 2026 року о 09:15 год.
26 серпня 2026 року до суду через підсистему "Електронний суд" надійшла заява від представника позивача - адвоката Стрикуна Андрія Сергійовича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції при розгляді заяви про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення по справі №160/16468/23.
Ухвалою суду від 28 серпня 2026 року у задоволенні заяви представника позивача - адвоката Стрикуна Андрія Сергійовича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції при розгляді заяви про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення по справі №160/16468/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.
28 серпня 2026 року до суду через підсистему "Електронний суд" надійшла заява від представника позивача - адвоката Стрикуна Андрія Сергійовича про розгляд заяви про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення по справі №160/9782/25 без участі позивача та представника позивача.
Учасники справи повідомлялись про день та час розгляду заяви, однак у судове засідання представники сторін не з`явились.
Враховуючи, що неявка у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду заяви, поданої в порядку ст. 378 КАС України, не перешкоджає судовому розгляду, суд ухвалив продовжити розгляд заяви за відсутності учасників справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За приписами ч.ч. 1-2 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, дійшов висновку про задоволення подання з таких підстав.
Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом.
Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 КАС України.
Разом з тим, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень" від 21.11.2024 № 4094-IX, який набрав чинності 19.12.2024, були внесені суттєві зміни до положень статті 378 КАС України, зокрема й у частині зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Так, відповідно до змісту частин 1, 3 статті 378 КАС України (у редакції Закону №4094- IX, що діє з 19.12.2024), за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.
Отже, з 19.12.2024 ст. 378 КАС України доповнено самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, серед іншого, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили; при чому зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.
У цій категорії справ зміна способу і порядку виконання рішення можлива шляхом зміни "зобов`язання здійснити виплату" на "стягнення коштів із державного органу боржника".
Статтею 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 р. №3-рп/2003).
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже судом встановлено, що листом Військової частини НОМЕР_1 від 20.06.2026 року №5669 повідомлено, що на виконання рішення Дніпропетровською окружного адміністративною суду від 29.12.2023 року по адміністративній справі №160/16468/23 начальником фінансово-економічної служби Військової частини НОМЕР_1 надано копії довідок- розрахунків додаткової винагороди за періоди перебування на стаціонарному лікуванні, згідно якої ОСОБА_1 нараховано до виплати 57829,03 грн та одноразової грошової допомоги при звільненні у сумі 22570,07 грн. Заявку на фінансування надіслано до Центрального фінансово-економічного управління КСВ, після виконнаня якої можливе виконання рішення суду.
Сторонами не заперечується, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2023 року у справі №160/16468/23 проведено перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 та внаслідок проведеного перерахунку обліковується заборгованість у розмірі 57829,03 грн з виплати додаткової винагороди за періоди перебування на стаціонарному лікуванні та у розмірі 22570,07 грн з виплати одноразової грошової допомоги при звільненні.
Таким чином, враховуючи вимоги ч. 3 статті 378 КАС України (у редакції Закону №4094-IX, що діє з 19.12.2024), суд дійшов висновку, що наявні підстави для зміни способу і порядку виконання рішення суду від 29 грудня 2023 року по справі №160/16468/23 на стягнення з Військової частини НОМЕР_1 на користь позивача перерахованих доплат у загальному розмірі 80399,09 грн.
Слід зазначити, що вказані вище приписи чинного законодавства свідчать, що судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок.
Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Тобто, в будь-якому разі, судове рішення, ухвалене на користь позивача, має бути виконане.
З огляду на викладене, а також враховуючи відсутність доказів повного виконання Військовою частиною НОМЕР_1 рішення суду від 29 грудня 2023 року по справі №160/16468/23, суд дійшов висновку про задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 205, 248, 256, 293, 370, 378 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Заяву представника позивача - адвоката Стрикуна Андрія Сергійовича про зміну способу та порядку виконання судового рішення по справі №160/16468/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.
Змінити спосіб і порядок виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2023 року у справі №160/16468/23 із зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 в розмірі, збільшеному до 100000,00 грн. (сто тисяч гривень) за кожний повний місяць пропорційно періоду лікування позивача після травми, перебування на реабілітації та у відпустках за станом здоров`я за період з дати поранення 01.10.2022 року по дату прибуття з лікування 04.01.2023 року, з урахуванням раніше виплачених коштів та одноразової грошової допомоги при звільненні, передбаченої п.2 ст.15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", виходячи з розміру грошового забезпечення, на яке позивач мав право на дату звільнення з військової служби, а також вислуги ОСОБА_1 03 роки 07 місяців 16 днів у календарному обчисленні на стягнення з Військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 в розмірі, збільшеному до 100000,00 грн. (сто тисяч гривень) за кожний повний місяць пропорційно періоду лікування позивача після травми, перебування на реабілітації та у відпустках за станом здоров`я за період з дати поранення 01.10.2022 року по дату прибуття з лікування 04.01.2023 року, з урахуванням раніше виплачених коштів та одноразової грошової допомоги при звільненні, передбаченої п.2 ст. 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", виходячи з розміру грошового забезпечення, на яке позивач мав право на дату звільнення з військової служби, а також вислуги ОСОБА_1 03 роки 07 місяців 16 днів у календарному обчисленні у загальному розмірі 80399,09 грн на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ).
Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до положень ст. 256 КАС України та може бути оскаржена у строк та порядок, встановлений ст.ст.295- 297 КАС України.
Суддя І.В. Тулянцева