ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
14 вересня 2026 року Справа №160/25740/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кисельова Є.О., перевіривши матеріали позову адвоката Косточки Сергія Олеговича в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -
УСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов адвоката Косточки Сергія Олеговича (далі - представник позивача, Косточка С.О.) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач, ВЧ НОМЕР_2 ), з такими вимогами:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 25 лютого 2022 року по 19 травня 2023 року включно без визначення посадового окладу й окладу за військовим званням шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з додатками 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 25 лютого 2022 року по 19 травня 2023 року включно, визначивши посадовий оклад та оклад за військовим званням шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня відповідного року: 2 481 грн у 2022 році та 2 684 грн у 2023 році - на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з додатками 1 і 14 до Постанови № 704, із застосуванням передбачених цими додатками правил округлення, з урахуванням фактичних посад, військових звань і часу служби, з пропорційним обчисленням за період з 25 по 28 лютого 2022 року та з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 у межах зазначеного перерахунку перерахувати та виплатити всі належні позивачу щомісячні основні й додаткові види грошового забезпечення та всі одноразові виплати, розмір яких прямо або опосередковано залежав від посадового окладу, окладу за військовим званням, їх суми або місячного грошового забезпечення, незалежно від назви та періодичності виплати, у тому числі надбавку за вислугу років, надбавку за особливості проходження служби, премію, надбавку за службу в умовах режимних обмежень, допомогу для оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та інші належні, призначені, нараховані або виплачені у спірному періоді допомоги, компенсації й одноразові виплати; виплатити всю різницю з урахуванням раніше виплачених сум та з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів на всі суми недоплаченого щомісячного грошового забезпечення та інших доходів регулярного характеру за кожний місяць у періоді з 25 лютого 2022 року по 19 травня 2023 року - за весь час затримки з місяця, наступного за місяцем, у якому відповідний дохід мав бути виплачений, по місяць його фактичної виплати включно, відповідно до Закону України № 2050-III та Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159.
Ухвалою суду від 28.08.2026 позовну заяву залишено без руху. Запропоновано позивачу (його представнику) протягом п`яти календарних днів з дати отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду: позовної заяви, оформленої з дотриманням вимог статті 160, 161 КАС України, з урахуванням висновків суду, доказів відповідного порушення відповідачем прав, свобод або інтересів позивача, з доказами надіслання іншим учасникам справи.
07.09.2026 від представника позивача на виконання вимог ухвали суду від 28.08.2026 надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Позивачем усунуто недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.
Позовна заява відповідає вимогам статей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).
Частинами першою, другою статті 79 КАС України закріплено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Відповідно до частини четвертої статті 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї (частина перша статті 80 КАС України).
Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу (частина третя статті 80 КАС України).
Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду (частина шоста статті 80 КАС України).
Згідно з частиною дев`ятою статті 80 КАС України у разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Частина четверта статті 9 КАС України закріплює, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи
З метою виконання обов`язку, покладеного на суд частиною четвертою статті 9 КАС України, щодо офіційного з`ясування всіх обставин у справі, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання представника позивача, а також з власної ініціативи витребувати від відповідача письмові докази, на підставі яких суд має встановити наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують позовні вимоги, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи
Адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин (пункт 20 статті 4 КАС України).
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно із пунктом 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Частиною третьою статті 257 КАС України встановлено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з частиною першою статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Частиною п`ятою статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Таким чином, виходячи з наведених в статті 257 КАС України критеріїв, з огляду на предмет спору в даній справі, з урахуванням вимог статей 259, 260, 262 КАС України, суддя вважає за необхідне здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Керуючись статтями 5, 9, 12, 19, 20, 32, 160, 161, 168, 171, 174, 175, 256, 260, 261, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
ПОСТАНОВИВ:
Відкрити провадження у справі за позовною заявою адвоката Косточки Сергія Олеговича в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
Справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Встановити відповідачу строк для подання через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» зі скріпленням електронним підписом учасника справи (його представника) відзиву на позовну заяву (відзиву) і всіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду) разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів, - п`ятнадцять днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.
Зобов`язати відповідача протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» зі скріпленням електронним підписом учасника справи (його представника) належним чином засвідчені копії:
- довідку про проходження військової служби ОСОБА_1 у Військовій частині НОМЕР_1 ;
- довідку про грошове забезпечення ОСОБА_1 за період з 25.02.2022 по 19.05.2023 із зазначенням окремо всіх складових грошового забезпечення (щомісячних основних, щомісячних додаткових та одноразових додаткових видів грошового забезпечення) у кожному місяці та грошовий атестат (у разі наявності);
- письмові відомості щодо розміру прожиткового мінімуму, з якого ОСОБА_1 обчислювались посадовий оклад та оклад за військове звання у період з 25.02.2022 по 19.05.2023;
- інших документів, які стосуються предмету спору.
Запропонувати:
- позивачу подати до суду відповідь на відзив протягом п`яти днів з дня отримання копії відзиву та доданих до нього документів разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) відповідачу копії відповіді на відзив та доданих до неї документів;
- відповідачу подати до суду заперечення протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив та доданих до неї документів разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії заперечення та доданих до них документів.
Роз`яснити учасникам справи, що розгляд справи по суті буде розпочато через тридцять днів після відкриття провадження у справі, а справу буде розглянуто без виклику учасників справи в судове засідання (у порядку письмового провадження) протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Нагадати сторонам, що згідно з частинами другою-п`ятою статті 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Попередити сторони, що відповідно до частини дев`ятої статті 79 КАС України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Справа розглядатиметься суддею Кисельовою Є.О. одноособово.
Копію ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі надіслати учасникам справи разом з витягом про їхні процесуальні права та обов`язки, встановлені статтями 44, 47 КАС України.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо цієї справи в мережі Інтернет за вебадресою сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України http://court.gov.ua/fair/sud1270/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Здійснювати розгляд (формування та зберігання) справи у змішаній (паперова та електронна) формі.
Суддя Є.О. Кисельова