Ухвала № 139760079 у справі № 761/10625/24 від 14.09.2026

Головуючий у суді першої інстанції: Пономаренко Н.В

У Х В А Л А

14 вересня 2026 року місто Київ

справа № 761/10625/24

провадження № 22-ц/824/13150/2026

Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Стрижеуса А. М., вирішуючи питання про прийняття апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 28 листопада 2025 року справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Електромережі», третя особа ОСОБА_2 про захист прав споживачів, визнання дій незаконними та стягнення моральної шкоди, а також за позовом третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Електромережі», третя особа ОСОБА_1 про захист прав споживачів, визнання дій незаконними, зобов`язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 28 листопада 2025 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ПрАТ «ДТЕК Київські Електромережі», третя особа ОСОБА_2 про захист прав споживачів, визнання дій незаконними та стягнення моральної шкоди відмовлено.

Позов третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_2 до ПрАТ «ДТЕК Київські Електромережі», третя особа ОСОБА_1 про захист прав споживачів, визнання дій незаконними, зобов`язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди, - задовольнити частково.

Визнано незаконними дії ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» щодо відключення від електропостачання 11.10.2023 приміщення будинку, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Зобов`язано ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» відновити постачання електричної енергії приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

В іншій частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, 27 серпня 2026 року ОСОБА_1 через відділ прийому громадян Київського апеляційного суду подав до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, текст якої містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

В обґрунтування підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження вказує про те, що не був присутнім під час проголошення рішення 28 листопада 2025 року.

В судовому засіданні від 28 листопада 2025 року, суд першої інстанції не ухвалював оскаржуване рішення суду, більш того не проголошував навіть його скорочений текст (вступну та резолютивну частини) у відповідності до вимог ст. 268 ЦПК України, який було оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень тільки 03.12.2025 року. Зазначене підтверджується звукозаписом судового засідання від 28.11.2025р., відомостями з ЄДРСР про надання загального доступу скороченого (вступної та резолютивної частин) рішення суд від 28.11.2025 року, змістом заяв позивача про порушення строків складання повного рішення від 05.01.2026р. та 02.03.2026р (додатки 1-3).

У порушення порядку ухвалення, проголошення та вручення рішення суду, передбачені ст.ст. 259, 268 та 272 ЦПК України, суд першої інстанції склав повний текст рішення від 28.11.2025 року тільки 12.03.2026 року, про що зазначено у тексті оскаржуваного рішення. При цьому, суд, не зважаючи на заяви позивача про порушення строків складання повного рішення від 05 січня 2026 року та 02 березня 2026 року, у яких він просив повідомити його засобами телефонного зв`язку про дату складання повного рішення і можливості його отримання під розписку безпосередньо в суді, не вчинив жодних дій зазначених позивачем у заяві, більш того не надіслав його копії в порядку та строки встановлені ч. 5 ст. 272 ЦПК України.

Копію оскаржуваного рішення видано на руки позивачу безпосередньо в суді 29 квітня 2026 року, про що свідчить відповідна розписка, долучена до матеріалів справи, а також дата засвідчення копії примірника оскаржуваного рішення.

Отже, порушення позивачем процесуального строку на подання апеляційної скарги, в першу чергу зумовлено діями суду першої інстанції, а саме зволіканням зі складенням його повного тексту, неповідомлення позивача про дату складання повного тексту рішення суду і можливість його отримання в суді у відповідності до заяв позивача від 05 січня 2026 року та 02 березня 2026 року, а також не надсилання його копії на адресу позивача в порядку та строки, встановлені ст. 272 ЦПК України.

В другу чергу, через складну ситуацію в країні у зв?язку зі зброєною агресією російської повітряними тривогами внаслідок ракетних та дронових ударів по місту Київ та необхідності перебування в укритті (загальновідомі обставини), через що реалізувати право на подання апеляційної скарги на оскаржуване рішення суду в межах строку, встановленого п.2 ч. 2 ст. 354 ЦПК України (від дня отримання повного тексту оскаржуваного рішення) виявилось неможливим, цей строк не є достатнім в умовах сьогодення.

Сукупність вказаних обставин свідчить про те, що процесуальний строк на оскарження рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 28 листопада 2025 пропущений ним з поважних причин, а тому він має бути поновлений.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч.2 ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були врученні у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Частиною 3 цієї статті передбачено, що строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 358 цього Кодексу.

Встановлено, що оскаржуване рішення Шевченківського районного суду м. Києва ухвалено 28 листопада 2025 року. Повний текст рішення складений 12 березня 2026 року.

Повний текст оскаржуваного рішення ОСОБА_1 отримав 29 квітня 2026 року, що підтверджується розпискою яка містить в матеріалах справи (том 1, а.с. 249 ). Останнім днем подання апеляційної скарги, відповідно до ст. 354 ЦПК України, є 29 травня 2026 року.

Апеляційна скарга подана до Київського апеляційного суду через засоби поштового зв`язку апеляційну скаргу 27 серпня 2026 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує про те, що оскаржуване рішення отримав лише 29 квітня 2026 року в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва, при цьому, апеляційна скарга подана 27 серпня 2026 року майже через чотири місяці після отримання копії рішення, тобто з пропуском на апеляційне оскарження, встановленого п.1 ч.2 ст. 354 ЦПК України

Підстави на які посилається заявник суд не може визнати поважними, оскільки отримавши оскаржуване рішення 29 квітня 2026 року з апеляційною скаргою звернувся лише 27 серпня 2026 року.

Крім того, посилання ОСОБА_1 як на підставу для поновлення строку на апеляційне оскарження складну ситуацію в країні у зв?язку зі зброєною агресією російської повітряними тривогами внаслідок ракетних та дронових ударів по місту Київ та необхідності перебування в укритті, суд не може визнати поважними.

Відповідно до Закону України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено відповідний Указ Президента України від 24 лютого 2022 оку № 64/2022, яким у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

У період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність (частина перша статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»).

Надалі воєнний стан неодноразово продовжувався та триває на теперішній час.

Водночас продовження процесуальних строків до його закінчення спричинить порушення стабільності суспільних відносин, адже унеможливить, зокрема, набрання законної сили судовими рішеннями.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16 березня 2023 року у справі № 600/6840/21-а.

Введення на території України воєнного стану не зупиняє перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення (продовження) процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення (продовження) такого строку.

Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для продовження процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Зазначене відповідає висновку, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2022 року у справі № 990/115/22.

Відповідно до ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою, в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

Отже, оскільки апеляційна скарга на рішення суду подана поза межами процесуального строку на апеляційне оскарження, підстави на які посилається заявник визнані судом не поважними, тому суд вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без руху, надавши строк десять днів з дня вручення цієї ухвали - для подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення строку.

Виходячи з наведеного, апеляційну скаргу необхідно залишити без руху, а скаржнику - надати строк для усунення недоліків, попередивши, що в разі невиконання даної ухвали, апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернута відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України.

На підставі викладеного, ст. ст.185,356,357 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 28 листопада 2025 року - залишити без руху з наданням строку для усунення недоліків, викладених у мотивувальній частині ухвали, протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Роз`яснити особі, яка подає апеляцій скаргу, що у випадку невиконання вимог ч.3 ст. 357 ЦПК України у відкритті апеляційного провадження може бути відмовлено.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: А.М. Стрижеус