ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
14 вересня 2026 року м. Дніпро справа № 160/5575/26
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Юрко І.В. (доповідач),
суддів: Сафронової С.В., Білак С.В., розглянувши матеріали справи за апеляційною скаргою Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 червня 2026 року у справі №160/5575/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВ МЕТАЛ ГРУП» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
В С Т А Н О В И В :
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2026 року апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишено без руху у зв`язку з необхідністю подання до Третього апеляційного адміністративного суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску такого строку та наданням доказів на їх підтвердження.
Вказаною ухвалою встановлено строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги - п`ять днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Копія ухвали суду надіслана в електронний кабінет скаржника та отримана ним 21.08.2026 року о 19.32 год..
26.08.2026 року до апеляційного суду від скаржника надійшло клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги.
В обґрунтування клопотання скаржник зазначає, що вже подавав апеляційну скаргу в межах строку на апеляційне оскарження, проте вказана скарга повернута судом апеляційної інстанції у зв`язку з несплатою судового збору.
Зазначає, що повернення скарги не позбавляє права на повторне звернення до апеляційного суду.
Крім того, скаржник посилається на введення в Україні воєнного стану у зв`язку зі збройною агресією рф та на публікації в засобах масової інформації про ракетні удари та атаки безпілотними літальними апаратами по території Дніпропетровської області в липні-серпні 2026 року, внаслідок чого його співробітники перебували в укритті, що ускладнювало роботу у штатному режимі.
Суд вважає, що вказане клопотання задоволенню не підлягає, з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
В пункті 46 рішення Європейського суду з прав людини «Устименко проти України» (№32053/13) зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обґрунтованого рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.
Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа Сандерс проти Іспанії» визначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання («Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» №11681/85).
Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
З матеріалів справи вбачається, що скаржник отримав копію рішення 17 червня 2026 року та подавав апеляційну скаргу 15 липня 2026 року в межах строку апеляційного оскарження.
Проте вказана апеляційна скарга повернута скаржнику ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2026 року у зв`язку з несплатою судового збору.
Вдруге апеляційна скарга подана скаржником 11 серпня 2026 року, тобто з пропуском строку апеляційного оскарження.
Не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, слід зазначити, що таке право не є безумовним. Це обґрунтовується змістом частини 8 статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з апеляційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої апеляційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судове рішення.
Недотримання особою вимог процесуальних норм щодо форми та змісту апеляційної скарги та доданих до неї документів за загальним правилом не є підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження. Це правило ще в більшій мірі стосується суб`єкта владних повноважень, щодо якого презюмується, що в його розпорядженні є достатньо засобів, зокрема організаційного характеру, для виконання покладених завдань. Як вже зазначено, попередня апеляційна скарга Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків була повернута через її невідповідність вимогам процесуальних норм щодо порядку звернення зі скаргою, не сплачено судовий збір, в тому числі і впродовж строку усуення недоліків апеляційної скарги.
Неналежна організація процесу з оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб та невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення апеляційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику такої скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження, а відтак, не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Щодо наведених скаржником в клопотанні посилань на воєнний стан та обстріли території Дніпропетровської області, колегія суддів зазначає, що надані скаржником публікації стосуються загальної обстановки в регіоні в цілому і не містять відомостей про те, яким чином конкретно ці події перешкоджали саме скаржнику вчинити конкретну процесуальну дію у визначений судом строк.
Європейський Суд з прав людини в рішенні у справі «Перес де Рада Каванілес проти Іспанії» зазначає, що право на доступ до суду, не є абсолютним; воно підлягає обмеженням, дозволеним за змістом, зокрема, коли умови прийнятності скарги визначені, оскільки за своєю природою вона потребує регулювання з боку держави, яка користується певною свободою розсуду в цьому відношенні.
Посилання скаржника на відсутність коштів для своєчасної сплати судового збору за подання апеляційної скарги, на думку колегії суддів, є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції зазначає, що неналежне використання наданих процесуальних прав не може визнаватись судом як поважна причина пропуску процесуального строку, а відтак зазначені скаржником причини пропуску строку апеляційного оскарження є неповажними.
Таким чином, скаржником будь-яких поважних причин пропуску строку апеляційного оскарження не зазначено та судом апеляційної інстанції не встановлено.
Станом на час постановлення цієї ухвали строк для усунення недоліків апеляційної скарги, встановлений ухвалою суду про залишення апеляційної скарги без руху, сплинув і скаржник не зазначив поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи викладене, керуючись статтею 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У Х В А Л И В :
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 червня 2026 року у справі №160/5575/26.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий - суддя І.В. Юрко
суддя С.В. Сафронова
суддя С.В. Білак