УХВАЛА
15 вересня 2026 року
м. Київ
справа №420/15918/25
адміністративне провадження №К/990/40138/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білак М.В.,
суддів - Єресько Л.О., Жука А.В.,
перевірив касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Домущі Василя Сергійовича на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2026 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2026 року у справі №420/15918/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,
У С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області, у якому просив:
- скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області №1065 від 30 квітня 2025 року «Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських відділу поліції №4 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області» в частині застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення із служби в поліції капітана поліції ОСОБА_1 (00128139) заступника начальника сектору превенції ВП №4 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області;
- скасувати наказ ГУНП в Одеській області від 06 травня 2025 року №525 о/с «По особовому складу»;
- поновити на службу капітана поліції ОСОБА_1 (00128139) заступника начальника сектору превенції ВП №4 ОРУП №1 ГУНП з 06 травня 2025 року;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області заробітну плату за час вимушеного прогулу з дня звільнення з 06 травня 2025 року по день поновлення на службі та судові витрати.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 23 травня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено, що справа розглядатиметься за правилами загального позовного провадження.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2026 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2026 року, відмовлено у задоволенні позовної заяви.
Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, представник позивача звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Ухвалами Верховного Суду від 11 червня 2026 року та від 06 липня 2026 року касаційну скаргу повернуто особі, яка її подала на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв`язку з незазначенням у касаційній скарзі належних доводів та обґрунтувань щодо підстав оскарження судового рішення.
26 серпня 2026 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» втретє надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Домущі Василя Сергійовича на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2026 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2026 року у справі №420/15918/25. Заявник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить повністю скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, винести нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 .
Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху з огляду на таке.
Відповідно до частин першої, другої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу (частина третя статті 329 КАС України).
Частиною п`ятою статті 251 КАС України встановлено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ухвалена 29 квітня 2026 року у відкритому судовому засіданні. Повне судове рішення складено 18 травня 2026 року. Касаційна скарга втретє надійшла до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» 24 серпня 2026 року, тобто з пропуском строку, передбаченого статтею 329 КАС України.
До касаційної скарги скаржником додано клопотання, у якому представник просить поновити Бевзу Ю.І. строк на касаційне оскарження та відкрите касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 . В обґрунтування клопотання зазначено, що ухвалою Верховного Суду від 06 липня 2026 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Домущі Василя Сергійовича на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2026 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2026 року у справі №420/15918/25 повернуто особі, яка її подала. Як вбачається з роз`яснення резолютивної частини ухвали Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 06 липня 2026 у справі №420/15918/25 повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Скаржник втретє звертається до суду з касаційною скаргою та просить взяти до уваги наявність підстав для поновлення строку касаційного оскарження і розглянути касаційну скаргу.
Вирішуючи клопотання скаржника про поновлення строків на касаційне оскарження, колегія суддів виходить з такого.
Приписами статті 44 КАС України встановлено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п`ятої цієї статті).
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку касаційного оскарження, а також належного оформлення касаційної скарги.
Колегія суддів зауважує, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов`язку надавати докази до суду та доводи ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов`язаний з об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.
Поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з касаційною скаргою, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом касаційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення.
Суд, розглянувши клопотання представника позивача про поновлення строку касаційного оскарження, дійшов висновку, що зазначені підстави пропуску строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними.
Невиконання скаржником вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Та обставина, що повернення касаційної скарги не позбавляє повторного звернення до суду також не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків, встановлених для цього, а у Суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.
Суд звертає увагу скаржника, що чинне законодавство України не передбачає зупинення процесуального строку у разі звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою та повернення такої касаційної скарги.
Щодо посилання скаржника на введення воєнного стану в Україні, Суд зазначає, що введення воєнного стану також не зупинило перебіг процесуальних строків у судових справах.
Крім того, Суд зауважує, що за усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною. Водночас саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.
Представником позивача не надано доказів, яким саме чином введення воєнного стану вплинуло на його обов`язок своєчасно подати касаційну скаргу.
За таких обставин, Суд дійшов висновку, що зазначені представником позивача підстави пропуску строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнанні неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
За таких обставин, за правилами статей 169, 332 КАС України касаційну скаргу необхідно залишити без руху з установленням заявнику строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду заяви (клопотання) про поновлення процесуального строку, із зазначенням інших поважних і об`єктивних причин його пропуску та надати докази, що їх підтверджують.
Керуючись статтями 248, 332 КАС України,
У Х В А Л И В:
Визнати неповажними, зазначені представником ОСОБА_1 - адвокатом Домущі Василем Сергійовичем, підстави для поновлення пропущеного процесуального строку.
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Домущі Василя Сергійовича на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2026 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2026 року у справі №420/15918/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу залишити без руху.
Надати заявнику касаційної скарги строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет», а у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв`язку.
Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Судді М.В. Білак
Л.О. Єресько
А.В. Жук