Справа № 703/4224/26
2-с/703/37/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2026 року м. Сміла
Суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Биченко І.Я., одержавши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 29 червня 2026 року про стягнення з неї на користь КП «Смілакомунтеплоенерго» боргу за надані послуги з постачання теплової енергії на опалення житла,
у с т а н о в и в :
29 червня 2026 року Смілянським міськрайонним судом Черкаської області видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь КП «Смілакомунтеплоенерго» 11339 грн. 30 коп. боргу за послуги з постачання теплової енергії на опалення житла за період з серпня 2024 року по квітень 2026 року, 860 грн. 63 коп. інфляційних втрат, 274 грн. 28 коп. трьох процентів річних та 332 грн. 80 коп. судового збору.
14 вересня 2026 року ОСОБА_1 подала до суду заяву про скасування судового наказу, в якій вона висловлює свою незгоду з заявленими вимогами. Одночасно ОСОБА_1 заявила клопотання, в якому просить поновити їй строк для звернення до суду з наведеною заявою, а також звільнити від сплати судового збору. Зазначила, що судовий наказ вона не отримувала, оскільки перебуває за межами України з 14 липня 2025 року. Про наявність судового наказу дізналась випадково з смс-повідомлення від банків про блокування її карткових рахунків. Указане також повністю позбавило її можливості оплатити судовий збір та спричинило повну відсутність коштів. А тому ОСОБА_1 просила звільнити її від сплати судового збору на підставі ст.8 Закону України «Про судовий збір» та ст.136 ЦПК України.
Як встановлено ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу.
Пунктом 3 частини 5 наведеної статті передбачено, що до заяви про скасування судового наказу додається клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно з ч. 3 наведеної статті якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
Судом установлено, що копію судового наказу було направлено за зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 , однак він повернувся до суду із відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Звертаючись до суду з клопотанням про поновлення строку ОСОБА_1 зазначила, що не була обізнана про існування судового наказу, оскільки з 14 липня 2025 року вона перебуває поза межами України.
Ураховуючи наведені ОСОБА_1 причини пропуску встановленого законом строку для подання заяви про скасування судового наказу, суд уважає за можливе визнати їх поважними та поновити їй пропущений процесуальний строк.
Разом з тим, статтею 170 ЦПК України визначені вимоги щодо форми і змісту заяви про скасування судового наказу, а також строків її подання.
До заяви про скасування судового наказу додаються, зокрема, документ, що підтверджує сплату судового збору (частина 5 статті 170 ЦПК).
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 4 Закону «Про судовий збір» за подання до суду заяви про скасування судового наказу сплачується судовий збір у розмірі 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що у 2026 році складає 166 грн. 40 коп.
При цьому, ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, сума судового збору, що підлягала сплаті ОСОБА_1 за звернення до суду із заявою про скасування судового наказу становить 133 грн. 12 коп.
За правилами частини 6 статті 170 ЦПК у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя, не пізніше двох днів з дня її надходження до суду, постановляє ухвалу про її повернення без розгляду.
Отже, за правилами цієї норми несплата судового збору за подання до суду заяви про скасування судового наказу є підставою для повернення заяви без розгляду.
Судом установлено, що до заяви про скасування судового наказу ОСОБА_1 не додала документу, що підтверджує сплату судового збору чи доказів того, що вона звільнена від сплати судового збору.
Натомість, подала клопотання про звільнення від сплати судового збору посилаючись на те, що на її рахунки накладено арешт, що унеможливлює нею здійснення будь-яких платежів.
Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі..
Як визначено ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Таким чином, єдиною підставою для звільнення від сплати судового збору чи його відстрочення, розстрочення чи зменшення суми є майновий стан сторони.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку та розміру.
При цьому, визначення майнового стану є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень такого майнового стану сторони.
Слід зазначити, що доказом на підтвердження майнового стану може слугувати, зокрема, довідка про річний дохід сторони за попередній календарний рік та інші докази, які б підтверджували відповідний майновий стан особи в останні роки.
На підтвердження свого скрутного матеріального становища ОСОБА_1 приєднала скріншоти з мобільного застосунку, у яких міститься інформація про заблокування трьох банківських карт, однак встановити належність цих карт саме ОСОБА_1 судом не виявляється можливим.
Суд зауважує, що вся інформація на цих скріншотах прихована ОСОБА_1 шляхом її зафарбування. При цьому, інформацію про баланс на жовтій карті та карті для виплати Голд ОСОБА_1 залишено відкритою, оскільки він у сукупності становить 0,71 грн., а інформація про баланс на зеленій карті боржником приховано шляхом зафарбування.
Суд зазначає, що навіть з урахування підтвердження накладення арешту на рахунки, обставини, пов`язані з накладенням арешту на ці рахунки, не можуть уважатися достатньою підставою для звільнення чи відстрочення сплати судового збору, враховуючи, що заявником (боржником) не доведено, що вона перебуває в скрутному матеріальному становищі, яке виключає можливість сплати нею судового збору в розмірі 133,12 грн за подання заяви про скасування судового наказу.
Таким чином, клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору не містить обґрунтувань та доказів, які б давали підстави для її звільнення від сплати судового збору за подання заяви про скасування судового наказу, а тому підстави для його задоволення відсутні.
Ураховуючи, що боржником не додано документу, що підтверджує сплату нею судового збору у визначеної законом розмірі, суд уважає, що заяву про скасування судового наказу на підставі ч. 6 ст. 170 ЦПК України слід повернути без розгляду
При цьому, суд зазначає, що встановлений процесуальним законом обов`язок сплатити судовий збір та застосування судом наслідків його невиконання не може вважатися обмеженням особи у праві доступу до суду, оскільки боржник не позбавлений права на повторне звернення до суду із заявою, до якої додано докази сплати судового збору.
На підставі наведеного, керуючись ст. 136, 170, 260, 261 ЦПК України
п о с т а н о в и в :
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку для подання заяви про скасування судового наказу задоволити.
Поновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду із заявою про скасування судового наказу, визнавши причини його пропуску поважними.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 29 червня 2026 року про стягнення з неї на користь КП «Смілакомунтеплоенерго» боргу за надані послуги з постачання теплової енергії на опалення житла повернути без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та протягом 15 днів може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.
Суддя: І.Я. Биченко