Справа № 202/9899/26
Провадження № 2/202/6660/2026
УХВАЛА
про повернення позовної заяви
15 вересня 2026 року суддя Індустріального районного суду міста Дніпра Мачуський О.М., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до Лиманської міської ради Донецької області, 3-я особа - Харківське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України про визнання права власності,-
ВСТАНОВИВ:
08 вересня 2026 року представник ОСОБА_1 за довіреністю - ОСОБА_2 звернувся до Індустріального районного суду міста Дніпра з позовною заявою ОСОБА_1 до Лиманської міської ради Донецької області, 3-я особа - Харківське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України про визнання права власності.
Ознайомившись із позовною заявою, суддя доходить висновку про необхідність її повернення, з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною 2 статті 175 ЦПК України встановлено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч. 1 ст. 60 ЦПК України).
Крім адвокатів представниками можуть бути особи, зазначені в ч.2 ст.60 ЦПК України, з якої слідує, що під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 19 ЦПК України малозначними справами є:
1) справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) справи про стягнення аліментів, збільшення та зменшення їх розміру, припинення стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства);
4) справи про розірвання шлюбу;
5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В даній справі ціна позову представником позивача не зазначена, документів, що підтверджують вартість спірного майна, до позовної заяви не додано, що є порушенням вимог п. 6 ч. 3 ст. 175, ст. 176 ЦПК України. Представником позивача взагалі в прохальній частині не вказано номер будинку, на який він просить визнати право власності.
За відсутності підтвердженої ціни позову суд позбавлений можливості вирішити питання про віднесення справи до малозначної за критерієм ціни позову (п. 1, 2 ч. 6 ст. 19 ЦПК України). Разом з тим, з огляду на предмет спору - визнання права власності на нерухоме майно (домоволодіння), - така категорія справ за своїм характером пов`язана з необхідністю дослідження правовстановлюючих документів, підтвердження факту набуття права власності, можливим призначенням експертизи, що відповідно до критеріїв ч. 3 ст. 274 ЦПК України (категорія та складність справи, обсяг та характер доказів) виключає віднесення справи до категорії малозначних у розумінні п. 2 ч. 6 ст. 19 ЦПК України
Відповідно до ч. 4 ст. 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката (ч.2 ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що повноваження представника позивача, яким є адвокат, повинні бути підтверджені оригіналом ордеру, виданого на ведення справи в суді або довіреністю.
Відповідно до позовної заяви та долучених до неї документів, позовну заяву подано та підписано ОСОБА_2 , який представляє інтереси ОСОБА_1 на підставі довіреності від 21 серпня 2026 року, що посвідчена приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Яковлевою І.М. та зареєстрована в реєстрі за № 1883. Ордер та свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю до заяви не додані.
Окрім того, матеріали позовної заяви не містять підтверджень того, що Черняков Станіслав Володимирович є адвокатом, а в Єдиному реєстрі адвокатів України також відсутні відомості про отримання ним, в установленому чинним законодавством порядку, свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадку, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
З урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що у відповідності до п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, позовна заява ОСОБА_1 до Лиманської міської ради Донецької області, 3-я особа - Харківське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України про визнання права власності, підлягає поверненню особі яка її подала.
Керуючись ст. 4, 15, 59-60, 175, 185, 274 ЦПК України, суддя,-
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Лиманської міської ради Донецької області, 3-я особа - Харківське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України про визнання права власності - повернути особі, яка її подала.
Роз`яснити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду в 15-ти денний строк з дня її складання.
Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.М. Мачуський