ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/821/2379/26 Справа № 712/4735/26
Придніпровський районний суд м. Черкаси
УХВАЛА
про залишення апеляційної скарги без руху
14 вересня 2026 року м. Черкаси
Суддя судової палати в цивільних справах Черкаського апеляційного суду Сіренко Ю.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06 серпня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
в с т а н о в и в :
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06.08.2026 позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з відповідача на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1447-3229 від 14 вересня 2024 року в розмірі 99362,18 грн, з яких 27876,39 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу та 71485,79 грн - сума заборгованості за відсотками.
Стягнуто з відповідача на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 2584,66 грн.
В іншій частині позовні вимоги залишено без задоволення.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач через підсистему «Електронний суд» подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині стягнення відсотків за договором та судового збору та ухвалити в цій частині нове, яким відмовити в позові в цій частині.
Однак, апеляційна скарга не може бути прийнята до провадження апеляційної інстанції і підлягає залишенню без руху, враховуючи таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду апеляційних скарг на судові рішення.
Скаржник ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить звільнити його від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» як учасника бойових дій.
На підтвердження додає копію посвідчення серії НОМЕР_1 від 12.08.2026, відповідно до якого пред`явник цього посвідчення має право на пільги, встановлені законодавством України для сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України.
Згідно з пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Статтею 22 цього Закону визначено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначений у статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Питання щодо звільнення учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності, Героїв України від сплати судового збору, розглядалося Великою Палатою Верховного Суду у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19). За результатом розгляду вказаної справи прийнято постанову від 09.10.2019.
У цій постанові Велика Палата Верховного Суду у контексті аналізу застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» дійшла висновку, що правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом про соцзахист ветеранів війни. У статті 22 цього закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Водночас, оскільки у справі № 9901/311/19 особа зверталась за захистом права, яке не випливало із статті 12 Закону про соцзахист ветеранів війни, тобто позов не зачіпав обсяг соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином не стосувався соціального і правового захисту ветеранів війни, то Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що ця особа не звільняється від сплати судового збору, попри її статус учасника бойових дій, на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону про судовий збір.
Зазначений висновок корелюється фактично з аналогічним висновком, який міститься у постанові Верховного Суду, прийнятій у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 21.03.2018 у справі № 490/8128/17.
Своєю ухвалою від 27.11.2019 у справі № 545/1149/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду для відступу від зазначеного правового висновку, який міститься у відповідних постановах Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 9901/311/19 та від 21.03.2018 у справі № 490/8128/17.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 12.02.2020 у справі № 545/1149/17 зазначила, що пункт 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 Закону про соцзахист ветеранів війни. А у статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону про судовий збір суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12 та 22 Закону про соцзахист ветеранів війни. Відповідно до цього Велика Палата Верховного Суду зазначила, що не бачить підстав для відступу від цієї правової позиції та правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 9901/311/19 та від 21.03.2018 у справі № 490/8128/17.
Крім того, ухвалою від 11.09.2024 у справі № 567/79/23 Велика Палата Верховного Суду вказала про те, що із часу прийняття нею 09.10.2019 постанови у справі № 9901/311/19, як і постанови від 12.02.2020 у справі № 545/1149/17 із висновками щодо застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI з урахуванням вимог статей 12 та 22 Закону № 3551-XII, відсутні підстави стверджувати, що відбулась зміна суспільних відносин чи нормативного регулювання, внаслідок чого цей висновок втратив зрозумілість, набув ознак неузгодженості, необґрунтованості, незбалансованості чи помилковості. Наведені Третьою судовою палатою Касаційного цивільного суду мотиви про те, що сформульований Великою Палатою Верховного Суду висновок обмежує застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI виключно статтями 12 та 22 Закону № 3551-XII, не підтверджують наявності підстав для прийняття справи до розгляду Великою Палатою Верховного Суду, оскільки висновки, сформульовані нею у наведених постановах, навпаки, є конкретними, однозначними і такими, що позбавляють можливості застосувати пункт 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI у справі, що розглядається.
ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою на рішення суду у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Апеляційний суд вважає, що дана позовна заява не зачіпає порядку та обсягу соціальних гарантій та не стосується соціального і правового захисту члена сім`ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України.
Отже, відповідач має сплатити судовий збір на загальних підставах та надати оригінал квитанції про сплату судового збору в розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір».
Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду сплачується 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2026 року, в якому був поданий позов, складав 3328 грн.
Отже, за подання позовної заяви підлягав сплаті судовий збір у розмірі 3328 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Апеляційний суд зазначає, що позовні вимоги задоволені судом першої інстанції на 97,08 %, отже судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції складає 3230,82 грн.
Частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Враховуючи, що відповідач не погоджується з оскаржуваним рішенням суду в частині стягнення з нього відсотків в розмірі 71485,79 грн (79,08 %), скаржнику належить сплатити судовий збір в розмірі 2789,10 грн (3328 грн х 97,08 % х 71,94 % х 150 % х 0,8).
Окрім того, відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги мають бути додані у разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
У свою чергу ч. 7 ст. 43 ЦПК України передбачає, що у разі подання до суду в електронній формі, зокрема, апеляційної скарги з додатками, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Скаржником не долучено до апеляційної скарги доказів надсилання її копії з додатками позивачу.
Відповідно до ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
З огляду на викладене вище, апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06.08.2026 підлягає залишенню без руху, для оплати скаржником судового збору за подачу апеляційної скарги в розмірі 2789,10 грн та надання до суду доказів такої оплати або документів, які підтверджують звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, а також для подання доказів направлення апеляційної скарги з додатками позивачу.
Керуючись ст. ст. 185, 356, 357 ЦПК України, суддя,
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06 серпня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без руху, надавши десятиденний строк з моменту отримання скаржником копії ухвали Черкаського апеляційного суду для усунення вказаних в ухвалі недоліків.
Копію ухвали направити скаржнику для виконання.
Роз`яснити скаржнику, що в разі невиконання цієї ухвали в зазначений термін апеляційна скарга відповідно до вимог ч. 3 ст. 185 ЦПК України буде вважатися неподаною і підлягатиме поверненню скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Юрій СІРЕНКО