Справа № 685/690/26
Провадження № 2/685/643/26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2026 року селище Теофіполь
Теофіпольський районний суд Хмельницької області в складі:
головуючої судді Турчин-Кукаріної І.В.,
за участі секретаря судового засідання Мардак О.О.,
розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні заяву представниці відповідача ОСОБА_1 - адвоката Семченко Г.С. про відвід головуючої судді Турчин-Кукаріної І.В. у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
В С Т А Н О В И В :
До Теофіпольського районного суду Хмельницької області надійшла позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючою суддею визначено Турчин-Кукаріну І.В.
Ухвалою судді Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 18.08.2026 провадження у справі відкрито, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено підготовче засідання у справі, встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи,
14.09.2026 представниця відповідача ОСОБА_1 - адвокат Семченко Г.С. подала заяву про відвід головуючій судді Теофіпольського районного суду Хмельницької області Турчин-Кукаріній І.В.
Відвід мотивовано тим, що обставини дорожньо-транспортної пригоди, щодо якої подано позов у цій справі, раніше були предметом судового розгляду у справі № 685/1142/24 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП. Постановою Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 13.02.2025, ухваленою під головуванням судді Турчин-Кукаріної І.В., ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП. Таким чином, під час розгляду справи № 685/1142/24 суддя Турчин-Кукаріна І.В. вже досліджувала обставини цієї ж ДТП, оцінювала докази та поведінку її учасників і сформувала висновок щодо винуватості ОСОБА_1 . Постанова Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 13.02.2025, ухвалена суддею Турчин-Кукаріною І.В., надалі була скасована Хмельницьким апеляційним судом. У подальшому постановою Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 23.04.2026 під головуванням судді Самойловича А.П. провадження щодо ОСОБА_1 було закрито на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення. Постановою Хмельницького апеляційного суду від 08.06.2026 постанову від 23.04.2026 скасовано, ОСОБА_1 визнано винуватим за статтею 124 КУпАП, сформовані висновки щодо винуватості обох учасників ДТП, а провадження у справі закрито у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення. Отже, під час розгляду справи № 685/1142/24 різними складами суду були сформовані різні висновки щодо дій ОСОБА_1 та обставин цієї ДТП.
Представниця відповідача зазначає, що ухвалою Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 18.08.2026 заяву представника позивача про відвід головуючого судді Самойловича А.П. задоволено на підставі того, що попередній розгляд суддею Самойловичем А.П. обставин цієї ДТП та прийняття ним рішення щодо відсутності в діях ОСОБА_1 відповідних порушень може викликати сумнів щодо неупередженості або безсторонності судді, тому суд вважає, що для усунення будь-якого сумніву є доцільним розгляд даного спору іншим суддею, що забезпечить усім учасникам дотримання права на справедливий суд. За таких обставин до обох сторін цивільного спору має бути застосований однаковий критерій неупередженості суду. Якщо сформований суддею Самойловичем А.П. висновок на користь ОСОБА_1 щодо обставин цієї ж ДТП був визнаний достатнім для виникнення обґрунтованого сумніву в його неупередженості та став підставою для відводу, то сформований суддею Турчин-Кукаріною І.В. протилежний висновок (про винуватість ОСОБА_1 ) за тим самим критерієм також викликає обґрунтований сумнів у її неупередженості під час розгляду цивільного спору, що виник внаслідок цієї ж ДТП. Застосування іншого підходу до відводу судді залежно від того, на користь якої зі сторін було сформовано попередній судовий висновок, фактично призвело б до застосування різних стандартів процесуальної неупередженості щодо позивача та відповідача. За заявою Позивача було відведено від розгляду справи суддю, який раніше сформував висновок на користь Відповідача щодо обставин цієї ДТП. Відповідачу мають бути забезпечені такі самі процесуальні гарантії у ситуації, коли визначена для розгляду справи суддя раніше сформувала протилежний висновок про його винуватість.
Відповідно до положень ч. 7 ст. 40 ЦПК України, оскільки відвід надійшов поза межами судового засідання, питання про відвід вирішується невідкладно та у порядку письмового провадження.
Ознайомившись із аргументами заяви про відвід, суд дійшов таких висновків.
На підставі статей 8, 129 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII», кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. На вимогу статей 10, 11, 12 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням ХХ чергового з`їзду суддів України 18.09.2024, суддя повинен виконувати обов`язки судді безсторонньо і неупереджено та утримуватися від поведінки, будь-яких дій або висловлювань, що можуть призвести до виникнення сумнівів у рівності суддів та присяжних під час здійснення правосуддя. Суддя повинен проявляти повагу до права на інформацію про судовий розгляд, не допускаючи порушення принципу гласності та відкритості судового процесу. Суддя повинен проявляти стриманість, виваженість, обачність та поміркованість у висловленні своїх поглядів і думок за будь-яких обставин.
Відповідно до ст. 6 Кодексу суддівської етики, суддя повинен здійснювати правосуддя незалежно, виходячи виключно з обставин, установлених під час розгляду справи, за своїм внутрішнім переконанням, керуючись верховенством права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, незважаючи на будь-які зовнішні втручання, впливи, стимули, загрози або публічну критику.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплені основні процесуальні гарантії, серед яких гарантія кожному мати право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Процесуальний інститут відводу покликаний усунути від участі у справі осіб, які за наявності фактичних і правових підстав не можуть брати участі у конкретній справі.
Відвід судді як правова категорія - це висловлена учасником розгляду конкретної справи недовіра судді на підставі певних обставин фактичної та правової дійсності, особистих переконань, поведінки конкретного судді у конкретній справі.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у рішеннях «Білуха проти України», «Салов проти України», «Мироненко і Мартенко проти України», «Фельдман проти України», вимога безсторонності характеризується критерієм з`ясування, чи забезпечив суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу у сторін.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочан проти України» суд нагадує, що «безсторонність», в сенсі п. 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі, тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу.
Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
У рішенні у справі «Олександр Волков проти України» зазначено, що безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій).
У деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надає вимога об`єктивної безсторонності. У цьому відношенні навіть вигляд має значення, адже «має не лише здійснюватися правосуддя, але й повинно бути видно, що воно здійснюється», позаяк йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість.
Критерії незалежності та об`єктивної безсторонності тісно пов`язані між собою та залежно від обставин можуть вимагати спільного розгляду.
Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» (заява №33949/02) від 09.11.2006 у контексті оцінки поведінки судді за суб`єктивним критерієм констатовано, що особиста безсторонність суду презюмується, доки не надано доказів протилежного.
Пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006, передбачено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесенням об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості.
Відповідно до ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Вирішуючи питання про наявність або відсутність підстав для задоволення заяви про відвід, суд враховує, що суддею Турчин-Кукаріної І.В. не було заявлено самовідводу, що свідчить про те, що у неї відсутнє внутрішнє відчуття упередженості при розгляді зазначеного судового провадження.
Також, при розгляді заяви про відвід не виявлено, що головуючий суддя будь-яким чином виявила суб`єктивну упередженість при розгляді справи про адміністративне правопорушення № 685/1142/24, чи цієї справи.
Відтак, аргументів, з яких можна було би дійти висновку про необ`єктивність чи упередженість судді Турчин-Кукаріної І.В., заявниця не навела.
Незгода з рішеннями головуючого у цій чи іншій справі не передбачена законом як підстава для відводу судді і не може бути підставою для сумніву у його неупередженості. Ухвалення суддею рішень, з якими не згідний учасник судового провадження, не є підставою для відводу судді, а такі рішення можуть бути оцінені з точки зору їх законності та обґрунтованості судами вищих інстанцій.
Разом з тим, сам по собі факт заявлення цього відводу відповідачем ОСОБА_1 суддя розцінює як прояв у сторони спору сумніву в неупередженості та об`єктивності судді Турчин-Кукаріної І.В., яка розглядала справу № 685/1142/24 та визнала ОСОБА_1 винним у вчинені правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, яке стосувалась дорожньо-транспортної пригоди, цивільно-правові наслідки якої є предметом спору в цій справі.
Такий сумнів, з урахуванням об`єктивних обставин, що склались у цій справі, у тому числі, з урахуванням задоволеної заяви позивача ОСОБА_2 про відвід судді Самойловича А.П., який також розглядав справу № 685/1142/24 та визнав ОСОБА_1 невинуватим у вчинені правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, після чого йому заявив відвід позивач, може бути цілковито усунений в разі розгляду справи іншим складом суду.
Ураховуючи наведене, з метою забезпечення реалізації права учасників судового провадження на справедливий суд, з метою забезпечити не лише здійснення правосуддя, але й продемонструвати, що воно здійснюється, дотримуючись принципів верховенства права та пропорційності, керуючись п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, заяву про відвід слід задовольнити, а справу передати керівнику апарату суду для визначення складу суду в порядку, передбаченому ст. 33 ЦПК України та Положенням про автоматизовану систему документообігу суду.
Ураховуючи наведене, керуючись статтями 8, 129 Конституції України, статтями 36-40, 261 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Заяву представниці відповідача ОСОБА_1 - адвоката Семченко Г.С. про відвід головуючої судді Турчин-Кукаріної І.В. у цивільній справі № 685/690/26 (провадження № 2/685/643/26) задовольнити.
У зв`язку з задоволенням заяви судді Турчин-Кукаріної І.В. про відвід, справу № 685/690/26 (провадження № 2/685/643/26) передати керівнику апарату суду для вирішення питання про повторне визначення складу суду в порядку, передбаченому ст. 33 ЦПК України та Положенням про автоматизовану систему документообігу суду.
Ухвала суду на підставі ст. 261 ЦПК України набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою http://court.gov.ua/fair/sud.
Ухвалу складено і підписано 15.09.2026.
Суддя Турчин-Кукаріна І.В.