ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами
16 вересня 2026 року Справа № 160/18216/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прудника С.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 про перегляд рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.10.2025 року за нововиявленими обставинами у справі за позовною заявою ОСОБА_2 в особі представника Мудрака Михайла Миколайовича до відповідача-1: військової частини НОМЕР_2 , відповідача-2: військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
23.06.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 22.06.2025 року через систему "Електронний суд" позовна заява ОСОБА_2 в особі представника Мудрака Михайла Миколайовича до військової частини НОМЕР_2 , в якій представник позивача просив суд:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 грошового забезпечення за період з 27.05.2022 року по 20.04.2025 року, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік";
- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 перерахувати та виплатити ОСОБА_2 грошове забезпечення (щомісячні основні та додаткові види грошового забезпечення), грошову допомогу для оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, компенсацію невикористаної щорічної основної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільнені, премії за період з 27.05.2022 року по 20.04.2025 року, з розрахунку розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, які розраховані шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", з урахуванням раніше виплачених сум.
За наслідками розгляду справи рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.10.2025 року позовну заяву ОСОБА_2 в особі представника Мудрака Михайла Миколайовича до відповідача-1: військової частини НОМЕР_2 , відповідача-2: військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено повністю.
Суд вирішив наступне.
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 грошового забезпечення за період з 27.05.2022 року по 20.04.2025 року, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік".
Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 перерахувати та виплатити ОСОБА_2 грошове забезпечення (щомісячні основні та додаткові види грошового забезпечення), грошову допомогу для оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, компенсацію невикористаної щорічної основної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільнені, премії за період з 27.05.2022 року по 20.04.2025 року, з розрахунку розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, які розраховані шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.10.2025 року набрало законної сили 23.04.2026 року.
23.04.2026 року постановою Третього апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишено без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.10.2025 року залишено без змін.
09.06.2026 року від представника позивача Мудрака М.М. до суду надійшла заява про видачу виконавчого листа та рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.10.2025 року з відміткою про набрання законної сили.
За реплікацією "Діловодство спеціалізованого суду установлено, що 19.06.2026 року судом створено один виконавчий лист в частині зобов`язання військової частини НОМЕР_1 перерахувати та виплатити ОСОБА_2 грошове забезпечення (щомісячні основні та додаткові види грошового забезпечення), грошову допомогу для оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, компенсацію невикористаної щорічної основної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільнені, премії за період з 27.05.2022 року по 20.04.2025 року, з розрахунку розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, які розраховані шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", з урахуванням раніше виплачених сум.
19.06.2026 року за вих. №39706/26 Дніпропетровським окружним адміністративним судом на адресу представника позивача Мудрака М.М. направлено оригінал виконавчого листа та копію судового рішення від 08.10.2025 року з відміткою про набрання законної сили. 30.06.2026 року отримано, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
17.08.2026 року від представника військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 до суду надійшла заява про перегляд рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.10.2025 року за нововиявленими обставинами.
Аргументи даної заяви зводяться до того, що прийняте рішення підлягає перегляду за нововиявленими обставинами у зв`язку з прийняттям Верховним Судом 16.07.2026 рішення у справі 320/29450/24. 3a результатами касаційного розгляду 16.07.2026 Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду прийнято постанову (далі Верховного суду) якою касаційну скаргу Кабінету Міністрів України задоволено, вказані рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасовано, ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено. У вказаній постанові Верховний Суд виснував, що саме Кабінету Міністрів України делеговано право встановлювати умови, порядок, а також розміри складових грошового забезпечення, і таке право є дискреційними повноваженнями, визначеними нормами Конституції України та Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Окрім цього, за сталою правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою, зокрема, у постановах від 15.09.2021 у справі № 640/33771/20 та від 09.06.2022 у справі № 520/2098/19, передбачено, що питання грошового забезпечення військовослужбовців та осіб, які прирівнюються до них, належить до повноважень Кабінету Міністрів України. Колегією суддів констатовано, що за відсутності базового спеціального закону, норми та положення щодо структури, складових розрахунку та розмірів грошового забезпечення для певних категорій осіб, зокрема військовослужбовців, встановлюються та регулюються актами Кабінету Міністрів України, а саме Постановою № 704, якою, зокрема, й було затверджено конкретний механізм визначення розміру грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб, а також встановлення базового критерію для розрахунку такого грошового забезпечення. Як наслідок, Верховний Суд вважає помилковими твердження судів першої та апеляційної інстанцій про те, що Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів, зокрема у твердому (фіксованому) розмірі, оскільки таке не передбачено та не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 № 1774-VIII. Враховуючи, той факт, що Дніпропетровським окружним адміністративним судом рішенням від 08.10.2025 у справі №160/18216/25 було задоволено вимоги ОСОБА_2 , щодо перерахунку та виплати грошового забезпечення, (щомісячні основні та додаткові види грошового забезпечення), грошову допомогу для оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, компенсацію невикористаної щорічної основної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільнені, премії за період з 27.05.2022 року по 20.04.2025 року, з розрахунку розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, які розраховані шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", з урахуванням раніше виплачених сум, тобто у період коли діяла редакція п. 4 Постанови № 704, щодо законності якої і було винесено Верховним Судом рішення 16.07.2026 у справі 320/29450/24. А позиція Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі № 160/18216/25 обґрунтовувалось щодо вищенаведеного періоду нарахування та виплати грошового забезпечення та пов`язаних з ним виплат, у тому числі рішеннями у справі № 320/29450/24.
За відомостями протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 17.08.2026 року зазначена вище заява розподілена та 18.08.2026 року передана судді Пруднику С.В.
18.08.2026 року від представника позивача ОСОБА_3 до суду надійшли заперечення на заяву про перегляд рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.10.2025 року за нововиявленими обставинами. Позивач категорично заперечує проти задоволення зазначеної заяви, оскільки військова частина НОМЕР_1 не навела жодної нововиявленої обставини у розумінні статті 361 КАС України. Єдиною фактичною підставою заяви є те, що 16.07.2026, тобто більш ніж через дев`ять місяців після ухвалення рішення у цій справі, Верховним Судом прийнято постанову у справі №320/29450/24, в якій сформульовано інший правовий підхід до застосування положень постанови Кабінету Міністрів України №704 у редакції постанови Кабінету Міністрів України №481. Отже, відповідач посилається не на нововиявлений юридичний факт, а виключно на подальшу зміну судової практики. Такий підхід прямо суперечить як статті 361 КАС України, так і усталеній практиці Верховного Суду. Фактично військова частина НОМЕР_1 намагається використати надзвичайну процедуру перегляду остаточного судового рішення як додаткову касаційну інстанцію, щоб повторно поставити перед судом питання правильності застосування норм матеріального права, а наслідком такого перегляду має стати звільнення відповідача від виконання судового рішення, яке набрало законної сили.
24.08.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження за заявою представника військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 про перегляд рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.10.2025 року за нововиявленими обставинами в адміністративній справі №160/18216/25 за позовною заявою ОСОБА_2 в особі представника Мудрака Михайла Миколайовича до відповідача-1: військової частини НОМЕР_2 , відповідача-2: військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. Розгляд заяви вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (ч. 2 ст. 368 Кодексу адміністративного судочинства України). Призначити справу до розгляду в судовому засіданні на 16 вересня 2026 року о 09:45 год. Запропоновано учасникам справи подати до суду протягом п`яти днів з моменту отримання копії цієї ухвали письмові пояснення стосовно заяви про перегляд рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.10.2025 року за нововиявленими обставинами та всі докази на їх підтвердження.
31.08.2026 року від представника позивача Мудрака Михайла Миколайовича до суду надійшли додаткові пояснення, в яких представник вказує, що постанова Верховного Суду від 16.07.2026 у справі №320/29450/24 не є нововиявленою обставиною у розумінні статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки не існувала на час ухвалення рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.10.2025 у справі №160/18216/25 та містить правову оцінку норм матеріального права, а не встановлює нових фактичних обставин у правовідносинах між сторонами цієї справи. Представник позивача також зазначає, що скасування Верховним Судом судових рішень у справі №320/29450/24 не утворює підстави, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 361 КАС України, оскільки зазначені судові рішення не мали преюдиційного значення для справи №160/18216/25 та не були покладені в основу рішення суду від 08.10.2025. Крім того, представник позивача наголошує, що питання правильності застосування положень постанови Кабінету Міністрів України №704 у спірний період вже було предметом розгляду судів першої та апеляційної інстанцій, а тому посилання на постанову Верховного Суду від 16.07.2026 фактично спрямоване на повторну оцінку правильності застосування норм матеріального права, що не відповідає правовій природі перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами. З огляду на викладене представник позивача просить суд відмовити у задоволенні заяви військової частини НОМЕР_1 про перегляд рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.10.2025 у справі №160/18216/25 за нововиявленими обставинами та залишити зазначене судове рішення в силі.
16.09.2026 року від представника позивача Мудрака Михайла Миколайовича до суду надійшла заява про розгляд справи без участі позивача та його представника, в якій останній просить провести судове засідання за відсутності позивача та його представника.
У судове засідання, призначене на 16.09.2026 року, учасники справи не прибули, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином.
Неявка у судове засідання учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
З огляду на наведене суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви за відсутності учасників справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Вирішуючи заяву по суті, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
За приписами пункту 3 частини другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Отже, зазначена норма встановлює спеціальну підставу для перегляду судового рішення та передбачає наявність сукупності юридично значимих обставин, а саме: скасування судового рішення та встановлення того, що саме це судове рішення було підставою для ухвалення судового рішення, про перегляд якого заявлено.
Таким чином, для застосування пункту 3 частини другої статті 361 КАС України недостатньо самого лише факту скасування судового рішення в іншій справі. Необхідно встановити безпосередній зв`язок між скасованим судовим рішенням та рішенням, яке переглядається, а саме те, що скасоване судове рішення було покладено в основу останнього та мало визначальне значення для його ухвалення.
При цьому за змістом статті 361 КАС України нововиявлена обставина повинна мати істотне значення для вирішення справи. Тобто її встановлення має бути здатним вплинути на висновки суду, викладені у судовому рішенні, що переглядається.
Верховний Суд у постанові від 28.05.2019 у справі № 826/5170/15 зазначив, що при вирішенні питання про перегляд судового рішення з такої підстави суд повинен виходити з преюдиційного зв`язку судових рішень. Скасування судового рішення може бути визнано нововиявленою обставиною у випадку, коли суд обґрунтував рішення, що переглядається, скасованим судовим рішенням чи виходив із нього та прийнято новий судовий акт, протилежний за змістом скасованому, або саме скасування такого акта означає протилежне вирішення відповідного питання.
З огляду на зазначене суд при вирішенні поданої заяви має встановити, чи відповідає наведена заявником обставина вимогам пункту 3 частини другої статті 361 КАС України та, зокрема, чи було судове рішення у справі №320/29450/24 тією юридичною підставою, на якій ґрунтується рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.10.2025 року у справі №160/18216/25.
Як убачається з матеріалів справи, заявник як на підставу для перегляду рішення суду посилається на постанову Верховного Суду від 16.07.2026 року у справі №320/29450/24, якою скасовано рішення судів попередніх інстанцій у зазначеній справі та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Водночас судом встановлено, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.10.2025 року у справі №160/18216/25 не ґрунтувалося на судових рішеннях, ухвалених у справі №320/29450/24, та такі судові рішення не були покладені судом в основу висновків щодо протиправності дій відповідача та наявності у позивача права на перерахунок грошового забезпечення.
Так, мотивуючи рішення від 08.10.2025 року у справі №160/18216/25, суд виходив безпосередньо з установлених у цій справі фактичних обставин, зокрема щодо проходження позивачем військової служби, нарахування та виплати йому грошового забезпечення, а також застосованого відповідачем при проведенні відповідних розрахунків розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Правова оцінка спірних правовідносин була надана судом на підставі положень Конституції України, Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704, постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103, постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 року №481, законів України про Державний бюджет України на відповідні роки, а також з урахуванням правових висновків Верховного Суду, викладених, зокрема, у постановах від 11.12.2019 року у справі №240/4946/18, від 02.08.2022 року у справі №440/6017/21 та від 06.02.2023 року у справі №160/2775/22.
При цьому судове рішення у справі №320/29450/24, яке заявник вважає підставою для перегляду, не було предметом посилання або застосування судом при ухваленні рішення від 08.10.2025 року у справі №160/18216/25 як юридичної чи преюдиційної підстави для вирішення спору.
Отже, між судовим рішенням у справі №320/29450/24 та рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.10.2025 року у справі №160/18216/25 відсутній той безпосередній юридичний та преюдиційний зв`язок, наявність якого є необхідною умовою для застосування пункту 3 частини другої статті 361 КАС України.
Сам по собі факт того, що в іншій адміністративній справі суди попередніх інстанцій надали певну правову оцінку положенням постанови Кабінету Міністрів України №704, а в подальшому такі судові рішення були скасовані Верховним Судом, не свідчить про те, що скасоване судове рішення було підставою для ухвалення рішення у справі №160/18216/25.
Інше тлумачення пункту 3 частини другої статті 361 КАС України фактично означало б можливість перегляду судових рішень у будь-яких справах лише у зв`язку з подальшим скасуванням судового рішення в іншій справі зі схожим предметом правового регулювання. Такий підхід не відповідає змісту зазначеної процесуальної норми, оскільки закон пов`язує можливість перегляду не з подібністю правовідносин чи зміною правової оцінки певної норми права, а саме з тим, що скасоване судове рішення було підставою для ухвалення рішення, яке переглядається.
Крім того, суд звертає увагу, що рішення від 08.10.2025 року у справі №160/18216/25 було ухвалено внаслідок самостійного дослідження судом доказів та правової оцінки спірних правовідносин, які виникли безпосередньо між ОСОБА_2 та військовою частиною НОМЕР_1 . Судом у цій справі не встановлювалися та не використовувалися як преюдиційні факти, встановлені у справі №320/29450/24.
Таким чином, скасування судових рішень у справі №320/29450/24 та прийняття Верховним Судом 16.07.2026 року нового судового рішення у цій справі не утворює передбаченої пунктом 3 частини другої статті 361 КАС України нововиявленої обставини щодо рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.10.2025 року у справі №160/18216/25.
Водночас суд вважає за необхідне зазначити, що посилання заявника на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 16.07.2026 року у справі №320/29450/24, саме по собі не може бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
Зміна правової позиції суду, у тому числі формування Верховним Судом нового висновку щодо застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах, не є встановленням нової фактичної обставини, яка існувала на момент розгляду справи, але не була і не могла бути відома суду або учасникам справи. Відтак така зміна правового підходу не підпадає під визначені статтею 361 КАС України підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
Фактично доводи заявника зводяться до незгоди з правовою оцінкою, наданою судом при ухваленні рішення від 08.10.2025 року, з огляду на подальше формування Верховним Судом іншого підходу до застосування відповідних норм права. Проте процедура перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами не може використовуватися як спосіб повторного розгляду справи по суті або як додатковий механізм перегляду правильності застосування судом норм матеріального права.
За таких обставин суд доходить висновку, що наведені представником військової частини НОМЕР_1 обставини не відповідають критеріям, визначеним пунктом 3 частини другої статті 361 КАС України, а тому правові підстави для перегляду рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.10.2025 року у справі №160/18216/25 за нововиявленими обставинами відсутні.
З огляду на викладене, у задоволенні заяви представника військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 про перегляд рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.10.2025 року за нововиявленими обставинами слід відмовити, а зазначене рішення залишити в силі.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 368 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.
Згідно з частиною першою статті 369 КАС України у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 2-9, 241, 248, 256, 361, 368, 369 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви представника військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 про перегляд рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.10.2025 року за нововиявленими обставинами - відмовити та залишити відповідне судове рішення в силі.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України окремо від рішення суду у випадку, передбаченому п. 14 ч. 1 статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С. В. Прудник