ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
16 вересня 2026 року м. Ужгород № 260/6295/26
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Гебеш С.А., розглянувши клопотання позивача про призначення справи за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Виноградівської міської ради Закарпатської області, посадової особи - міського голови Бочкай Степана Золтановича Виноградівської міської ради Закарпатської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди, - третя особа: Виконавчий комітет Виноградівської міської ради, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Виноградівської міської ради Закарпатської області, посадової особи - міського голови Бочкай Степана Золтановича Виноградівської міської ради Закарпатської області, третя особа: Виконавчий комітет Виноградівської міської ради, яким просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Виноградівського міського голови Бочкая Степана Золтановича за період із 06.03.2026 до дня подання цього позову щодо незабезпечення в межах власних повноважень належного реагування на повідомлення законного представника ОСОБА_2 про можливу загрозу її життю та здоров`ю у зв`язку з проживанням поряд із кладовищем, зокрема щодо незабезпечення взаємодії з компетентними суб`єктами для перевірки повідомленого санітарного ризику;
Зобов`язати Виноградівського міського голову Бочкая Степана Золтановича в межах власних повноважень забезпечити організацію міжвідомчого розгляду повідомлень законного представника ОСОБА_2 щодо можливого впливу розташування її житла поряд із кладовищем на життя та здоров`я дитини, а саме:
забезпечити направлення відповідних повідомлень і наявних матеріалів компетентним суб`єктам для розгляду в межах їхніх повноважень питань: фактичного розташування будинку №26 по вул. Закарпатській у селі Великі Ком`яти відносно території кладовища; застосовного санітарного режиму та відповідності йому фактичних умов; можливих ризиків для здоров`я дитини та необхідних заходів реагування;
забезпечити організаційну взаємодію органу опіки та піклування, Служби у справах дітей та залучених компетентних суб`єктів для розгляду отриманих результатів і визначення необхідних заходів захисту дитини;
забезпечити документування вжитих організаційних заходів та повідомлення законного представника дитини про їхні результати, встановлені ризики або обґрунтовану відсутність таких ризиків, а також про прийняті в межах компетенції рішення;
Стягнути з Виноградівської міської ради Закарпатської області на користь ОСОБА_2 86 000 грн моральної шкоди.
Вирішити питання про розподіл підтверджених судових витрат.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 07.09.2026 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення та (або) виклику сторін.
ОСОБА_3 подав до суду клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Вказане клопотання мотивоване тим, що значення справи для малолітньої дитини є винятково високим, а предмет доказування є складним, фактичним і міжгалузевим. Зазначає, що позов заявлений не лише до міської ради, а й безпосередньо до посадової особи - Виноградівського міського голови Бочкая Степана Золтановича, а тому просить суд визнати участь міського голови у засідання обов`язковою для надання пояснень. Також зазначає, що потрібна участь інших компетентних осіб для повного з`ясування обставин справи.
Розглядаючи заяву позивача про перехід до загального позовного провадження, суд зазначає наступне.
Частинами 1-3 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального чи спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно з ч. 6 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Приписами ч. 2 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно з ч. 3 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:
1) значення справи для сторін;
2) обраний позивачем спосіб захисту;
3) категорію та складність справи;
4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;
5) кількість сторін та інших учасників справи;
6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;
7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Дослідивши клопотання позивача про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, враховуючи те, що на даній стадії судового розгляду не вбачає підстав для задоволення клопотання про обов`язкову участь Виноградівського міського голови у судовому засіданні, то не встановлено підстав і щодо неможливості розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін через її складність або інші обставини.
Суд зауважує, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження не позбавляє позивача можливості участі у справі, жодним чином не створює будь-яких процесуальних чи практичних перешкод особі в доступі до правосуддя.
Крім того, в силу приписів частини 4 статті 9, частини 3 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, в тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Також суд зазначає, що відповідно до норм Кодексу адміністративного судочинства України, призначення судом розгляду справи у спрощеному позовному провадженні без виклику осіб, не позбавляє права в подальшому через складність справи перейти до судового розгляду в порядку загального позовного провадження, якщо за наслідками розгляду справи суд прийде до такого висновку..
Крім того, учасники справи не обмежені у своєму праві подавати відзив, відповідь на відзив, заперечення, пояснення по суті спору, а також заявляти клопотання та заяви, наводити свої доводи, міркування щодо спірних питань, заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань, та користуватись усіма наданими процесуальними правами учасників справи.
Відповідно до приписів статей 12, 257, 262 КАС України та враховуючи характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, а також інші обставини, які мають значення для вирішення даної справи, суд дійшов висновку, на даний час клопотання про призначення справи у порядку загального провадження не підлягає задоволенню.
Разом з тим, відповідно до вимог ч. 5 ст.262 КАС України, суд може перейти до розгляду справи в порядку загального провадження з власної ініціативи.
Суд також зауважує, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 р. у справі «Ахеn v. Germany», рішення від 25.04.2002 р. «Varela Assalino contre le Portugal»).
Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСІІЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Керуючись ст. ст. 12, 65, 74, 248, 257, 260, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України,
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи у порядку загального провадження у справі №260/6295/26 - відмовити.
Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та окремому оскарженню не підлягає.
Суддя С.А. Гебеш