Ухвала № 139792710 у справі № 380/18687/26 від 16.09.2026

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

16 вересня 2026 року справа № 380/18687/26

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Мартинюк Віталій Ярославович, розглянувши у м. Львові матеріали позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність щодо не повідомлення ідентифікатора командира для подачі рапорту через додаток Армія+, перешкоджанню подання і розгляду рапорту про звільнення з військової служби в запас на підставі абзацу 14 підпункту "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу";

зобов`язати надати позивачу ідентифікаційний номер командира для подачі рапорту про звільнення з військової служби через додаток Армія+, або прийняти письмовий рапорт про звільнення з військової служби, розглянути його та звільнити заявника з військової служби.

Ухвалою суду від 10.09.2026 року позовну заяву залишено без руху, а позивачу встановлено строк для усунення зазначених у мотивувальній частині ухвали недоліків шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням причин пропуску та доказів, що підтверджують причини пропуску такого.

14.09.2026 року на адресу суду від представника позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду, в якій зазначає, що солдат ОСОБА_1 проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 під час дії правового режиму воєнного стану. З метою додержання правил безпеки та збереження військової таємниці, командуванням військової частини на підставі повноважень, наданих Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, діє сувора заборона на використання та особисте володіння мобільними телефонами та іншими засобами комунікації. Через вказане обмеження позивач перебував в умовах повної інформаційної ізоляції від свого представника (адвоката). Позивач фізично не знав і не міг знайти спосіб дізнатися про зміст відповідей ІНФОРМАЦІЯ_1 від 18.07.2026 та відповідача від 20.07.2026, якими стверджувалось, що рапорт про звільнення нібито не надходив. Лише 29 серпня 2026 року позивачу в установленому порядку було тимчасово надано доступ до мобільного телефона, і він зміг невідкладно зв`язатися з адвокатом та повідомити, що командири на місці повністю блокують подачу рапорту (у тому числі через додаток «Армія+»). Одразу після відновлення зв`язку адвокатом у найкоротший термін було сформовано та 06.09.2026 подано цей позов. Позивач ОСОБА_1 є особою з педагогічною запущеністю та особливостями розвитку, у зв`язку з чим він навчався у спеціалізованій школі-інтернаті для дітей із затримкою розвитку (Довідка №111 від 08.06.2026, наявна в матеріалах справи). Вказані ментальні та інтелектуальні особливості позивача значно ускладнюють його здатність самостійно орієнтуватися у складних юридичних процедурах публічної служби, оцінювати протиправність бездіяльності військового командування, відраховувати процесуальні строки чи здійснювати захист своїх прав без постійної координації з адвокатом, яка була неможливою через вилучення засобів зв`язку. Верховний Суд неодноразово наголошував, що право на судовий захист є конституційною гарантією, а обмеження строків не повинно перетворюватися на інструмент автоматичної відмови у правосудді, особливо для вразливих верств населення та військовослужбовців, які перебувають під постійним контролем командирів у місцях без вільного доступу до правової допомоги.

Розглядаючи питання строків звернення до суду, судом враховано таке.

Згідно із ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Із позовної заяви та матеріалів справи вбачається, що після призову на військову службу за мобілізацією у особливий період позивач проходить її у військовій частині НОМЕР_1 .

Вказаний вид служби відноситься до публічної.

Частина 5 статті 122 КАС України, передбачає місячний строк звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Відтак, з урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що до спірних правовідносин повинен застосовуватись місячний строк звернення до суду, передбачений ч.5 ст.122 КАС України.

Позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не повідомлення ідентифікатора командира для подачі рапорту через додаток Армія+, перешкоджанню подання і розгляду рапорту про звільнення з військової служби в запас на підставі абзацу 14 підпункту "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

При цьому, з матеріалів справи, а саме листа відповідача від 20.07.2026 року вбачається, що представника позивача було повідомлено про те, що рапорт позивача та документи, необхідні для розгляду питання щодо його звільнення з військової служби, до відповідача не надходили.

Аналогічну за змістом інформацію було повідомлено представнику позивача ІНФОРМАЦІЯ_2 листом від 18.07.2026 року.

Відтак, із вказаних листів позивач та його представник були обізнані про порушення прав позивача.

До суду за захистом свої прав, свобод чи інтересів позивач звернувся 06.09.2026 року, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду.

При цьому, посилання представника позивача на інформаційну ізоляцію позивача не знаходять свого підтвердження жодними матеріалами справи.

Посилання представника на ментальні та інтелектуальні особливості позивача також не можуть братися до уваги, оскільки у даному спорі він скористався послугвами адвоката Леонтьєва О.В. Зазначена обставина вказує на те, що позивач міг скористатися послугами правової допомоги у визначений законом строк.

Також неоднозначність судової практики у певних правовідносинах, відсутність такої чи її сформованість не є обставинами, існування яких є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з даним позовом, а тому не можуть вважатись поважними.

Розглядаючи питання поважності пропуску строку звернення в межах аргументів наведених позивачем, суддя зазначає таке.

За загальним правилом поважними причинами визнаються ті обставини, існування яких є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з даним позовом.

Таким чином, суддя вважає, що представником позивача не наведено об`єктивних обставин, які б не дозволяли позивачу звернутися до суду у визначений законодавством строк, а твердження, на які позивач посилається у своїй заяві про поновлення строку звернення до суду, не можуть вважатись поважними для поновлення такого строку у цій частині.

Згідно із п.9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених ч.2 ст.123 цього Кодексу.

Частиною другою статті 123 КАС України, передбачено, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Оскільки судом не встановлено підстав для поновлення строку звернення до суду, суд вважає за необхідне повернути позовну заяву в частині зазначених вимог позивачу.

Керуючись ст.ст.47, 160, 161, 169, 248, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності повернути позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення через Львівський окружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Мартинюк Віталій Ярославович