ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в адміністративній справі
15 вересня 2026 року м. Полтава Справа № 440/11579/26
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Бевза В.І., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Приватного виконавця Виконавчого округу Полтавської області Лавріненко Яніни Вікторівни ( вул. Ю.Матвійчука, буд. 56-а,м. Полтава,Полтавська область,36039 ) про визнання протиправною та скасування рішення,
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Приватного виконавця Виконавчого округу Полтавської області Лавріненко Яніни Вікторівни про визнання протиправною та скасування рішення, а саме просить:
- визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Лавріненко Яніни Володимирівни щодо відмови у знятті арешту з рахунку ОСОБА_1 в АТ "ПУМБ", викладені у листі № 13335 від 16.07.2026 року;
- скасувати рішення приватного виконавця Лавріненко Яніни Володимирівни про відмову у знятті арешту, викладене у листі № 13335 від 16.07.2026 року;
- зобов`язати приватного виконавця Лавріненко Яніну Володимирівну негайно винести та направити до АТ "ПУМБ" постанову про зняття арешту з поточного рахунку ОСОБА_1 , що призначений для зарахування цільових соціальних виплат;
- стягнути з утримувача (ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»/рахунку приватного виконавця) грошові кошти у розмірі 24 956,06 грн. на користь ОСОБА_1 , які були незаконно списані та утримуються в межах ВП №67957299.
Ухвалою суду від 31.08.2026 позовну заяву залишено без руху. Постановлено усунути недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до Полтавського окружного адміністративного суду: копії листа № 13335 від 16.07.2026, доказів його отримання, постанови про відкриття ВП №67957299; заяви про поновлення строків звернення до суду та доказів поважності причин їх пропуску - по 25.07.2026 по 24.08.2026; з 05.10.2025 по 24.08.2026.
02.09.2026 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків, у якій позивач вказав, що постанови про відкриття ВП № 67957299 не отримував, її копія йому не вручалась. Також у даній заяві позивач просить суд визнати причини пропуску встановленого законом строку звернення до суду поважними та поновити його (за періоди з 05.10.2025 по 24.08.2026 та з 25.07.2026 по 24.08.2026) через наявність важких хронічних захворювань, що позбавляли позивача можливості фізично пересуватися та самостійно захищати свої права, стан здоров`я позивача критично погіршився, що призвело до екстреної госпіталізації та ургетної хірургічної операції від 21.08.2026 (Виписка № 2539) з виведенням катетера через живіт, позивач перебував у безпорадному стані, не мав доходу (довідка ОК-7 від 31.08.2026 містить нулі), а блокування рахунку ПУМБ позбавило коштів на ліки. Позов подано негайно після отримання першої медичної стабілізації.
Оцінюючи заяву про усунення недоліків позивача, суд виходить з такого.
Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначені статтею 287 згаданого Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 КАС, України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною шостою статті 161 цього Кодексу у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду та підтверджені належними і допустимими доказами. Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Установлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
Розумні строки в адміністративному судочинстві це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об`єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів).
Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.12.2022 року у справі № 990/102/22.
Суд зазначає, що КАС України регулює порядок оскарження саме до адміністративного суду дій державного виконавця, при цьому стаття 74 Закону України "Про виконавче провадження" регулює оскарження дій державного виконавця не тільки до суду, а й до інших органів.
Так, відповідно до частин 3 та 5 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня. Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Стаття 74 Закону України "Про виконавче провадження" регулює відносини з оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців при виконанні не тільки судових рішень, але й інших виконавчих документів. Так, у частині першій статті 3 цього Закону серед інших виконавчих документів, примусове виконання яких здійснюється ДВС, перераховано: виконавчі написи нотаріусів; посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанови державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанови приватних виконавців про стягнення основної винагороди; постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; рішення інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами; рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з урахуванням особливостей, передбачених Законом України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України; рішення (постанов) суб`єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень (пункти 3 - 9).
Враховуючи викладене, можна дійти висновку, що стаття 74 Закону України "Про виконавче провадження" є загальною нормою по відношенню до статті 287 КАС України, адже застосовується до більш широкого кола відносин: 1) відносин, які виникають при оскарженні дій щодо виконання будь-якого виконавчого документа, а не тільки рішення суду; 2) відносин, які виникають при оскарженні дій державного виконавця не тільки до суду, але й до органів ДВС.
Дана позиція суду узгоджується з постановою Великої Палати Верховного суду від 13.03.2019 року №920/149/18 (провадження № 12-297гс18).
Отже, в даному випадку для обчислення строку звернення до адміністративного суду слід керуватися нормами КАС України та застосовувати десятиденний строк звернення до суду.
Суд встановив, що ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.08.2026 у справі №440/10375/26 позовну заяву ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Лавриненко Яніни Вікторівни про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачеві. Позовними вимоги позивача, що викладені у позовній заяві від 30.07.2026, у цій справі були: визнати протиправними дії приватного виконавця Лавріненко Яніни Вікторівни щодо відмови у знятті арешту з рахунку ОСОБА_1 в АТ «ПУМБ», викладені у листі № 13335 від 16.07.2026; скасувати рішення приватного виконавця Лавріненко Я.В. про відмову у знятті арешту, викладене у листі № 13335 від 16.07.2026; зобов`язати приватного виконавця Лавріненко Я.В. негайно винести та направити до АТ «ПУМБ» постанову про зняття арешту з поточного рахунку ОСОБА_1 , що призначений для зарахування цільових соціальних виплат; стягнути з ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 24956,06 грн, які були списані та утримуються в межах виконавчого провадження ВП №67957299 з рахунку із спеціальним режимом використання.
Із змісту позовної заяви та додатків позову у цій справі № 440/11579/26 встановлене, що позивачем фактично оскаржується відмова у знятті арешту з рахунку ОСОБА_1 в АТ "ПУМБ", викладена у листі відповідача №13335 від 16.07.2026, та стягнення з утримувача (ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» / рахунку приватного виконавця) грошових коштів у розмірі 24 956,06 грн. на користь ОСОБА_1 , які списані та утримуються в межах ВП №67957299.
Відповідно до листа приватного виконавця Лавріненко Яніни Володимирівни № 13335 від 16.07.2026, який отриманий позивачем 24.07.2026, примусове списання коштів на депозитний рахунок приватного виконавця відбувалося у вересні та жовтні 2025 року.
Подання позовних заяв, які передували цьому спору, та повернуті судами, не є перешкодою для поновлення строку звернення до суду, оскільки фізична особа може допускати процесуальні помилки під час звернення до суду, що не може розцінюватись судом, як неналежна процесуальна поведінка особи в межах десятиденного строку звернення до суду.
Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду з позовом, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд, приймаючи рішення щодо строків звернення з позовом у цій справі, виходить з того, що твердження позивача про дату порушення його права підтверджується наявними у справі документами і не спростоване. Тому з метою виключення порушення права позивача на доступ до правосуддя, суд вважає за можливе відраховувати строк звернення до суду з цим позовом від дати, коли позивач, як він стверджує, дізнався про порушене право, відповідно до змісту позовних вимог із відповіді приватного виконавця.
У той же час суд вказує, що у разі, коли після відкриття провадження будуть отримані інші дані, що спростовуватимуть висновки про дату, з якої слід відраховувати строк звернення до суду, суд вправі застосувати процесуальні наслідки пропущення вказаного строку.
Зважаючи на наведені позивачем обставини, строк звернення підлягає поновленню судом.
Щодо сплати судового збору.
Також, у позовній заяві позивач заявив клопотання про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору, в обґрунтування якого зазначив, що не має доходу у зв`язку з повним списанням коштів.
У силу положень ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 цього ж Закону, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" установлено у 2026 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, працездатних осіб: з 01.01.2026 - 3328,00 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Як слідує зі змісту позовних вимог, позивач заявляє 1 вимогу немайнового та 1 вимогу майнового характеру, а позовна заява подана через підсистему ЄСІТС "Електронний суд".
Отже, сума судового збору за подання до суду позову з заявленими позивачем позовними вимогами складає 2129,92 грн. за дві вимоги.
Згідно з частиною першою статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
За змістом ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. У ч. 1 цієї статті зазначено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов, зокрема: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу.
Зважаючи на повідомлені позивачем обставини, що підтверджені належними доказами, суд дійшов висновку про наявність підстав для відстрочення позивачу сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі, оскільки на рахунки позивача накладений арешт.
Позивачем у позові заявлено клопотання про залучення в якості третьої особи АТ "Перший Український Міжнародний банк".
При вирішенні питання про залучення до участі у справі третьої особи, суд виходить з наступних міркувань.
Частинами четвертою, п`ятою статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Таким чином, підставою для залучення до участі у справі особи, яка не є стороною у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, є можливість впливу судового рішення на права, свободи, інтереси або обов`язки такої особи.
Позивачем у позовній заяві не наведено обґрунтувань на підтвердження наявності підстав для залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору АТ "Перший Український Міжнародний банк", дана юридична особа не є стороною виконавчого провадження № 67957299 з примусового виконання виконавчого напису №16882, вчиненого 15.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф., про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ- КАПІТАЛ» заборгованості в сумі 27 397,35 грн.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність необхідності у залученні до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору АТ "Перший Український Міжнародний банк".
Позовна заява відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, подана належною особою з дотриманням правил підсудності та у строк, встановлений законом.
Підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження на даній стадії відсутні.
Підставою звернення до суду з цим позовом є переконання позивача про порушення відповідачем-суб`єктом владних повноважень його прав та законних інтересів у сфері публічно-правових правовідносин.
Відповідно до частини 1 статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Частиною 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно з частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом двадцяти днів після відкриття провадження у справі (ч. 4 ст. 287 КАС України).
У справах, визначених статтями 273-277, 280-283-2, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив), відповідно до ч. 1 ст. 269 КАС України.
Частиною четвертою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно з частиною четвертою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини третьої статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 9, 12, 77, 80, 171, 257, 260, 262, 263, 269, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Відстрочити позивачу сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі №440/11579/26 за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця Виконавчого округу Полтавської області Лавріненко Яніни Вікторівни про визнання протиправною та скасування рішення.
У задоволенні клопотання позивача про залучення третьої особи відмовити.
Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) з урахуванням ст. 287 КАС України.
Запропонувати відповідачам у десятиденний строк з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі надати до суду відзив на позов разом з усіма доказами, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, та документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього документів іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.
Роз`яснити, що у разі ненадання відповідачами відзивів у встановлений судом строк без поважних причин або надання відзиву особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його і не навела поважних причин невиконання такого обов`язку, суд вирішуватиме справу за наявними матеріалами, а неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову в силу частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.
Витребувати від відповідача (Приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Лавріненко Яніна Вікторівна, адреса: м. Полтава, вул. Юліана Матвійчука, 56А, РНОКПП НОМЕР_1 ) засвідчені належним чином копії всіх документів, що слугували підставою здійснення спірних дій (бездіяльності) та ідентифікатори доступу до виконавчого провадження ВП №67957299, всі звернення позивача та відповіді на них із доказами вручення (надіслання) позивачу.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України у мережі Інтернет за адресою: http://adm.pl.court.gov.ua/sud1670/.
Повідомити про обов`язок учасника справи зареєструвати свій електронний кабінет, веб-адреса сторінки: https://cabinet.court.gov.ua, якщо такий учасник справи відповідно до частини шостої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, а також про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами".
Відповідно до частини одинадцятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України надати позивачу дозвіл на подання в паперовій формі заяв по суті справи, клопотань та письмових доказів.
Копію ухвали надіслати учасникам справи
Надіслати відповідачам копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя В.І. Бевза