П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
------------------------
У Х В А Л А
16 вересня 2026 р. м. Одеса Справа № 420/39252/25
Суддя-доповідач П`ятого апеляційного адміністративного суду Скрипченко В.О., розглянувши питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 червня 2026 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26.06.2026 року адміністративний позов був задоволений частково.
14.09.2026 року відповідач подав апеляційну скаргу на вказане рішення, у якій, зокрема, заявлено клопотання про поновлення строку оскарження судового рішення.
Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки апелянтом пропущений строк звернення до суду з апеляційною скаргою.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Водночас, за приписами ч.ч. 2, 3 ст. 295 КАС України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема, рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення розглянуто судом першої інстанції від 26.06.2026 року, тоді як вищезазначене рішення було направлено в електронний кабінет 26.06.2026 року о 19:20.
Разом з тим, апеляційна скарга направлена на адресу суду апеляційної інстанції 14.09.2026 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
При цьому, ІНФОРМАЦІЯ_1 подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, обґрунтовуючи, що текст вищенаведеного рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 червня 2026 року ІНФОРМАЦІЯ_2 отримав лише 03.09.2026 року, оскільки у ІНФОРМАЦІЯ_3 доступ до електронного кабінету ЄСІТС був відсутній.
ІНФОРМАЦІЯ_2 має зареєстрований електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС, але з 19.01.2024 року у ІНФОРМАЦІЯ_3 доступ до електронного кабінету ЄСІТС відсутній, та оскаржуване рішення не отримував.
Вирішуючи питання поважності причин пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою та досліджуючи причини пропуску строку, які на думку апелянта є поважними та викладені в клопотанні, суд враховує, що поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Слід зазначити, що поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа Стаббігс на інші проти Великобританії, справа Девеер проти Бельгії, справа Креуз проти Польщі).
Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.
Апелянт, як суб`єкт владних повноважень, повинен бути обізнаний з порядком та строками апеляційного оскарження, встановленими процесуальним законодавством, а також вчиняти всі залежні від нього дії з метою дотримання відповідних вимог КАС України.
Органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.
Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями Кодексу адміністративного судочинства України. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення недоліків апеляційної скарги особі, яка її подала, шляхом подання заяви (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням підстав пропуску цього строку та наданням доказів на підтвердження наведених підстав.
Вказаний недолік апеляційної скарги повинен бути усунутий шляхом надіслання на адресу П`ятого апеляційного адміністративного суду вмотивованої заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням поважних підстав його пропуску.
При цьому, особі, яка подає апеляційну скаргу, слід роз`яснити, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України в разі, якщо заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження не буде подано в зазначений строк, або наведені нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Крім того, подана апеляційна скарга не відповідає вимогам ч. 5 статті 296 КАС України - судовий збір за подачу апеляційної скарги не сплачено.
Згідно підпунктів 1, 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року №3674-VI (далі - Закон №3674), за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, сума судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
За подання апеляційної скарги на рішення суду сума судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2025 року складав 3028 грн.
Отже, для розгляду апеляційної скарги апелянту необхідно сплатити судовий збір у сумі 1453,44 грн. за подання апеляційної скарги за наступними реквізитами:
банк Казначейство України (ЕАП), код банку 899998
код класифікації доходів бюджету 22030101 "Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)"
відомча ознака "81" (Апеляційні адміністративні суди):
рахунок [рахунок приховано],
отримувач - ГУК в Одеській області /Приморський р-н/22030101
код за ЄДРПОУ отримувача - 37607526.
Частиною 2 статті 298 КАС України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно вимог ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями ст. ст. 169, 296, 298, 325, 328 КАС України, суддя, -
У Х В А Л И В:
У задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про поновлення строків апеляційного оскарження - відмовити.
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 червня 2026 року - залишити без руху.
Надати апелянту строк для усунення недоліків його апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення її без руху.
Роз`яснити апелянту, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги відповідно до ст. 299 КАС судом буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
Роз`яснити апелянту, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, відповідно до ст. 169 КАС України, скарга буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.О. Скрипченко