Дата документу 17.09.2026 Справа № 331/6720/26
Запорізький Апеляційний суд
Єдиний унікальний №331/6720/26 Головуючий у 1- інстанції Каретник Ю.М. Провадження № 22-ц/807/2104/26 Суддя-доповідач Мінгазов Р.В.
УХВАЛА
17 вересня 2026 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суду у складі судді-доповідача Мінгазова Р.В., при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 18 серпня 2026 року у справі №331/6720/26 (провадження № 2-з/331/35/2026) за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 18 серпня 2026 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову повернуто заявнику через її невідповідність вимогам процесуального законодавства.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, сформовану в підсистемі «Електронний суд», яка надійшла до Запорізького апеляційного суду 19 серпня 2026 року.
Для забезпечення апеляційного розгляду, перевірки обставин справи, дотримання строків на апеляційне оскарження, перевірки правових підстав для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, Запорізьким апеляційним судом ухвалою від 19 серпня 2026 року було витребувано матеріали справи №331/6720/26 (провадження № 2-з/331/35/2026)у суду першої інстанції.
26 серпня 2026 року вищезазначені матеріали справи надійшли до Запорізького апеляційного суду.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 28 серпня 2026 року матеріали оскарження ухвали Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 18 серпня 2026 року у справі № 331/6720/26 (провадження № 2-з/331/35/2026) за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову повернуто до Олександрівського районного суду м. Запоріжжя для належного оформлення.
14 вересня 2026 року вищезазначені матеріали справи надійшли до Запорізького апеляційного суду.
Апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч.2 ст.356 ЦПК України в апеляційній скарзі мають бути зазначені: 1) найменування суду, до якого подається скарга; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає апеляційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3)повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) рішення або ухвала, що оскаржуються; 5) в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо); 6) нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції; 7) клопотання особи, яка подала скаргу; 8) дата отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується; 9) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
Однак, скаржником, у порушення наведених вимог закону, в апеляційній скарзі не зазначено:усіх необхідних відомостей щодо відповідача - ОСОБА_2 , а саме: реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності) або номера і серії паспорта (для громадян України), номерів засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності), а також відомостей про наявність або відсутність у нього електронного кабінету; дати отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, що виключає можливість перевірки дотримання строку на апеляційне оскарження; у тексті скарги не наведено належного правового обґрунтування незаконності чи необґрунтованості ухвали Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 18 серпня 2026 року про повернення заяви про забезпечення позову.
Крім того, подана апеляційна скарга не містить чітко сформульованого клопотання та прохальної частини відповідно до положень статті 374 ЦПК України, тобто не зазначено, яке саме судове рішення має ухвалити суд апеляційної інстанції за результатами її розгляду.
Відповідно до положень ст. 356 ч. 4 п. 2 ЦПК України до апеляційної скарги додаються копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 43 ч. 7 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Однак,в порушення вказаних вимог апелянтом ОСОБА_1 не надано доказів надсилання копії вищезазначеної апеляційної скарги відповідачу у цій справі, а саме: ОСОБА_2 .
Відтак апелянтові необхідно виконати вимоги ч. 4ст. 356 ЦПК України.
Разом з тим, відповідно до п. 3 ч. 4, ч.5ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додається, зокрема, документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з п.п. 9 п.1 ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір»за подання до суду апеляційної скарги на ухвалусуду, судовий збір для фізичної особи справляється в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч 3ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Апеляційна скарга подана до суду через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд», у зв`язку з чим за подання апеляційної підлягає сплаті судовий збір у розмірі 532,48 грн. (розрахунок: 665,60 х 0,8), однак судовий збір не сплачено.
31 серпня 2026 року ОСОБА_1 до суду подала клопотання про зменшення сплати розміру судового збору за подання апеляційної скарги на судове рішення та розстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення апеляційної інстанції, посилаючись на те, що є фізичною особою-підприємцем, однак не має доходу за попередній календарний рік. Вказує, що сума судового збору перевищує 5 відсотків її доходу за 2025 рік, у зв`язку з чим сплата судового збору у визначеному розмірі є для неї надмірним фінансовим тягарем. Посилаючись на положення пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», просить зменшити розмір судового збору до 1 331,20 грн. та надати розстрочку його сплати за подання заяви про стягнення грошової компенсації до ухвалення нового рішення.
Згідно із частинами першою, третьою та п`ятою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати. Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення або розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати, зобов`язана одночасно надати докази, які підтверджують наявність обставин, якими обґрунтоване таке клопотання.
Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульованест. 8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір»враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, а також звільнення від його сплати або зменшення його розміру з підстав, передбачених статтею 8 Закону України «Про судовий збір», є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).
Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а право суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).
При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Скрутне матеріальнестановище - це умови існування фізичної особи, які проявляються перш за все при відсутності грошових коштів та інших майнових засобів, що необхідні для задоволення потреб фізичної особи та придбання речей першої необхідності (продуктів харчування, медичних ліків, житла, одягу тощо).
На підтвердження доводів щодо майнового стану мають бути надані докази про неспроможність сплатити судові витрати на момент подачі апеляційної скарги.
Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутне матеріальне становище скаржника, що відповідно унеможливлює здійснити оплату судових витрат, що узгоджується із правовим висновком Великої Палати Верховного суду від 20.04.2023 року у справі № 990/13/23, який є обов`язковим для врахуваннязагальними судамив силувимог ст. 263 ч. 4 ЦПК України.
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.
У той же час, гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.
При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент.
Апеляційний суд звертає увагу, що ОСОБА_1 не надала доказів, які характеризують її майновий стан як такий, що унеможливлює або ускладнює сплату судового збору на момент подання апеляційної скарги. Такими документами, наприклад, можуть бути довідки про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунках коштів, довідка фіскального органу про перелік розрахункових та інших рахунків, наявність у власності рухомого та нерухомого майна, дані про доходи за попередній календарний рік тощо.
Оскільки обов`язок доказування наявності обставин, що ускладнюють або унеможливлюють сплату судового збору, покладається безпосередньо на заявника, а матеріали апеляційної скарги таких доказів не містять, наявні матеріали є недостатніми для вирішення судом питанняпро зменшення або розстрочення сплати судового збору.
Водночас, з метою забезпечення права ОСОБА_1 на доступ до правосуддя, суд вважає за необхідне надати їй можливість подати докази на підтвердження свого майнового стану та обставин, що ускладнюють або унеможливлюють сплату судового збору, після чого питання щодо зменшення або розстрочення сплати судового зборупідлягає вирішенню судом.
Згідно ч.2 ст.357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати апелянту строк для усунення недоліків, а саме для поданняналежним чином оформленої апеляційної скарги відповідно до вимог цивільно процесуального законодавства, а також доказів на підтвердження майнового стану апелянта, які підтверджують обставини, що перешкоджають сплаті судового збору та обґрунтовують заявлене клопотання про зменшення або розстрочення сплати судового збору, або докази сплати судового збору у розмірі 532,48 грн. за подання апеляційної скарги на відповідні реквізити (на реквізити банківської установи, уповноваженої приймати судовий збір за подачу апеляційних скарг:22030101 Судовий збір (Державна судова адміністрація України); Отримувач коштів: ГУК у Зап.обл/м. Запоріжжя Вознес./22030101; Рахунок отримувача (IBAN): [рахунок приховано]; Код отримувача (ЄДРПОУ): 37941997; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Відомча ознака: «80» Апеляційні суди),та надати до Запорізького апеляційного суду документ, що підтверджує його сплату.
При вищевикладених обставинах, керуючись Законом України «Про судовий збір», ст. ст. 354, 356-357 ЦПК України, апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 18 серпня 2026 року у справі №331/6720/26 (провадження № 2-з/331/35/2026) за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову- залишити без руху.
Для усунення зазначених в ухвалі недоліків встановити скаржнику строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
У разі не усунення зазначених недоліків до вказаного строку, апеляційна скарга буде вважатись неподаною та буде повернута апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду Р.В. Мінгазов