Справа № 296/4275/26 Головуючий у 1-й інст. Адамович О. Й.
Доповідач Шалота К.В.
ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
17 вересня 2026 року м. Житомир
Житомирський апеляційний суд у складі: судді-доповідача Шалоти К.В., суддів Коломієць О.С., Талько О.Б., розглянув у письмовому провадженні питання про самовідвід суддів
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Корольовського районного суду міста Житомира від 22 липня 2026 року
УСТАНОВИВ:
1. У вересні 2026 року ОСОБА_1 (далі - позивач) надіслав через електронний кабінет до Житомирського апеляційного суду апеляційну скаргу на рішення Корольовського районного суду міста Житомира від 22 липня 2026 року у справі № 296/4275/26.
2. Протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 03 вересня 2026 року для апеляційного розгляду справи № 296/4275/26 визначено склад колегії суддів: суддя-доповідач Шалота К.В., судді: Коломієць О.С., Талько О.Б.
3. Під час вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, судді Коломієць О.С. та Талько О.Б. заявили самовідводи від розгляду вказаної справи з огляду на те, що відповідач у справі ОСОБА_2 є суддею Апеляційного суду Житомирської області у відставці, а судді Талько О. Б. та Коломієць О. С. тривалий час працювали з ним в цивільній палаті Апеляційного суду Житомирської області та мають дружні стосунки.
4. Підстави для відводу судді визначені статтями 36, 37 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК).
5. Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 36 ЦПК суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
6. Згідно із частинами 1, 2 та 9 статті 40 ЦПК питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Питання про самовідвід судді вирішується ухвалою суду, що розглядає справу, яка оформлюється окремим документом.
7. Важливу роль у розробці критеріїв неупередженості (тобто безсторонності), як складової права на справедливий судовий розгляд відіграє практика Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ), у контексті якої повинна формуватися національна судова практика.
8. Пункт 1 статті 6 Конвенції з прав оюдини та основоположних свобод встановлює, зокрема, право кожного при визначенні його цивільних прав та обов`язків на справедливий публічний розгляд справи незалежним та безстороннім судом, створеним на підставі закону.
9. Важливу роль у розробці критеріїв неупередженості (тобто безсторонності), як складової права на справедливий судовий розгляд відіграє практика Європейського суду з прав людини, у контексті якої повинна формуватися національна судова практика.
10. У рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» (№ 33949/02, § 49-52, від 09 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.
11. Стосовно об`єктивної неупередженості у справі "Фей проти Австрії" ЄСПЛ вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві повинні апріорно викликати в учасників цивільного процесу.
12. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
13. Між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) («Kyprianou проти Кіпру» [ВП], № 73797/01, п. 119, ECHR 2005-ХІІІ). Відповідно, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності («Pullar проти Сполученого Королівства», рішення від 10 червня 1996 року, п. 32, Reports 1996-III).
14. Враховуючи, що судді Коломієць О.С., Талько О.Б. висловили своє суб`єктивне переконання щодо неможливості розгляду справи № 296/4275/26, оскільки відповідач у справі ОСОБА_2 є суддею Апеляційного суду Житомирської області у відставці, з яким ці судді тривалий час працювали та мають дружні стосунки, слід дійти висновку про наявність підстав, передбачених пунктом 5 частини 1 статті 36 ЦПК для задоволення заяв суддів Талько О.Б. та Коломієць О.С. про самовідвід від розгляду справи №296/4275/26.
Керуючись статтями 36, 40, 41, 260, 261 ЦПК, Житомирський апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Заяви суддів Житомирського апеляційного суду Коломієць Оксани Сергіївни та Талько Оксани Борисівни про самовідвід, задовольнити.
2. Відвести суддів Житомирського апеляційного суду Коломієць Оксану Сергіївну та Талько Оксану Борисівну від розгляду справи № 296/4275/26 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Корольовського районного суду міста Житомира від 22 липня 2026 року.
3. Передати справу № 296/4275/26 для проведення повторного автоматизованого розподілу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач К.В. Шалота
Судді О. С. Коломієць
О. Б. Талько