ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
11 вересня 2026 року м. Ужгород № 260/2207/26
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гебеш С.А.
при секретарі судових засідань - Романець Е.М.
та осіб, які беруть участь у справі:
позивач - не з`явився;
представник позивача - Комаса О.В.;
представник відповідача - не з`явився;
представник третьої особи - Таболін О.С..
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, третя особа: Адміністрація Державної спеціальної служби транспорту, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, а саме:
Визнати протиправною відмову військової частини НОМЕР_1 у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди в розмірі 1 000 000 (одного мільйону) гривень 00 копійок відповідно до абз. 4 пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану».
Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову винагороду в розмірі 1 000 000 (одного мільйону) гривень 00 копійок відповідно до абз. 4 пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану».
В обґрунтування заявлених вимог представник позивача зазначив, що 11.10.2021 року ОСОБА_1 уклав контракт про проходження військової служби Державній спеціальній службі транспорту строком на 6 місяців до 11.04.2022 року. За наказом військового керівництва 20.05.2022 року він залишив позиції на металургійному комбінаті « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та був взятий у полон, внаслідок чого перебував у місцях несвободи до 07.03.2023 року. Представник позивача зазначає, що позивач на момент взяття в полон, ОСОБА_1 проходив військову службу за контрактом у віці 19 років. В зв`язку з прийняттям постанови КМУ від 11.02.2025 № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» звернувся із заявою на виплату одноразової грошової допомоги відповідно, проте отримав відмову від Військової частини НОМЕР_1 . Позивач не згоден з аргументами відповідача та вважає, що положеннями Постанови КМУ № 153 чітко визначено його право на отримання вказаної винагороди, на підставі чого просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 09.04.2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 07.05.2026 року.
24.04.2026 року відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. як безпідставних. Заперечуючи проти позову зазначає, що позивач не відповідає умовам Постанови №153 від 11.02.2025 року, оскільки був прийнятий на військову службу до 24.02.2022 року, а автоматичне продовження в силу вимог закону строку дії укладеного контракту до 24.02.2022 року на період воєнного стану не може вважатися "прийняттям" на військову службу під час воєнного стану і такі випадки Постановою КМУ не охоплюються.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 07.05.2026 року задоволено клопотання відповідача про залучення третьої особи та Адміністрацію Державної спеціальної служби транспорту до участі в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
28.05.2026 року Адміністрація Державної спеціальної служби транспорту подала до суду письмові пояснення, в яких категорично не погодилася із позицією позивача та заявила про відсутність підстав для задоволення позову, так як наявними у справі документами не доведено всіх критеріїв, для виплати одноразової грошової допомоги, оскільки такий не служить у військових частинах бойового призначення.
08.06.2026 року третя особу подала до суду письмові пояснення, в яких вказала на те, що позивач у позовній заяві сам вказав про те, що уклав контракт 11.10.2021 року, тобто до введення правового режиму воєнного стану. Також Адміністрація Державної спеціальної служби транспорт звернула увагу на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду у подібних правовідносинах
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд позов задоволити, з мотивів наведених у позовній заяві.
Будучи належним чином повідомленим про день, час та місце проведення судового розгляду, відповідач не забезпечив явку свого представника у судове засідання, та не повідом суд про причини неявки такого.
11.09.2026 року до суду надійшло клопотання відповідача, в якому останній вказав на те, що 01.11.2023 року позивач виключений зі списків військової частини НОМЕР_1 в зв`язку із вибуттям до нового місця служби до м. Київ в Національному університеті оборони України, а тому спірна одноразова грошова винагорода має виплачуватися позивачу за місцем несення служби після 13.02.2025 року.
Представник третьої особи у судовому засіданні проти позову заперечив та просив суд відмовити у задовленні позовних вимог, з мотивів наведених у письмових поясненнях.
Заслухавши учасників справи, розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 11.10.2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 уклав контракт про проходження військової служби в Державній спеціальній службі транспорту на посадах осіб сержантського складу строком на 6 місяців (до 11 квітня 2022 року).
ОСОБА_1 (далі - Позивач, ОСОБА_1 ) проходив військову службу у складі військової частини НОМЕР_1 (далі - Відповідач), та за наказом командування перебував у місті Маріуполь в лютому - травні 2022 року, що не заперечується відповідачем.
За наказом військового керівництва 20.05.2022 року він залишив позиції на металургійному комбінаті « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та був взятий у полон, внаслідок чого перебував у місцях несвободи до 07.03.2023 року, що підтверджується довідкою СБУ від 15.03.23 року № 33/7- Н505д).
Таким чином, судом встановлено, що на момент взяття в полон, ОСОБА_1 проходив військову службу за контрактом у віці 19 років.
Згідно з медичною документацією, ОСОБА_1 за час перебування у місті Маріуполь у 2022 році отримав травмування: Мінно-вибухову травму (11.04.22р). Осколкові поранення лівого передпліччя, лівої стопи. Металеві уламки в м`яких тканинах с/3 лівого стегна. Закрита черепно-мозкова травма (04.22р), струс головного мозку у вигляді стійкого астено-вегетативного, цефалгічного синдромів. Вушний шум внаслідок акустичної травми (11.04.22р). Вульгарні вугрі. Мікоз стоп (клінічно) з алергідами.
Відповідно до довідки ВЛК від 28.03.2023 року № 760/1, 28 березня 2023 року було проведено медичний огляд ВЛК хірургічного профілю ВМКЦ Західного регіону, за результатами якого була видана постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): Стан після операції - видалення металевого осколка з м`яких тканин лівого стегна (25.03.2023) з приводу вогнепального осколкового сліпого поранення лівого стегна з наявністю осколка. Травма, ТАК, пов`язана з проходженням військової служби.
В інтересах Позивача до військової частина НОМЕР_1 через Адміністрацію Державної спеціальної служби транспорту засобами електронної пошти було направлено заяву від 12.03.2026 року з проханням здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановленої суми винагороди у розмірі 1 млн гривень, відповідно до постанови КМУ № 153 від 11 лютого 2025 р. "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану".
У відповідь на вказану заяву, 23.03.2026 року Військова частина НОМЕР_1 надала відповідь за №961/1463, в якій зазначено, що нажаль, умовам Постанови ОСОБА_2 не відповідає, оскільки був призваний на строкову військову службу, а в подальшому прийнятий на військову службу за контрактом до 24.02.2022 року та не має права на виплату, передбачену п. 4 Постанови.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відмові відповідача, суд дійшов таких висновків.
Спірні правовідносини врегульовано, зокрема, Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (надалі Закон № 2232-XII) та Законом України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20.12.1991 № 2011-XII (надалі Закон № 2011-XII) (в редакціях чинних на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частин 1-3 статті 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає у тому числі проходження військової служби.
Статтею 2 Закону № 2232-XII встановлено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.
Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів (частина 1 статті 9 Закону №2011-XII).
Згідно з частиною 2 статті 9 Закону № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
За приписами частини 4 статті 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Кабінет Міністрів України 11 лютого 2025 року прийняв постанову № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану», пунктом 2 якої затверджено Порядок реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану та форму контракту про проходження громадянами України віком від 18 до 25 років військової служби у Збройних Силах України, Національній гвардії України та Державній прикордонній службі України на посадах осіб рядового складу.
Пунктом 3 Постанови КМУ № 153 встановлено, що: 1) учасниками експериментального проекту є: громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу; Збройні Сили; Національна гвардія; Державна прикордонна служба; Міністерство оборони; Міністерство внутрішніх справ; військові частини, визначені Генеральним штабом Збройних Сил, Головним управлінням Національної гвардії та Адміністрацією Державної прикордонної служби; 2) координатором експериментального проекту є Міністерство оборони; 3) фінансування експериментального проекту здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.
Станом на час звернення позивача із рапортом до відповідача пункт 4 Постанови КМУ № 153 передбачав, що особам рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року № 64, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1000000 грн;
військовослужбовцям, зазначеним в абзаці 2 цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених);
військовослужбовцям, зазначеним в абзаці 2 цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі;
військовослужбовцям, зазначеним в абзацах 2 та 3 цього пункту у разі, коли вони два або більше разів за сукупністю притягувалися до кримінальної відповідальності, адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився, винагорода не виплачується.
В подальшому, постановою Кабінету Міністрів України від 30 липня 2025 року № 942, яка набрала чинності 07.08.2025, внесено зміни до постанови КМУ № 153, зокрема у пункті 4: в абзаці другому слово «особам» замінено словами «громадянам України з числа осіб»;
в абзаці п`ятому слова «два або більше разів за сукупністю притягувалися до кримінальної відповідальності» замінити словами «притягувалися до кримінальної відповідальності, два або більше разів притягувалися до»;
доповнено пункт абзацами такого змісту:
«виплата винагороди здійснюється також військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які відповідають вимогам щодо виплати винагороди, зазначеним в абзаці другому цього пункту, та:
були прийняті на військову службу за контрактом під час воєнного стану, з числа осіб, які проходили строкову військову службу;
проходили військову службу і були атестовані до присвоєння первинного офіцерського звання офіцерського складу молодший лейтенант;
проходили військову службу, мали спеціальні звання або класні чини та були переатестовані до присвоєння офіцерського звання».
Отже, з 07.08.2025 Кабінетом Міністрів України врегульовано питання права на отримання одноразової грошової винагороди у розмірі 1000000 грн, передбаченої постановою КМУ № 153, громадянами України-військовослужбовцями, зазначеними в абзаці 2 пункту 4 постанови КМУ № 153, які відповідають вимогам щодо виплати такої винагороди, та проходили військову службу і були атестовані до присвоєння первинного офіцерського звання офіцерського складу молодший лейтенант.
Судом встановлено, що Позивач у віці до 25 років добровільно уклав контракт для проходження військової служби, брав безпосередню участь у бойових діях в районі ведення воєнний (бойових) дій (за наказом командування перебував у місті Маріуполь в лютому - травні 2022 року, що не заперечується відповідачем та за наказом військового керівництва 20.05.2022 року залишив позиції на металургійному комбінаті «Азовсталь» та був взятий у полон, внаслідок чого перебував у місцях несвободи до 07.03.2023 року, що підтверджується довідкою СБУ від 15.03.23 року № 33/7- Н505д) та у відповідності до абзацу 4 пункту 4 Постанови № 153 отримав травму, пов`язану із проходженням військової служби.
При цьому, суд зазначає, що постанова № 153 не містить жодних обмежень чи застережень відносно отримання одноразової грошової винагороди переведеним військовослужбовцями за умови дотримання інших, передбачених умов.
Разом з тим, суд звертає увагу, що за час перебування у місті Маріуполь у 2022 році позивач отримав травмування: Мінно-вибухову травму (11.04.22р). Осколкові поранення лівого передпліччя, лівої стопи. Металеві уламки в м`яких тканинах с/3 лівого стегна. Закрита черепно-мозкова травма (04.22р), струс головного мозку у вигляді стійкого астено-вегетативного, цефалгічного синдромів. Вушний шум внаслідок акустичної травми (11.04.22р). Вульгарні вугрі. Мікоз стоп (клінічно) з алергідами.
Відповідно до довідки ВЛК від 28.03.2023 року № 760/1, 28 березня 2023 року було проведено медичний огляд ВЛК хірургічного профілю ВМКЦ Західного регіону, за результатами якого була видана постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): Стан після операції - видалення металевого осколка з м`яких тканин лівого стегна (25.03.2023) з приводу вогнепального осколкового сліпого поранення лівого стегна з наявністю осколка. Травма, ТАК, пов`язана з проходженням військової служби.
Суд зазначає, що тлумачення абзацу 4 пункту 4 постанови №153 у вузькому значенні, тобто лише відносно осіб, які вперше були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану буде дискримінаційним відносно осіб, які станом на 24.02.2022 року вже перебували на військовій службі та у подальшому уклали контракт на проходження військової служби.
Суд зауважує, що у пункті 4 постанови КМУ № 153 визначено сукупність критеріїв, яким повинен відповідати військовослужбовець для отримання передбаченої грошової винагороди.
Разом з тим, із відповіді відповідача про відмову у виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди у розмірі 1 (один) мільйон гривень не вбачається інших підстав для відмови, крім його прийняття на військову службу за контрактом до 24.02.2022 року.
Крім того, суд відхиляє доводи відповідача про те, що спірна виплата нараховується лише особам, які проходять військову службу, а позивач виключений зі списків військової частини НОМЕР_1 , оскільки сам відповідач вказує на те, що ОСОБА_1 не звільнений з військової служби, а вибув до нового місця служби до м. Київ в Національний університет оборони України.
Твердження відповідача про те, що спірна одноразова грошова допомога має виплачуватися позивачу за місце його служби також суд не буре до уваги, так як контракт про проходження військової служби був укладений саме з Державною спеціальною службою транспорту та підстави для виплати спірної допомоги набув перебуваючи на службі у військовій частині НОМЕР_1 (довідка ВЛК від 28.03.2023 року видана позивачу із зазначенням військової частини НОМЕР_1 ).
Крім того, суд вчергове звертає увагу на те, що із відповіді відповідача про відмову у виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди у розмірі 1 (один) мільйон гривень, яка стала предметом судового розгляду, не вбачається інших підстав для відмови, крім прийняття ОСОБА_1 на військову службу за контрактом до 24.02.2022 року.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що позивач відповідає умовам, визначеним постановою №153 для отримання одноразової грошової винагороди, у зв`язку з чим заявлений позов підлягає задоволенню.
Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору, то відсутні підстави для їх розподілу.
Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, третя особа: Адміністрація Державної спеціальної служби транспорту - задовольнити.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) одноразової грошової винагороди у розмірі 1 (один) мільйон гривень, передбаченої постановою № 153 від 11.02.2025.
Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) одноразову грошову винагороду у розмірі 1 (один) мільйон гривень, передбачену постановою Кабінету Міністрів України № 153 від 11.02.2025 «Про реалізацію експериментального проєкту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 16.09.2026 року.
Суддя С.А. Гебеш