ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про відмову в задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами
17 вересня 2026 року м. Ужгород № 260/2378/26 № провадження: Н/260/19/26
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Гаврилка С.Є.,
з участю секретаря судового засідання - Біров Н.Е.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 - не з`явився;
відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_1 - представник - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду заяву ІНФОРМАЦІЯ_2 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 травня 2026 року в адміністративній справі № 260/2378/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-
ВСТАНОВИВ:
13 квітня 2026 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернувся з позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), яким просив суд: « 1. Прийняти позовну заяву до свого розгляду. 2. Даний адміністративний позов розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення 3. Визнати судового засідання та виклику сторін. протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо відмови у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, 18.06.2025, 01.01.2026 рік для перерахунку моєї пенсії та зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, 18.06.2025, 01.01.2026 рік відповідно до вимог ст. ст. 43 i 63 Закону України № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 01.01.2023, 18.06.2025, 01.01.2026 рік на відповідний тарифний коефіцієнт та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій, для здійснення обчислення та перерахунок пенсії з 01.02.2023, 01.07.2025, 4. 01.02.2026. Звільнити мене від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI, оскільки я являюся учасником».
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 травня 2026 року, яке набрало законної сили 08 червня 2026 року, позов задоволено. Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо відмови у підготовці та надання до Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2023 року, 18 червня 2025 року, 01 січня 2026 року виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року, 18 червня 2025 року, 01 січня 2026 року, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ, з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, для перерахунку із 01 лютого 2023 року, 01 липня 2025 року та з лютого 2026 року основного розміру пенсії. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2023 року, 18 червня 2025 року, 01 січня 2026 року, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року, 18 червня 2025 року, 01 січня 2026 року, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ, з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, для перерахунку із 01 лютого 2023 року, 01 липня 2025 року та з лютого 2026 року основного розміру пенсії.
19 серпня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із заявою про перегляд рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, якою просить суд: « 1. Відстрочити сплату судового збору за подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами; 2. Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 травня 2026 року переглянути та винести нове рішення, яким в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 відмовити» (а.с.а.с. 69-72).
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2026 року заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами було залишено без руху.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2026 року відкрито провадження за заявою ІНФОРМАЦІЯ_2 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Закарпатського окружного адміністративного суду в даній справі.
Обґрунтовуючи наявність нововиявлених обставин в даній справі, відповідач вказав, що рішення суду в даній справі було прийняте з урахуванням рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року у справі №320/29450/24, якими визнано протиправним та нечинним пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року №481 у частині внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704. Як на нововиявлену обставину заявник посилається на постанову Верховного Суду від 16 липня 2026 року, що ухвалена у справі № 320/29450/24, якою скасовано рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року. На думку відповідача, після скасування цих судових рішень правова оцінка правомірності порядку обчислення грошового забезпечення позивача змінилася на протилежну, а тому наявна підстава для перегляду, передбачена статтею 361 частиною 2 пунктом 3 КАС України.
У судовому засіданні представник відповідача подану заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами підтримав. Просив її задовольнити.
У судове засідання позивач не з`явився, про час і дату повідомлений належним чином, про що свідчить довідка про доставку електронного листа (а.с.а.с. 91, 95)
За приписами статті 368 частини 2 КАС України, справа розглядається за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. В суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Неявка заявника або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Таким чином, з врахування того, що позивач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи - суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності позивача.
З`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду заяви і її вирішення, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.
Відповідно до статті 361 частини 1 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що спричинили ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду. У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу (стаття 361 частина 2 КАС України).
З аналізу наведеної норми можна зробити висновок, що нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення.
Тобто за своєю юридичною природою нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які покладено в основу судового рішення.
До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору.
Заявник обґрунтовує свою вимогу статті 361 частини 2 пункту3 КАС України, тобто скасуванням судового рішення, яке, за його твердженням, стало підставою для ухвалення рішення в даній справі.
Надаючи правову оцінку доводам заявника, суд зазначає таке.
Згідно із статтею 361 частиною 2 пунктом 3 КАС України підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Отже, для застосування вказаної процесуальної норми недостатньо самого факту скасування іншого судового рішення, на яке міститься посилання у мотивувальній частині рішення, що переглядається. Необхідним є встановлення такого зв`язку між судовими рішеннями, за якого скасоване судове рішення становило підставу для ухвалення рішення, про перегляд якого порушено питання, а його скасування усуває відповідну підставу.
Верховний Суд у постанові від 28 травня 2019 року, що ухвалена у справі № 826/5170/15 зазначив, що при вирішенні питання про перегляд судового рішення з такої підстави суд повинен виходити з преюдиційного зв`язку судових рішень. Скасування судового рішення може бути визнано нововиявленою обставиною у випадку, коли суд обґрунтував рішення, що переглядається, скасованим судовим рішенням чи виходив із нього та прийнято новий судовий акт, протилежний за змістом скасованому, або саме скасування такого акта означає протилежне вирішення відповідного питання.
Як слідує зі змісту рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 травня 2026 року - судом зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2023 року, 18 червня 2025 року, 01 січня 2026 року, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року, 18 червня 2025 року, 01 січня 2026 року, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ, з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, для перерахунку із 01 лютого 2023 року, 01 липня 2025 року та з лютого 2026 року основного розміру пенсії.
Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 16 лютого 2023 року, яка постановлена у справі № 9901/57/19 зазначила, що нововиявлені обставини необхідно відрізняти від нових обставин та обставин, що змінилися після ухвалення судового рішення. Не вважаються нововиявленими обставини, які виникли після ухвалення судового рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.
У пунктах 60, 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ющенко та інші проти України» (заяви №№ 73990/01, 7364/02, 15185/02 і 11117/05) констатовано: «… право на справедливий судовий розгляд, яке передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції та розтлумачене в контексті принципів верховенства права та юридичної визначеності, містить вимогу непіддання сумніву рішення суду, коли він остаточно вирішив питання (див. рішення у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [GC], № 28342/95, п. 61)»; за відсутності будь-яких ознак того, що в іншому судовому провадженні мали місце якісь вади, Суд вважає, що нове вирішення тих самих питань може звести нанівець закінчене раніше провадження, а це несумісно з принципом юридичної визначеності.
Преюдиційність відрізняється від поняття передсудність, яке означає можливість ініціювати особою вирішення спору в суді лише після отримання судового рішення в іншій, напряму пов`язаній справі, якщо того вимагає процесуальний закон.
Преюдиційність також відрізняється від обов`язковості правових висновків (позицій) Верховного Суду, які мають прецедентних характер та стосуються тлумачення законодавства, що здійснює Суд під час касаційного перегляду справи (відповідно до частин п`ятої та шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права).
На відміну від прецедентного характеру правових висновків (позицій) Верховного Суду, преюдиція зберігається як при зміні законодавства, так і зміні судової практики.
Преюдиціальність дає певний привілей стороні у справі не доказувати знову вже встановлені судом обставини (юридичні факти).
Згідно з правовим висновком, що міститься у постанові Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі № 753/11000/14-ц, преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність вже встановлено у рішенні і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта.
Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи. Такі висновки сформульовані в пункті 32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2018 року у справі № 917/1345/17.
Важливо також, що у разі скасування рішення, яке встановлює преюдицію, викають підстави для перегляду за нововиявленими обставинами усіх тих рішень, які цю преюдицію використали.
У постанові від 30 липня 2020 року у справі № 814/1130/15 Верховний Суд звернув увагу на те, що при вирішенні питання про наявність підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, передбачених пунктом 3 частини другої статті 361 КАС України, дослідженню підлягає те, чи скасоване судове рішення в іншій справі було покладено в основу рішення, про перегляд якого подано заяву, тобто чи мало таке судове рішення преюдиційне значення і суттєво впливало на результат розгляду справи, про перегляд судового рішення у якій подано заяву.
Преюдиційні обставини - це обставини, встановлені рішенням суду, що набрало законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини.
Преюдиційні обставини не потребують доказування, якщо одночасно виконуються такі умови: ці обставини встановлені судовим рішенням лише у господарській, цивільній або адміністративній справі; ці обставини оцінені судом саме як обставина (юридичний факт) преюдиційного характеру та не є правовою оцінкою, наданою судом певній обставині (юридичному факту); ці обставини міститься у мотивувальній частині рішення та відповідають вимогам пункту першого частини четвертої статті 246 КАС України, згідно з яким у мотивувальній частині рішення, серед іншого, зазначаються обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини; судове рішення набрало законної сили; у справі беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини (наприклад, особа може посилатися на преюдиційні факти, що містяться в судовому рішенні, ухваленому відповідно до глава 6 Цивільного процесуального кодексу України. Розгляд судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення).
Аналогічні підходи застосовані Верховним Судом у постановах від 17 квітня 2018 року у справі №822/1468/17, від 24 квітня 2018 року у справі №825/705/17, від 28 квітня 2018 року у справі № 825/705/17, від 14 серпня 2018 року у справі №823/1097/17, від 18 жовтня 2018 року у справі №2а-6859/10/1570, від 22 січня 2019 року у справі №816/1481/17, від 6 березня 2019 року у справі № 813/4924/13-а, від 14 травня 2019 року у справі №824/234/16-а, від 10 липня 2019 року у справі №826/6063/18, від 18 липня 2019 року у справі №464/2262/17, від 15 серпня 2019 року у справі №823/782/16, від 21 серпня 2019 року у справі №465/5960/14-а, від 6 вересня 2019 року у справі №804/10237/13-а, від 15 листопада 2019 року у справі № 826/198/16, від 15 листопада 2019 року у справі №463/3704/15-а, від 21 листопада 2019 року у справі №344/8720/16-а, від 29 листопада 2019 року у справі №826/6222/15, від 29 листопада 2019 року у справі №826/6222/15, від 13 серпня 2020 року у справі № 344/9283/16-а, від 10 вересня 2020 року у справі № 591/245/17, від 12 жовтня 2020 року у справі № 814/435/18, від 27 листопада 2020 року у справі № 440/525/19, від 20 квітня 2021 року у справі №817/1269/17, від 31 травня 2021 року у справі № 826/1581/18 та від 30 вересня 2021 року у справі №826/7424/17.
Отже, саме по собі посилання в судовому рішенні на інше судове рішення не свідчить про те, що останнє стало підставою для його ухвалення у розумінні пункту 3 частини другої статті 361 КАС України.
Отже, обставини, встановлені у справі №320/29450/24, не мали саме преюдиційного значення для вирішення справи №460/5617/26, а скасування судових рішень у справі №320/29450/24 не призвело до зміни чи припинення обставин спірних правовідносин між сторонами цієї справи.
Таким чином, перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами не призначений для усунення розбіжностей у правозастосуванні, які виникли внаслідок формування в подальшому іншої судової практики, та не може використовуватися як спосіб повторного перегляду остаточного судового рішення з мотивів іншого тлумачення чи застосування норм матеріального права.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 травня 2020 року, яка ухвалена у справі №802/2196/17-а наголосила на необхідності дотримання принципу юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata, тобто остаточності судового рішення, та недопустимість використання процедури перегляду остаточного судового рішення як замаскованої процедури його оскарження.
Суд враховує, що рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 травня 2026 року набрало законної сили 08 червня 2026 року.
Відтак процедура перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами не може використовуватися для повторного вирішення спору після набрання судовим рішенням законної сили за відсутності визначених статтею 361 КАС України підстав.
За таких обставин суд дійшов висновку, що скасування постановою Верховного Суду від 16 липня 2026 року рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року у справі № 320/29450/24 не утворює передбаченої статтею 361 частиною 2 пунктом 3 КАС України підстави для перегляду рішення Закарпатского окружного адміністративного суду від 05 травня 2026 року у справі № 380/10913/25 за нововиявленими обставинами.
Наведені заявником доводи по суті спрямовані на перегляд правової оцінки спірних правовідносин з урахуванням правового висновку Верховного Суду, сформованого після ухвалення рішення у цій справі, що не відповідає правовій природі інституту перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.
Відповідно до статті 368 частини 4 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд, зокрема, може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.
Відповідно до статті 369 частини 1 КАС України у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.
Таким чином, підстави для задоволення заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2024 року у справі № 260/2378/26 відсутні.
Керуючись статтями 248, 262, 361, 364, 369 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви ІНФОРМАЦІЯ_2 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено КАС України. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 17 вересня 2026 року було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Ухвалу у повному обсязі було складено протягом 17 вересня 2026 року.
Суддя С.Є. Гаврилко