РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
17 вересня 2026 року м. Рівне №460/14914/26
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинення певних дій,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач 1, 2, 3), в якому просить суд: 1) визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації 29.05.2026 без належного направлення та фактичного проходження медичного огляду ВЛК; 2) визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо ненадання позивачеві документів, які стали підставою для призову, зокрема направлення на ВЛК, матеріалів медичного огляду та рішення/наказу про призов; 3) визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо не розгляду по суті заяви ОСОБА_1 про оскарження постанови ВЛК від 29.05.2026 та не вирішення питання про направлення на повторний (контрольний) медичний огляд; 4) зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 розглянути заяву позивача про оскарження постанови ВЛК від 29.05.2026 відповідно до Положення № 402 та прийняти мотивоване рішення, зокрема щодо направлення на повторний (контрольний) медичний огляд; 5) скасувати рішення (індивідуальний акт) про призов ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації від 29.05.2026, реквізити якого підлягають встановленню за витребуваними судом документами; 6) визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини, вчинені на підставі протиправного призову 29.05.2026; 7) зобов`язати військову частину НОМЕР_1 виключити ОСОБА_1 списків особового складу у зв`язку зі скасуванням рішення про його призов. Позов обґрунтований тим, що фактичного медичного огляду перед призовом, за твердженням позивача, не проводилося, направлення на ВЛК він не отримував, медичних документів лікарям не надавав, а наявні у нього захворювання не були враховані. Також позивач вказує, що звертався до ІНФОРМАЦІЯ_4 зі скаргою на постанову ВЛК, однак така скарга по суті не розглянута.
Відповідач 1 відзив на позов не подав.
Відповідач 2 - ІНФОРМАЦІЯ_5 подав відзив на позов в якому проти задоволення позову заперечив. Зазначив, що 29.05.2026 позивач пройшов медичний огляд ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 , за результатами якого прийнято постанову, оформлену довідкою ВЛК № 2026-0529-1750-3073-0 про придатність до військової служби. Також відповідач вказав, що призов позивача здійснений наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 № 1645 від 29.05.2026. Стосовно звернення про оскарження висновку ВЛК відповідач зазначив, що станом на час його надходження позивач уже набув статусу військовослужбовця, у зв`язку з чим для проходження повторного медичного огляду або лікування мав звернутися до медичної служби своєї військової частини.
Відповідач 3 подав відзив на позов в якому також заперечує проти задоволення вимог позову. В обґрунтування відзиву зазначає, що позовна заява не містить будь яких посилань чи тверджень про те, що наказ командира військової частини в частині зарахування позивача до списків особового складу є незаконним. Крім того, порядок та підстави звільнення з військової служби визначений ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та п. 233 «Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України», і підстави для звільнення позивача відсутні. Просить у задоволенні позову відмовити.
Позивач подав письмові пояснення на відзив відповідача 2 в яких навів схожі за змістом позову доводи та аргументи.
Позовна заява надійшла до суду 06.08.2026.
Ухвалою суду від 12.08.2026 позов залишений без руху.
Ухвалою суду від 14.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
31.08.2026 представником позивача також подано клопотання про перевірку повноважень особи, яка подала відзив від імені ІНФОРМАЦІЯ_4 . Представник позивача послався на відсутність у цієї особи статусу адвоката та належного, на його думку, підтвердження права діяти в порядку самопредставництва, у зв`язку з чим просив не долучати та не враховувати поданий нею відзив, пояснення та інші документи.
Ухвалою суду від 17.09.2026 відмовлено позивачу у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Розглянувши позовну заяву, матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
29.05.2026 проведено медичний огляд ВЛК ОСОБА_1 при ІНФОРМАЦІЯ_3 .
За результатами огляду оформлено довідку ВЛК № 2026-0529-1750-3073-0 від 29.05.2026, у якій зазначено встановлені діагнози та прийнято постанову про придатність позивача до військової служби.
29.05.2026 наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 № 1645 позивача призвано на військову службу під час мобілізації на особливий період та направлено до Військової частини НОМЕР_1 для її проходження.
Надалі позивач був зарахований до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 та набув статусу військовослужбовця.
20.07.2026 представником позивача складено заяву про оскарження висновку ВЛК від 29.05.2026, у якій він, посилаючись на стан здоров`я та медичні документи, просив призначити медичний огляд у ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також переглянути питання його придатності до військової служби.
27.07.2026 ІНФОРМАЦІЯ_5 отримав зазначене звернення, а 28.07.2026 заявнику надано письмову відповідь, у якій роз`яснено, що у зв`язку з набуттям статусу військовослужбовця у разі потреби повторного проходження ВЛК або стаціонарного лікування позивачу необхідно звернутися до медичної служби військової частини з відповідним рапортом.
Матеріали справи також містять витяг з Положення про ІНФОРМАЦІЯ_5 , відповідно до якого юридична служба є структурним підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_4 , до основних завдань якого віднесено, серед іншого, представництво інтересів ІНФОРМАЦІЯ_4 у судах.
Довідкою ІНФОРМАЦІЯ_4 підтверджено, що ОСОБА_2 проходить військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_8 та обіймає посаду офіцера юридичної служби.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд враховує таке.
Щодо повноважень представника ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідно до частини третьої статті 55 КАС України юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), у порядку самопредставництва, або через представника.
Таким чином, участь органу державної влади у справі в порядку самопредставництва не тотожна участі через представника-адвоката.
Об`єднана палата Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 11.09.2024 у справі № 440/14831/23 зазначила, що для підтвердження повноважень особи діяти в порядку самопредставництва суд має виходити з документів, передбачених статтею 55 КАС України, а відмова у визнанні таких повноважень є необґрунтованою, якщо з поданих документів можливо встановити вид участі особи у процесі та її повноваження.
У цій справі сукупністю поданих документів підтверджено, що ОСОБА_2 проходить військову службу саме у ІНФОРМАЦІЯ_8 на посаді офіцера юридичної служби, а Положенням про відповідний орган представництво його інтересів у судах безпосередньо віднесено до завдань юридичної служби. Відтак відсутність у ОСОБА_2 статусу адвоката не свідчить про відсутність у нього права діяти в суді в порядку самопредставництва ІНФОРМАЦІЯ_4 .
З огляду на це підстав для неврахування поданого ним відзиву та доданих до нього документів немає, а клопотання представника позивача в цій частині задоволенню не підлягає.
По суті спору.
Щодо медичного огляду та призову позивача на військову службу по мобілізації.
Відповідно до Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, придатність військовозобов`язаного до військової служби за станом здоров`я визначається військово-лікарською комісією.
Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402 (надалі за текстом - Положення № 402), визначено порядок проведення військово-лікарської експертизи.
Матеріали справи містять довідку ВЛК № 2026-0529-1750-3073-0 від 29.05.2026, відповідно до якої саме цього дня проведено медичний огляд позивача ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 , установлено діагнози та прийнято постанову про придатність до військової служби.
Таким чином, твердження позивача про повну відсутність будь-якого рішення ВЛК не узгоджується з письмовими доказами у справі.
При цьому суд не наділений повноваженнями самостійно визначати ступінь придатності особи до військової служби на підставі поданих медичних документів чи встановлювати інший діагноз.
Верховний Суд у практиці щодо спорів з військово-лікарськими комісіями наголошував, що оцінка діагнозу на предмет його відповідності конкретним статтям Розкладу хвороб виходить за межі судового розгляду; суд перевіряє насамперед дотримання процедури прийняття рішення компетентним медичним органом.
Надані позивачем медичні документи підтверджують наявність у нього певних захворювань та станів, однак самі по собі не спростовують постанову ВЛК про придатність до військової служби та не є підставою для встановлення судом іншого ступеня придатності.
Разом з тим суд звертає увагу, що безпосередньо рішення про призов позивача на військову службу прийнято не ІНФОРМАЦІЯ_9 .
З наявного в матеріалах справи витягу з наказу № 1645 від 29.05.2026 встановлено, що рішення про призов позивача прийняте начальником ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Отже, вимога про визнання протиправними дій саме ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо призову позивача не відповідає встановленим у справі обставинам, оскільки індивідуальний акт про призов прийнятий іншим суб`єктом владних повноважень.
З цих же підстав суд не встановив правових підстав для скасування в межах цього спору наказу № 1645 від 29.05.2026, виданого ІНФОРМАЦІЯ_10 , який стороною у цій справі не є.
Щодо вимоги про ненадання документів.
Позивач також просить визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо ненадання направлення на ВЛК, матеріалів медичного огляду та рішення про призов.
Разом з тим матеріалами справи не підтверджено належним чином звернення позивача саме до ІНФОРМАЦІЯ_3 з конкретно визначеною вимогою надати зазначений перелік документів та протиправної відмови цього відповідача у їх наданні.
Крім того, як установлено судом, наказ про призов № 1645 від 29.05.2026 прийнятий ІНФОРМАЦІЯ_10 , а не ІНФОРМАЦІЯ_9 .
Сам факт не наявності певного документа у позивача не є достатнім для висновку про протиправну бездіяльність конкретного відповідача щодо його ненадання.
Тому в цій частині позовні вимоги задоволенню теж не підлягають.
Щодо розгляду ІНФОРМАЦІЯ_5 заяви про оскарження постанови ВЛК.
Пунктом 3.3 глави 3 розділу I Положення № 402 передбачено спеціальний адміністративний порядок оскарження постанов ВЛК районних (міських) ТЦК та СП: такі скарги подаються за підпорядкованістю до ВЛК обласних ТЦК та СП. У разі незгоди громадянина з рішенням ВЛК районного (міського) ТЦК та СП на підставі його заяви він направляється для проходження ВЛК при обласному ТЦК та СП.
Такий порядок був запроваджений наказом Міністерства оборони України від 18.08.2023 № 490 та надалі уточнювався змінами до Положення № 402.
При цьому Положення № 402 поширюється не лише на військовозобов`язаних, а й на військовослужбовців.
Так, наказом Міністерства оборони України від 27.04.2024 № 262 пункт 1.1 Положення № 402 прямо викладено у редакції, відповідно до якої воно поширюється, зокрема, на військовослужбовців Збройних Сил України.
Отже, суд розмежовує дві різні за змістом процедури.
Перша - проходження нового медичного огляду військовослужбовцем у зв`язку зі зміною стану здоров`я, потребою у лікуванні чи переогляді під час проходження військової служби. Такий огляд організовується відповідно до глави 6 розділу II Положення № 402 через командування, медичну службу військової частини та інших визначених Положенням суб`єктів.
Друга - адміністративне оскарження вже прийнятої постанови ВЛК районного ТЦК та СП, порядок якого визначено главою 3 розділу I Положення № 402 і ці процедури не є тотожними.
Оскаржувана позивачем постанова ВЛК прийнята 29.05.2026, тобто під час проходження ним медичного огляду як військовозобов`язаним перед призовом.
Подальше набуття позивачем статусу військовослужбовця саме по собі не припиняє його права на адміністративне оскарження постанови ВЛК, прийнятої до призову, та не змінює встановленого Положенням № 402 порядку перегляду такого рішення. Тому доводи ІНФОРМАЦІЯ_4 про те, що після призову позивач повинен звертатися виключно до медичної служби військової частини, є обґрунтованими лише щодо ініціювання нового медичного огляду військовослужбовця, але не вирішують питання щодо розгляду поданої ним скарги на постанову ВЛК від 29.05.2026.
З матеріалів справи встановлено, що 28.07.2026 ІНФОРМАЦІЯ_5 фактично надав позивачу роз`яснення порядку проходження ВЛК військовослужбовцем. Водночас зі змісту цієї відповіді не вбачається, що наведені в заяві доводи щодо постанови ВЛК від 29.05.2026 були перевірені та оцінені по суті як скарга на рішення ВЛК районного рівня. Відповідь не містить висновку щодо обґрунтованості чи необґрунтованості доводів скарги, не містить оцінки наданої медичної документації в межах процедури адміністративного оскарження та не вирішує питання, передбачене пунктом 3.3 глави 3 розділу I Положення № 402, щодо подальшого проходження ВЛК при обласному ТЦК та СП.
Таким чином, формальне надання листа у відповідь на звернення саме по собі не свідчить про його належний розгляд по суті у спеціальному порядку, визначеному Положенням № 402. Тому вимога про визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_4 у цій частині є обґрунтованою.
Разом з тим суд не вправі наперед визначати результат повторного розгляду звернення або зобов`язувати відповідача прийняти конкретне рішення щодо ступеня придатності позивача чи обов`язково направити його на певний вид медичного огляду поза межами встановленої нормативним актом процедури.
Належним способом захисту порушеного права є зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_4 розглянути заяву позивача від 20.07.2026 про оскарження постанови ВЛК від 29.05.2026 по суті відповідно до пункту 3.3 глави 3 розділу I Положення № 402 та прийняти за результатами такого розгляду відповідне мотивоване рішення.
Щодо зарахування до Військової частини НОМЕР_1 та виключення зі списків особового складу.
Відповідно до статті 24 Закону № 2232 початком проходження військової служби вважається день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) - для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі військовозобов`язаних, які проходять збори, та резервістів під час мобілізації, що оформлюється відповідним наказом.
Відповідно до ст. 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого наказом від 24.03.1999 № 551-XIV, право командира - віддавати накази і розпорядження, а обов`язок підлеглого - їх виконувати, крім випадку віддання явно злочинного наказу чи розпорядження.
На час зарахування позивача до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 існував наказ № 1645 від 29.05.2026 про його призов та направлення до цієї військової частини.
Матеріали справи не містять доказів того, що Військова частина НОМЕР_1 при зарахуванні позивача, направленого до неї на підставі чинного наказу про призов, діяла поза межами наданих їй повноважень.
Крім того, з моменту призову та зарахування до списків особового складу позивач набув статусу військовослужбовця.
Верховний Суд у постанові від 05.02.2025 у справі № 160/2592/23 зазначив, що процедура призову військовозобов`язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання порушень процедури призову не спричиняє автоматичного відновлення попереднього становища особи шляхом її звільнення з військової служби. Верховний Суд також зауважив, що сам факт не проходження належного медичного огляду не є доказом непридатності до військової служби та самостійною підставою для звільнення.
Підстави звільнення військовослужбовців з військової служби під час проведення мобілізації та дії воєнного стану визначені статтею 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу". А порушення процедури первинного призову, як самостійна підстава звільнення з військової служби цією статтею не передбачено.
Отже, вимога про виключення позивача зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 фактично спрямована на припинення військової служби способом, не передбаченим законом і з огляду на це вимоги до Військової частини НОМЕР_1 задоволенню не підлягають.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наведених обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не доведено в повній мірі правомірність своєї позиції з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, натомість доводи позивача є частково обґрунтованими, тому позовна заява підлягає до часткового задоволення.
Правові підстави для відшкодування судових витрат у порядку ст. 139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В :
Позовну заяву задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не розгляду по суті заяви ОСОБА_1 від 20.07.2026 про оскарження постанови військово-лікарської комісії № 2026-0529-1750-3073-0 від 29.05.2026 у порядку, визначеному Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402.
Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_11 розглянути по суті заяву ОСОБА_1 від 20.07.2026 про оскарження постанови військово-лікарської комісії № 2026-0529-1750-3073-0 від 29.05.2026 відповідно до пункту 3.3 глави 3 розділу I Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402, з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні, та прийняти за результатами її розгляду відповідне мотивоване рішення.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 щодо неврахування відзиву та інших документів, поданих ОСОБА_2 від імені ІНФОРМАЦІЯ_2 , з підстав не підтвердження його повноважень, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 17 вересня 2026 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 (с. Узлісся, Сарненський р-н, Рівненська обл., 34147, ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_11 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 ) Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_4 ) Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_5 )
Суддя Т.О. Комшелюк