У Х В А Л А
17 вересня 2026 року Справа № 580/3311/26
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової перевірив матеріали зустрічного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у справі №580/3311/26 за позовом Головного управління ДПС у Черкаській області (вул. Хрещатик 235, м. Черкаси, 18002, ЄДРПОУ 44131663) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу, постановив ухвалу.
01.04.2026 вх. №17289/26 позивач у позовній заяві просить: стягнути з коштів ОСОБА_1 податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 452921,98 грн (реквізити для зарахування коштів: p/p [рахунок приховано]; отримувач - ГУК у Черк. обл./тг м. Черкаси/11010500; код отримувача - 37930566, банк отримувача - Казначейство України).
02.04.2026 суд прийняв позовну заяву за правилами спрощеного позовного провадження про стягнення податкового боргу, 15.06.2026 здійснив перехід від спрощеного до загального позовного провадження.
24.06.2026 за вх.№33863/26 до суду надійшов зустрічний позов ОСОБА_1 , просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 12 грудня 2025 року №22701/23-00-24-05-01 про нарахування ОСОБА_1 ПДФО у сумі 411438,16 грн та штрафних санкцій у сумі 41143,82 грн (452581,98 грн);
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області №22704/23-00-24-05-01 від 12 грудня 2025 року про нарахування ОСОБА_1 штрафної санкції у сумі 340 грн за не подання декларації.
Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову (ч.2 ст.177 КАС України).
25.06.2026 суд залишив заяву представника ОСОБА_1 від 24.06.2026 за вх.№33863/26 без руху для усунення недоліків зустрічного позову за відсутності доказів щодо прощеної суми боргу банком, який не визначений учасником справи, 01.07.2026 зупинив провадження у справі за позовом Головного управління ДПС у Черкаській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, 16.09.2026 поновив провадження у справі.
16.09.2026, 17.09.2026 у судові засідання щодо вирішення клопотань адвоката представник контролюючого органу не прибув.
16.09.2026 вх.№50330/26 представник позивача надала до суду уточнену редакцію зустрічного позову, просить залучити до участі у справі третю особу, які не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні Відповідача за зустрічним позовом: акціонерне товариство «Сенс банк» (вул. Велика Васильківська 100, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 23494714), у клопотанні за вх.№34571/26 адвокат просила поновити строк на подання зустрічного позову, що також доповнила доказами на підтвердження поважності причин вх.№ 50542/26 (реєстрація в системі 17.09.2026, сформований в підсистемі електронний суд 16.09.2026 клопотання про поновлення процесуального строку для подання уточненої зустрічної позовної заяви).
У постанові Верховного Суду у справі № 405/3360/17 (ЄДРСР 100918809) зазначено, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. У разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об`єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст.122 КАС України).
Верховний Суд у постанові у справі № 500/2486/19 дійшов висновку, що зазначений у пункті 102.1 статті 102 Податкового кодексу України строк є саме строком давності, що має матеріально-правову природу, а тому не може бути одночасно і процесуальним строком звернення до суду.
Відповідно до висновків Верховного Суду від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19 Кодекс №2755 не містить норм, що би визначали процесуальний строк звернення до суду з позовом у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження).
Суворе застосування адміністративними судами під час воєнного стану процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (висновки Верховного Суду у справі №500/1912/22 від 29.09.2022).
У п. 31 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2024 у справі №990/12/24 сформульований правовий висновок, згідно з яким суд перевіряє обставини пропуску строку на підставі клопотання особи, в якому наведено про поважність причин пропуску строку, та поданих доказів, яким буде надано відповідну правову оцінку.
Адвокат надав усне повідомлення про перебування клієнтки поза межами України тривалий час і одночасно про отримання відповіді від банку 11.09.2026, що потребує додаткової перевірки обігу поштового відправлення та поважності причин пропуску (у разі обгрунтованих заперечень банку і контролюючого органу) під час судового засідання.
Правове становище третіх осіб у процесі посідають особи, які мають юридичний інтерес до справи, але інтерес, який не є рівноцінним інтересам сторін (позивача чи відповідача).
ВПВС у справі № 999/222/23 зауважує, що зазначення у вступній частині позовної заяви особи, яка, на думку позивача, має брати участь в судовому розгляді в якості третьої особи не тягне за собою автоматичного залучення цієї особи в якості третьої особи під час відкриття суддею провадження у справі. Під час вирішення питання про залучення третьої особи суд має заслухати думку відповідача щодо цього. До того ж, третя особа може бути залучена до участі у справі судом першої інстанції до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання ухвалою суду за наслідком розгляду відповідної заяви про залучення третьої особи до участі у справі.
Верховний Суд 29.01.2024 у справі №560/5937/22 наголосив: в адміністративному судочинстві для залучення до справи осіб, чиїх прав та обов`язків може стосуватися судове рішення, та з метою офіційного та повного з`ясування всіх обставин у справі, діє інститут третьої особи. Інститут третьої особи спрямований на створення умов для захисту прав, свобод та інтересів такої особи, які можуть бути порушені під час вирішення спору між позивачем і відповідачем за відсутності третьої особи. Участь третьої особи сприяє всебічному розгляду справи, зібранню більшої кількості доказів, правильному вирішенню справи, запобігає ситуації, коли у справах з одних правовідносин ухвалюються протилежні за змістом рішення.
За правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постановах від 24.06.2008 у справі № 2/164-35/246 та від 30.03.2016 у справі № 814/3015/14, судове рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд під час визначення його прав і обов`язків.
Оскільки принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, що не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом, то суд бере до уваги, що позивач і представник позивача письмово повідомили про оскарження ППР і використали право звернутися із зустрічним позовом відповідно до ст.177 КАС України, тому доходить висновку про те, що вимоги згідно з ч.3 ст.177 КАС України за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.
Згідно із частиною 1 статті 178 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу.
Зустрічний позов відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 178 Кодексу адміністративного судочинства України, пов`язаний із первісним позовом, виникає з одних правовідносин, оскільки на підставі оскаржуваного в зустрічній позовній заяві сума 452921,98 грн за податковими повідомленнями-рішеннями є частиною предмета звернення Головного управління ДПС у Черкаській області з позовом про стягнення податкового боргу, тому суд дійшов висновку про прийняття зустрічного позову та об`єднання до розгляду з первісним позовом.
Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу (ч.3 ст.80 КАС України). Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду (ч.6 ст.80 КАС України). Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали (ч.7 ст.80 КАС України). У випадку не повідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом (ч.8 ст.80 КАС України). У разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами (ч.9 ст.80 КАС України).
Якщо учасник справи діє через представника, судові рішення надсилаються також представнику. За умови вручення копії судового рішення представникові суд може не надсилати рішення особі, яку він представляє, проте не навпаки (справа №580/3082/26 ЄДРСР 138663493). Аналогічний висновок сформований Верховним Судом у постанові від 14 серпня 2025 року у справі № 260/6591/24.
Керуючись ст.2, 177, 178, 241- 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Визнати причини пропуску ОСОБА_1 строку для звернення до суду із зустрічним позовом про скасування ППР поважними та поновити строк звернення у контексті строку для надання відзиву у справі про стягнення податкового боргу.
Прийняти зустрічний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування індивідуальних актів до спільного розгляду з первісним позовом Головного управління ДПС у Черкаській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_1 об`єднати в одне провадження з первісним позовом Головного управління ДПС у Черкаській області за правилами загального позовного провадження.
Витребувати від Головного управління ДПС у Черкаській області до початку судового засідання актуальні інтегровані картки у контексті визначення грошового зобов`язання Позивачу у спірних правовідносинах.
Залучити до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача за зустрічним позовом: Акціонерне товариство «Сенс банк» (вул. Велика Васильківська 100, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 23494714).
Зобов`язати представника Шпак Н.І. на виконання вимог ч.11 ст.171 КАС України надати до суду протягом двох днів з дати отримання ухвали копію квитанції про направлення позовної заяви і заяви про поновлення строку третій особі, а також надати відомості на підтвердження додатків №8, №10 до клопотання щодо відстеження поштових відправлень та довідки з поштового відділення .
Оскільки ОСОБА_1 стверджує про неотримання інформації від банку щодо прощення боргу, то запропонувати Акціонерному товариству «Сенс банк» невідкладно, але не пізніше 27.09.2026 направити до суду письмові пояснення щодо спірних правовідносин з наданням доказів на підтвердження статусу податкового агента та утриманих/неутриманих податків із суми прощеного боргу (з розрахуноком щодо основної суми і %).
Витребувати від Акціонерного товариства «Сенс банк» копії розпоряджень/наказів/рішень про прощення/списання боргу ОСОБА_1 з наданням копій угод/договорів/правочинів та доказів на підтвердження інформування/переписки з клієнтом у спірних правовідносинах про виконання податкового обов`язку та повідомлення контролюючого органу, що надати до суду не пізніше 27.09.2026.
Призначити підготовче судове засідання у справі на 29.09.2026 об 11 годині 00 хвилин, що буде проводитись суддею Л.В.Трофімовою у залі у приміщенні Черкаського окружного адміністративного суду за адресою: м. Черкаси, бульвар Шевченка 117 - із повним фіксуванням судового засідання в режимі відеоконференції для представника Шпак Наталії Ігорівни.
Роз`яснити Головному управлінню ДПС у Черкаській області про право подати відзив на зустрічний позов до початку судового засідання та докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів учасникам справи протягом п`яти з моменту отримання (вручення) копії цієї ухвали.
У судове засідання викликати осіб, які беруть участь у справі.
Роз`яснити учасникам про можливість використання ВКЗ (ст.195 КАС України) та електронного кабінету в ЄСІТС.
Учасники справи, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов`язані завчасно повідомити про це суд (ч.2 ст. 131 КАС України).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та окремо не потребує оскарження.
Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі.
Ухвала складена, підписана 17.09.2026.
Суддя Лариса ТРОФІМОВА